Судові історіїСправаПро жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику

Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику

21.03.2019 / 12:36
8569
+A
-a

Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику

Гумор лікує і допомагає жити і, навіть, виживати у складних життєвих колізіях.

Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – детектор того чим живуть люди, про що мріють і чого не схвалюють. Жартувати також треба вміло – так, аби ніхто не образився і не отримав підстав для притягнення жартівників до відповідальності, у тому числі - кримінальної. Очевидно, що це застереження не спрацювало у конкретній ситуації, про яку йдеться.

Ідея виникла спонтанно у звичний для військових день, коли Роман головний сержант взводу охорони та Іван, заступник командира, виявили, що Андрій, водій службового автомобіля, залишив закріплений за ним автомобіль у невстановленому місці на території частини, у зв'язку з чим вирішили провчити останнього.

За їх вказівкою інший водій зняв із зазначеного службового автомобіля акумулятор та сховав його. Цього ж дня вони про ці події повідомили командиру роти. Той одразу вирішив із цієї ситуації отримати вигоду

Спокуса користю – це справді випробування совісті і розуму.

Отже, близько опівночі, користуючись введенням неуважного водія в оману щодо дійсного стану справ, командир надав вказівку підлеглим поставити вимогу про передачу їм 2500 грн за непроведення службового розслідування, непритягнення до дисциплінарної відповідальності за фактом нібито пошкодження службового автомобіля, втрати акумулятора та невнесення запису до техпаспорта автомобіля щодо заміни акумулятора з погодженням цього в органах Військової інспекції безпеки дорожнього руху. Виконуючи розпорядження, повідомили про необхідність сплатити їм зазначену суму грошей, встановивши навіть строк, на що Андрій погодився.

Компанія «підприємливих» військових до зазначеного дня неодноразово нагадувала про необхідність передачі грошей, а за тривале очікування зобов’язали передати ще 200 грн.

У домовлений час у м. Стрию по вул. Львівській на узбіччі дороги сержант отримав від водія 2700 грн., з яких 800 грн за нібито придбання акумулятора, 200 грн. за тривале очікування та ще 1700 грн, які належало передати командиру роти.

Треба сказати, що інший водій, який і сховав той злощасний акумулятор, не міг боротись із своїм сумлінням і повідомив Андрію, що його вводять в оману. Так було прийнято рішення звернутись до СБУ за допомогою. Як наслідок, сержант був затриманий на місці.

Суд 1-ї інстанції розглянувши справу дійшов висновку, що такі дії військових по відношенню до водія можна розцінити як шахрайство, тобто як форма заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою та кваліфікував дії командира, як закінчений злочин за ч 2. 190 КК України. Також при кваліфікації було враховано, що злочин був вчинений групою осіб за попередньою змовою. Міру покарання обрано судом — 1 рік позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області вирок щодо командира залишено без зміни.

Засуджений оскаржив таке рішення до Верховного Суду та порушив питання про скасування постановлених у справі судових рішень, закриття кримінального провадження щодо нього у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та недоведеністю його вини.

На обґрунтування своїх вимог зазначив, що його вина у вчиненому не підтверджується жодним доказом, досудове слідство проведено з порушення норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у справі не заподіяно будь-якої шкоди, відсутній потерпілий, а тому в його діях немає складу інкримінованого злочину.

Суд касаційної інстанції переглянув судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Переглядаючи судові рішення, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судовими інстанціями фактичних обставин справи. Перевіривши, дійшов висновку, що судові інстанції правильно встановивши фактичні обставини вчиненого, надали неправильну юридичну оцінку діям.

Шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб.

Шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм. Це означає, що шахрайство передбачає такий перехід певного предмета у володіння винного, який дозволяє йому реально здійснити хоча б первісне розпорядження. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення шахрайства.

Згідно з ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Як видно з матеріалів справи, і це встановлено судовими інстанціями, особа виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння грошима, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі оскільки відразу після передачі грошей сержант був затриманий, що позбавило його можливості розпорядитись ними, зокрема передати командиру.

Таким чином, такі дії командира не утворюють закінченого злочину, а мають розцінюватись як закінчений замах на шахрайство, підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст. 190 на ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 190 КК із призначенням йому за цим законом покарання з урахуванням вимог ст. 65 КК України у виді позбавлення волі строком 1 рік.

У цьому судовому рішенні Касаційний кримінальний суд, перекваліфікувавши злочин на незакінчений, надав роз’яснення щодо визначення поняття «закінчений злочин» та «замах на злочин» щодо шахрайства.

Треба зазначити, що критерії вказаних понять необхідно застосовувати щодо усіх злочинів проти власності.

Звичайно значення цієї позиції з точки зору розвитку права та кращого розуміння саме моменту закінченого шахрайства, що може і повинно покращити становище обвинувачених в майбутніх таких ситуаціях зрозуміле. Але в цій справі для обвинуваченого командира така перекваліфікація його дій фактично наслідків не змінила. ВС призначив таке ж покарання, як було призначено судом першої інстанції та залишено без змін судом апеляційної інстанції, а саме - позбавлення волі строком на 1 рік. Тут ми зіткнулись з проблемою індивідуалізації покарання. Адже у тих випадках, коли закінчене діяння спричиняє шкоду, замах несе в собі тільки небезпеку спричинення шкоди.

Законодавець диференціював правові наслідки закінченого та незакінченого злочину, застосувавши статтю 68 КК України, яка регламентує правила призначення покарання за незакінчений злочин, а з іншого боку, аналіз самих цих правил дозволяє стверджувати, що належної диференціації все ж забезпечено не було.

Адже ч. 3 ст. 68 КК України встановлює, що строк або розмір покарання за вчинення замаху на злочин не може перевищувати 2/3 розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, та фактично обмежує лише верхню межу покарання, а нижня межа покарання залишається однаковою як для закінченого, так і для незакінченого злочину. Що ми в даному випадку можемо спостерігати.

Фактично не має правової можливості забезпечити індивідуалізацію покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання (але істотно не знижують ступінь тяжкості злочину),чи обставин, що його обтяжують покарання, а також врахувати відомості, які характеризують особу винного.

Можливо видається жорстокою розплата роком свободи за спробу жарту, яка завершилась обманом з корисливим мотивом. Але суд виходив з вимог закону щодо призначення покарання та з метою досягнення мети, визначеної у ч. 2 статті 65 КК України щодо виправлення особи, попередження вчинення злочинів серед інших військовослужбовців. При виборі даного виду покарання суд врахував організаційну та керівну роль обвинуваченого у вчиненні злочину, а також те, що злочин вчинено військовослужбовцем командного складу відносно підлеглого військовослужбовця із використанням свого службового становища та залучення інших підлеглих військовослужбовців до вчинення злочину в особливий період, зумовлений збройною агресією відносно держави, що в значній мірі підриває авторитет Збройних Сил України у військовослужбовців та в суспільстві.

Отже, жарти мають залишатися жартами, без наслідків і без злого умислу щодо тих, кого стосуються, а ще більше – без кримінальної відповідальності за вчинене.

Зеновія Суховерська, «Українське право»

Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика