Судові історіїСправаЧотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство

Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство

05.06.2018 / 15:23
2095
+A
-a

Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство

“Якщо ти хочеш бути неупередженим суддею, дивись, не на обвинувача, а на саму справу” -  Епіктет, давньоримський філософ 

У своїй роботі судді інколи стикаються із ситуаціями, коли неоднозначне тлумачення закону не дає можливість обрати єдино правильне рішення. Інша річ, коли не вдається навіть встановити обставини справи. 

Щоб відвернути підозру від себе чи приховати докази та факти, люди вибудовують плани та вигадують справжні історії. Нерідко це суперечить показам інших учасників кримінального провадження, і суді доводиться “зважувати всі “за” та “проти”, співставляти версії та факти, щоб прийняти законне й обгрунтоване рішення. 

Так трапилось і в цій історії. Ситуація досить банальна з першого погляду: один із знайомих запропонував іншому «вкластись» в бізнес, а коли гроші були передані – зник. Але все ускладнюється, коли кожна із сторін пропонує власну версію того, що відбувалось, а доказом є лише «слова»…

Версія обвинуваченого №1 (висловлена в суді)

Кінець березня 2009 року. Олексій, мимоволі читаючи новини, гортає стрічку в одній із соцмереж. Раптом приходить повідомлення: колишній однокласник Петро кличе на зустріч випускників. Чому б і ні?!

На зустрічі випускників Олексій дізнається від однокласника, що того не влаштовує робота і він хоче звільнятись. Сам Олексій на той час займається успішним підприємництвом з продажу меблів. Щоб якимось чином бути залученим до бізнесу Олексія, Петро запропонував вкласти гроші в його справу, однак Олексія така ідея не влаштовувала. Минув певний час, і Олексій дізнається, що однокласник серйозно налаштований закласти квартиру та розпочати власну справу. Проте чим той планує займатись, він не знав.

Вересень 2009 року. Петро просить Олексія підвезти його з братом до БТІ, а потім до нотаріуса. Олексій погоджується, так як звик допомагати знайомому в побутових питаннях. Виявляється, в цей день Петро зі своїм братом повинні укласти договір позики з Іриною, передаючи їй в заставу свою трикімнатну квартиру.

Однак, так як квартира була спільна (Петра та його брата), то однокласник попросив Олексія підіграти, та після отримання коштів написати розписку ніби-то про позику грошей для ведення спільного бізнесу з Петром. Тобто схема виглядала таким чином: Петро позичає кошти в Ірини під заставу квартири і одночасно з цим перепозичає їх Олексію для ведення бізнесу.

Коли угода була здійснена і учасники вийшли від нотаріуса, 40 тис. доларів Олексій повернув Петру, так як розумів, що його роль полягала лише в технічному підігруванні і написання розписки не було спрямоване на реальне настання наслідків. Саме тому через декілька днів він зателефонував Петру та попросив повернути написану ним розписку, але той повідомив, що має показати її братові, однак поки що з ним не зустрічався. У підсумку розписка так і залишилась в Петра.

Через певний час Олексію зателефонував брат Петра та почав вимагати винагороду за те, що він предав квартиру в іпотеку заради того, щоб брат зміг вкласти гроші в їх новий бізнес. Але так як жодних коштів після угоди Олексій не отримував, то він зателефонував Петру, який дав йому 1 тис. доларів для передачі братові.

Майже через місяць, коли за договором Петро мав повернути гроші Ірині, він зателефонував Олексію та почав звинувачувати його в шахрайстві і вимагати повернення 40 тис. доларів, які той насправді не отримав. Зрозуміло, що відносини між однокласниками припинились і про версію Петра Олексій дізнався лише від слідчого, коли його затримали…

Версія обвинуваченого №2 (висловлена на допиті перед слідчими)

Попередню версію того, що та як відбувалось, Олексій висловив безпосередньо в суді. Але до цього, під час допитів слідчими, його версія суттєво відрізнялась.

За його версією №2 він самостійно запропонував Петру участь у спільному бізнесі, що полягав в продажі меблів у меблевому центрі на Окружній. Вони разом з однокласником приїжджали туди та обирали торгові місця.

Петро самостійно шукав, де можна позичити гроші, в той час як Олексій йому лиш допомагав. Так, коли Петро повідомив, що знайшов Ірину, яка готова позичити йому гроші під заставу квартири, то Олексій допоміг йому  отримати  необхідну  довідку у БТІ, потім поїхав з ним до нотаріуса, де укладалась така угода. Після цього він отримав від Петра 38 тис. доларів, але на прохання останнього написав йому розписку на 46 тис. доларів. 

З цих коштів 1 тис. доларів він віддав брату Петра, після того, як він йому зателефонував, а решту - одному із директорів меблевого центру на Окружній, де вони планували орендувати торгові місця. Жодного договору  з директором меблевого центру він не укладав, так як все будувалось на особистих взаєминах, однак потім зв‘язок між ними втратився, і Олексій не зміг ні повернути гроші, ні отримати обіцяну оренду. 

