Міжнародне правоПрактика ЄСПЛ

Заборони, визначені статтею 3 Європейської конвенції з прав людини, щодо поводження і покарання

18.08.2017 / 17:19
3280
+A
-a

Заборони, визначені статтею 3 Європейської конвенції з прав людини,  щодо поводження і покарання

Стаття 3 Конвенції у безумовних формулюваннях забороняє катування, нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження та покарання (негідне поводження). Негідне поводження може набувати різноманітних форм.

Захист статті 3 Конвенції охоплює практично будь-які акти чи обставини, що можуть містити елемент «негідного поводження». На відміну від Конвенції ООН проти катувань, яка встановлює як ознаки «катування»:
 1) специфічну мету – «одержати ... відомості чи визнання, покарати ... за дії..., залякати чи примусити ...», – або 2) «причину, засновану на дискримінації будь-якого характеру», стаття 3 Європейської Конвенції таких обмежень не містить. Це дало можливість Європейському суду поширити захист статті 3 Конвенції на ситуації, де такі ознаки відсутні.

«Негідне поводження» передбачає, що певне фізичне чи психічне насильство застосовується з незаконною метою чи непропорційно до законної мети. Так Суд не встановив порушення статті 3 у застосуванні протягом місяця наручників і інших засобів до психічно хворої людини через її агресивну поведінку. Суд виходив з того, що «заходи, викликані терапевтичною необхідністю, не можуть вважатися нелюдськими чи такими, що принижують гідність».

Аналогічним є підхід Суду до визначення покарання, що принижує гідність. За висновком суду було б абсурдним вирішити, ніби законне покарання взагалі, через притаманний йому і, можливо, майже неминучий елемент приниження, є «таким, що принижують гідність» у значенні статті 3. ... Стаття 3, безумовно забороняючи «нелюдське» чи «таке, що принижує гідність» покарання, має на увазі відмінність між таким покаранням і покаранням взагалі. На думку Суду, для того, щоб покарання було «таким, що принижує гідність» і порушувало статтю 3, пов’язані з ним образа чи приниження мають сягати особливого ступеню і, у всякому разі, відрізнятися від звичайного елемента приниження, згаданого у попередньому абзаці. Оцінка його, за станом речей, відносна: вона залежить від всіх обставин справи і, зокрема, від характеру й обставин покарання як такого та способу й методу його виконання.

Не насильство як таке або інші види поводження, що спричиняють певні незручності або страждання, становлять погане поводження, а поводження, що має певні додаткові характеристики. Дві основні із них: неправомірність та непомірність.

У підготовленому ОБСЄ науково-методичному  посібнику «Застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні правосуддя» розкривається питання видів поводження, забороненого статтею 3 Європейської конвенції з прав людини.

Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, негідне поводження має досягати певного мінімального рівня жорстокості, щоб підпадати під дію статті 3 Конвенції, дане положення закріплене у п. 162 Рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom) від 18 січня 1978 р. Оцінка мінімального рівня жорстокості є відносною; вона залежить від усіх обставин справи, таких, як тривалість поводження, його фізичний і психологічний вплив, а в деяких випадках стать, вік і стан здоров’я потерпілого.

Стаття 3 Конвенції розмежовує такі види поводження:

· катування (поводження найвищого рівня жорстокості);

· нелюдське;

· таке, що принижує гідність.

Формами забороненого поводження є:

· фізичне насильство:

-          так зване «палестинське підвішування» – справа «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), заява № 21987/93, рішення від 18 грудня 1996 р.;

-         побиття – справа «Томазі проти Франції» (Tomasi v. France), заява № 12850/87, рішення від 27 серпня 1992 р., серія A № 242-A; o тягання за волосся – справа «Селмуні проти Франції» (Selmouni c. France) [GC], заява № 25803/94, рішення від 28 липня 1999 р.;

-         обливання гарячою і холодною водою – справа «Аккоч проти Туреччини» (Akkoç v. Turkey), рішення від 10 жовтня 2000 р.

· психічні страждання:

- «п’ять методів» – справа «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), рішення від 18 січня 1978 р., серія А № 25;

- погрози – якщо вони є достатньо реальними та безпосередніми.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Невідворотність покарання в українському праві donum auctoris Невідворотність покарання в українському праві
Право набуває здатності виконати соціальні функції внаслідок чималої кількості чинників, серед яких не другорядни...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство Справа Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство
Щоб відвернути підозру від себе чи приховати докази та факти, люди вибудовують плани та вигадують справжні історі...
Червень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
2 3
4 5 6 7
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика