Мінська формула
Мінська формула
20.05.2017 / 10:11
782
+A
-a

Мінська формула

«Альтернативи Мінським домовленостям не існує» - звучить як принцип і як гасло. Звучить в Європі і за океаном як зобов’язання, виконати яке мають Україна, Росія і представники ОРДЛО. Звучить в Росії як обов’язок, який має виконати виключно Україна в інтересах ОРДЛО. Звучить в Україні  багатоголосо – від підтримки закладених у Мінських домовленостях ідей миру до підняття патріотичних настроїв про боротьбу до знищення ворога.

Мінські домовленості охоплюють Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод про урегулювання кризової ситуації на сході України в Донецькій і Луганській областях, де відповідно до чинного законодавства України все ще проводиться антитерористична операція.

Комплекс заходів підписаний представниками, які вели на той час перемовини: Л.Д. Кучмою – від України,  М.Ю.Зурабовим – від Росії, послом Гайді Тальявіні і представниками ОРДЛО Захарченком і Плотницьким. Останні по суті очолюють організовані терористичні угруповання, що діють проти України.

Текст  вказаного Комплексу заходів з'явився в інтернет-мережі майже відразу після підписання у російському перекладі. Не будемо піддавати аналізу зміст Комплексу заходів, якого офіційно не віднайти, не будемо шукати авторів тексту, який, що неодноразово засвідчували спеціалісти у сфері права загалом і у сфері міжнародного права зокрема, неможливо визнати текстом правового документа, оскільки 13 пунктів та Примітка засвідчують шалений тиск на одну сторону, якою є Україна, з втручанням у внутрішні справи держави з диктатом про конституційні зміни та прийняття законів, ніби той документ підписували особи, уповноважені  на таке парламентом, за присутності глави держави.

Не у цьому зрештою річ. Важливість проявляється в іншому – у закладенні у Комплекс заходів, що транслюють по суті Мінські домовленості, певної політико-правової формули, яка не має свого правового вирішення. Тобто вирішення існує, але таке вирішення засвідчить: 1) зміни конституційного устрою України; 2) зміну форми державного устрою; 2) розбалансованість  форми правління; 3) розбалансованість правової системи.

Чи існує можливість уникнути таких нищівних наслідків для України? Йдеться не про політичні та воєнні, антитерористичні силові дії. Йдеться про правові рішення та дії, які б дозволили реалізувати те, що визначають безальтернативним – Мінські домовленості.

Розв’язати Мінську формулу вкрай складно, проте можливо і необхідно, тим більше, що визначені Комплексом заходів події вже не відбулися, термін виконання багатьох заходів сплинув ще у кінці 2015 року. Отже необхідними є нові домовленості, які б були засновані на попередніх, проте містили б реальні для виконання рішення та заходи. Це – не побажання, це – юридичне розв’язання правової задачі, яка на сьогодні не має не лише правового, але й логічного вирішення.

Мінська формула у вигляді Комплексу заходів, які неможливо ніколи і нікому реалізувати, ввійде в історію національного та міжнародного права як приклад правового невігластва, проте головне, щоб ця формула не ввійшла в історію повторенням вирішення у спосіб розв’язання Гордієвого вузла за допомогою меча. Право і зброя – різні, протилежні речі.

Для вирішення Мінської формули за стіл перемовин мають сісти з визначеними законами України посадовими особами, російські представники, а також представники ОРДЛО, як цього не хочуть чути представники окремих політичних сил, штучно роздмухуючи існуючу проблему. Дійсно, проблема легітимності перемовин з тими, хто є учасниками і організаторами терористичних дій проти України, існує. Проте необхідно нагадати, що  перемовини ведуться і у воєнних конфліктах сторонами таких конфліктів, і під час проведення антитерористичних операцій – з   терористами, які, як правило, висувають ті чи інші умови для  утримання від вчинення подальших терористичних дій.  

Важливо розуміти, що такі перемовини мають вести виключно уповноважені особи для досягнення певної мети. У першому випадку – представники військового командування, у другому випадку – представники оперативного штабу антитерористичної операції, або ж антитерористичного центру, які отримують певні повноваження, можуть підписувати відповідні документи, що стають обов’язковими для виконання. Інша річ, що взяти на себе зобов’язання внести зміни до Конституції чи до інших законів, що потягне за собою конституційні зміни, у жодному випадку без прийняття попередньо рішень вищим органом законодавчої влади неможливо, тому що юридично без цього такі зобов’язання є певною фікцією.

Мінська формула не має пояснення у праві, відповіді на задачі цієї формули у Конституції та законах марно шукати, але така складна формула спонукає до нових рішень міжнародно-правового характеру, до нових домовленостей на основі норм, принципів міжнародного права і конституційних положень національного законодавства. Від заперечення права до утвердження права – таким є непростий шлях у вирішенні Мінської формули урегулювання конфлікту, що виник і триває внаслідок терористичних дій проти України на сході держави.

Павло Богуцький

КОМЕНТАРІ 0 + Додати коментар

Повернення до списку

Орзіх Марко Пилипович
Орзіх Марко Пилипович
05.05.2017

(1925 - 2016)
академік Академії правових наук України, Української академії політичних наук, Української...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Черкес Марко Юхимович
Черкес Марко Юхимович
28.03.2017

(1930 – 2010)
кандидат юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бару Мирон Йосипович
Бару Мирон Йосипович
20.03.2017

(1907 - 1998)
професор, доктор юридичних наук, лауреат Державної премії УРСР, заслужений працівник...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бажанов Марко Ігорович
Бажанов Марко Ігорович
02.03.2017

(1922 - 2001)
вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений професор Національної...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Грошевий Юрій Михайлович
Грошевий Юрій Михайлович
10.02.2017

(1931 - 2013)
відомий український вчений, доктор юридичних наук, професор, академік і віце-президент...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Мартиненко Петро Федорович
Мартиненко Петро Федорович
23.01.2017

(1936 - 2013)
відомий український правознавець, заслужений юрист України, професор, суддя Конституційного...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Недбайло Петро Омелянович
Недбайло Петро Омелянович
04.11.2016

(1907-1974)
український правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Сокуренко Володимир Гаврилович
Сокуренко Володимир Гаврилович
16.09.2016

(1921-1994)
Український правознавець, доктор юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Лопушанський Федір Андрійович
Лопушанський Федір Андрійович
25.08.2016

(1920 –2001)
Відомий вчений у галузі кримінології, кримінального права і процесу, заслужений діяч науки...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Тарановський Федір Васильович
Тарановський Федір Васильович
27.05.2016

(1875 - 1936)
Правознавець, історик і теоретик права, доктор державного права

ЧИТАТИ ДАЛІ
Календар подій
Червень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2
02.06.2017 09:30:00 - Медіація і право
3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21
21.06.2017 09:00:00 - Тендери в Україні
22 23 24 25
26 27 28 29
29.06.2017 19:00:00 - Токсичний клієнт
30 1 2
ЗАХОДИ
  1. Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?