Під час судового засідання такі розбіжності в показаннях Олексій пояснив тиском працівників міліції, який на нього вчинявся. Всю версію та деталі, за його словами, придумали слідчі, які змусили його притримуватись її і за це обіцяли не звертатись до суду із поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. 

Версія потерпілого

Петро не заперечує, що знав Олексія та навчався з ним в школі. На зустрічі випускників у 2009 році він поділився з Олексієм ідеєю розпочати власну справу. У той час у нього в житті відбувались тяжкі події: помер батько, тяжко захворіла мати, він розлучився із дружиною…

Саме тому він погодився на ідею Олексія вкласти кошти в їх майбутній спільний бізнес. Для цього потрібно було знайти 40 тис. дол., яких, за словами Олексія, не вистачало для придбання великої партії меблів. Так як такої суми в Петра не було, його майбутній парнер по бізнесу запропонував наступну схему: взяти гроші в борг у іншої людини під заставу його з братом квартири. Олексій навіть обіцяв допомогти знайти таку людину.

Через певний час Петру зателефонував колишній однокласник та повідомив, що знайшов потрібну людину. За допомогою знайомих Олексія йому швидко підготували необхідну довідку в БТІ і вони поїхали до нотаріуса, де їх чекали брат Петра та Ірина, яку Олексій представив як можливого позикодавця.

В нотаріуса Петро з братом з однієї сторони та Ірина з іншої підписали договір позики та договір іпотеки. Потім Ірина з Олексієм вийшли до окремої кімнати, де перерахували кошти, та повернулись вже з двома розписками: однією - від Олексія про позику коштів у Петра, а іншою - від Ірини, де йшлось, що вона отримала на зберігання документи про право власності на квартиру, яка була предметом іпотеки. Після цього вони покинули офіс нотаріуса та втратили зв‘язок на певний час.

Пізніше Петро зателефонував Олексію, щоб дізнатись, як просувається їх бізнес, чи вдалось закупити меблі та коли можна буде повернути кошти. Олексій, в свою чергу, відповідав відмовками, обіцяв, що все владнає, але гроші так і не повернув. Пізніше він взагалі перестав брати слухавку. Так як згідно договору Ірина йому позичала кошти на 1 місяць і цей строк закінчувався, а зв‘язок із Олексієм було втрачено, Петро зрозумів, що його обманули і був змушений звернутись в міліцію.

Таку ж версію під час судового засідання підтвердили брат Петра та його друг, якому Олексій також пропонував участь у бізнесі під час зустрічі випускників. 

Версія свідка (позикодавця)

І якщо після ознайомлення з двома суперечливими версіями Олексія та досить логічною і виваженою історією Петра, можна здогадуватись, як було насправді, то покази Ірини, жінки, що позичила 40 тис. доларів під заставу квартири Петра, заплутують ще більше.

Під час судового засідання Ірина пояснила, що першочерговою її метою був обмін квартири: власної двокімнатної на трьохкімнатну (з доплатою). Через певний час знайома брокер, яка займались цим питанням, дала Ірині номер телефону Петра та сказала, що йому потрібні гроші під заставу трьохкімнатної квартири. Вона домовилась з ним про зустріч і вкінці вересня 2009 року зустрілись у нотаріуса. Окрім Ірини та Петра на зустрічі був ще його брат та незнайомий їй чоловік (як виявилось пізніше, це був Олексій).

Увагу привертає та обставина, що за словами Ірини вона зв‘язувалась безпосередньо з Петром та з ним домовлялась про зустріч, в той час, як останній вказує, що підготовкою угоди та пошуком позикодавця займався Олексій.

Після підписання договору вона не пам‘ятає, хто забрав гроші. В подальшому Петро їй сказав, що гроші забрав його однокласник, який обманув його, у зв'язку із чим він звернувся із заявою про шахрайство в міліцію.

Вирок суду

Рішення по даній справі було ухвалено через чотири роки після укладення договору позики, а саме у вересні 2013 року. За період слідства було допитано усіх учасників кримінального провадження, по декілька разів заслухано покази свідків, проведено очну ставку, досліджено речові та письмові докази, проведено почеркознавчу експертизу розписки тощо.

Вироком суду Олексія визнано винним у вчиненні шахрайства в особливо великих розмірах та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна.

Версія №1 Олексія, на думку суду, спростовується показами Петра та його брата, які стверджували, що кошти в офісі нотаріуса забрав саме він. До того ж, факт передачі коштів підтверджується і розпискою, складеною Олексієм, про отримання ним в борг на один місяць 40 тис. доларів.

Окрім цього, суд звернув увагу, що ця версія в Олексія з‘явилась аж під час розгляду в суді, натомість до цього він давав зовсім інші покази. Обставини тиску на нього працівниками міліції також не підтвердились. До того ж, неправдивість версії №2 Олексія підтверджується відомостями з меблевого центру на Окружній, де заперечили факт працевлаштування у них особи, якій Олексій ніби-то передавав кошти в рахунок оренди.

А яка версія Вам здається найбільш правдоподібною?

Зозуля Наталія, «Українське право»

 

Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Липень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18
18.07.2018 09:00:00 - Digital Finance & Technology
19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
18.07.2018 09:00:00 - Digital Finance & Technology
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика