Міжнародне правоПраво ЄС

Гармонізація положень угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності в Європейському союзі

22.08.2017 / 18:33
539
+A
-a

Гармонізація положень угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності  в Європейському союзі У постіндустріальному світі основним фактором стабільного розвитку держави і суспільства є інтелектуальна власність (далі – «ІВ»), ефективна охорона якої характеризує інвестиційний клімат держави та потенціал її розвитку. При цьому, починаючи з 1994 р., міжнародно-правовий механізм охорони ІВ, започаткований наприкінці ХІХ ст., та інституційно розвинений в рамках Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі – «ВОІВ») знаходиться під тиском глобалізації світогосподарських зав’язків та конкуруючих норм міжнародних універсальних та регіональних угод. Вивчення нормативно-правових основ охорони ІВ в рамках Світової організації торгівлі (далі – «СОТ») і практичних засобів їх імплементації на теренах ЄС дозволить Україні та іншим державам-членам СОТ більш ефективно діяти на міжнародній арені та будувати гармонічну внутрішню політику з охорони ІВ згідно з кращою європейською практикою.

Питання гармонізації охорони ІВ є дискусійним з огляду на питання співвідношення та взаємодії права СОТ та права ЄС і його держав-членів у сфері охорони ІВ. Позиція ЄС у контексті визначення взаємодії права ЄС та СОТ є неоднозначною та багато в чому пов’язаною із забороною прямої дії ТРІПС (у випадках, коли право ЄС нормативно регламентує сферу охорони ІВ визначену Угодою ТРІПС. Так, наприклад, Судом ЄС було визнано, що Угода ТРІПС може бути застосовано національними судовими органами держав-членів ЄС лише у випадках, коли відповідні заходи з забезпечення охорони ІВ «не є предметом розгляду права ЄС». А громадяни держав-членів ЄС можуть безпосередньо посилатися на положення Угоди ТРІПС лише тоді, коли право ЄС не встановлює нормативно-правовий порядок щодо відповідних питань охорони ІВ, які встановлює ТРІПС[1]. Тобто, відповідно до рішень Суду ЄС, Угода ТРІПС (за окремими виключеннями) не має прямої дії на території ЄС, а ТРІПС є засобом забезпечення «лібералізації міжнародної торгівлі, а не гармонізації права ЄС чи держав-членів»[2] щодо конкретних матеріальних норм (наприклад, у сфері патентування[3]). При цьому директиви ЄС визнають міжнародно-правові зобов'язання держав-членів ЄС за Угодою ТРІПС і підкреслюють необхідність дотримання вимог Угоди[4]. Аналогічно і Суд ЄС (хоча й не надає Угоді ТРІПС прямої дії) відмовляється забезпечувати виконання зобов'язань за правом ЄС у разі, коли вони протирічать праву СОТ[5]. Але повага міжнародних зобов'язань не означає, що ЄС погоджується з переважною силою Угоди ТРІПС над правом ЄС. При цьому С. Сабраманян нагадує, що інституційна структура СОТ є такою, яка передбачає надання прямого ефекту, принаймні рішенням ДСБ СОТ, і ЄС має прийняти такий підхід[6]. Утім, у такому разі ЄС також має погодитись із тлумаченням зобов'язань за ТРІПС ДСБ СОТ. Однак останні, як відомо, є предметом розгляду Суду ЄС та окремих держав-членів у контексті їх відповідності праву ЄС, що вказує на існування сфер охорони ІВ, які є предметом розгляду як ДСБ СОТ, так і Суду ЄС. Таким чином, виникає питання щодо того, як саме ЄС трактує зобов’язання за ТРІПС, яка його компетенція у цьому питанні, яким чином правотворча та інституційна діяльність ЄС може впливати на імплементацію ТРІПС державами-партнерами ЄС, такими, наприклад, як Україна. Тобто трактування зобов'язань ЄС та держав-членів Союзу перед СОТ є складним та неоднозначним процесом, який стикається з проблемою визначення пріоритетів між правом ЄС та правом СОТ, а також визначенням компетенції ЄС у питаннях охорони ІВ відносно компетенції держав-членів ЄС.

Прийняття Угоди ТРІПС було значним кроком уперед для врегулювання питань міжнародно-правової охорони ІВ. А ЄС був та залишається одним із найактивніших членів СОТ й авторів Угоди ТРІПС. При цьому в ЄС мінімальні стандарти охорони, передбачені ТРІПС, вважаються заниженими[7]. Для того, щоб підвищити цей рівень охорони ІВ, в ЄС здійснюється власна інтерпретація, уточнення і доповнення положень Угоди ТРІПС, яка є обов’язковою для держав-членів ЄС та асоційованих партнерів[8] Союзу або держав, із якими підписані відповідні двосторонні угоди про вільну торгівлю[9],[10]. При цьому участь ЄС у СОТ у якості митного союзу[11] і можливість апеляції до власних регламентів і процедур дозволяють ЄС впливати на інтерпретацію положень Угоди ТРІПС іншими державами-членами СОТ. Утім, порушення такої умовно «загальноєвропейської» інтерпретації положень Угоди ТРІПС не означає порушень права СОТ. Тому відповідальність за такі порушення багато в чому залежить від того, які економічні стосунки має держава-член СОТ із ЄС чи його державами-членами. Крім того, в останні роки в ЄС здійснюються реформи, направлені на гармонізацію патентних правил та процедур і створення єдиного європейського суду, який би інтерпретував правила ЄС у сфері ІВ та зобов'язання ЄС за ТРІПС та іншими угодами в сфері ІВ. Аналогічно цій ініціативі в ЄС створено механізм міжнародно-правової уніфікації правил реєстрації торгових марок ЄС, що вказує на наявність інституційної та правової бази ЄС, метою якої є забезпечення охорони ІВ в ЄС і яка конкурує в цьому питанні з правом СОТ. Тобто ЄС поступово стає не лише регулятором митних відносин держав-членів ЄС, а й інститутом, уповноваженим створювати власні, найчастіше вищі, ніж передбачено Угодою ТРІПС, стандарти охорони ІВ.

ЄС неоднозначно тлумачить Угоду ТРІПС,[12] а позиція ЄС, яка полягає в тому, щоб надавати ТРІПС статусу нижчого, ніж мають договори про заснування ЄС, є невірною з урахуванням вимог Віденської конвенції[13] про право міжнародних договорів[14].

Вбачається, що така проблема пов'язана із застосування Угоди ТРІПС на рівні ЄС крізь призму умовних, діючих самостійно організаційно-правових механізмів ЄС. По-перше, це прийняття нормативних актів ЄС наднаціонального[15],[16] характеру, які є обов’язковими для його членів і які реалізуються у формі директив, регламентів або рішень. По-друге, це створення одноманітної інтерпретації вимог до охорони окремих об'єктів ІВ і створення для цього квазісудових органів наднаціональної юрисдикції.[17] Наприклад, Уніфікований патентний суд ЄС (УПС) має юрисдикцію визнати правомірність застосування тих чи інших внутрішньодержавних інструментів для охорони ІВ або наднаціонального права ЄС (у координації із Судом ЄС) та їхню відповідність міжнародним зобов’язанням держав-членів ЄС за відповідними угодами в сфері охорони ІВ. Дещо меншу компетенцію має Європейський офіс інтелектуальної власності, який забезпечує реєстрацію торгової марки ЄС та вирішення спірних питань щодо умов та вимог до її реєстрації. По-третє, це поширення інтерпретації Угоди ТРІПС на асоційованих членів ЄС та його торгівельних партнерів шляхом підписання Угод про Асоціацію або вільну торгівлю.[18]Серед трьох механізмів перший є найбільш розвиненим і вже діючим у повній мірі.

Так, компетенція ЄС приймати нормативні акти наднаціонального характеру у сфері охорони ІВ засновується на положеннях ст. 3 та ст. 113 ДФСЄ[19], які визначають виключну та спільну компетенцію ЄС та держав-членів. Так, виключні повноваження ЄС у контексті ТРІПС стосується питань переміщення ІВ через митний кордон та засобів, які застосовуються в випадках виявлення порушень ІВ на митному кордоні (ст.3 ДФЄС). А спільна компетенція ЄС у питаннях охорони ІВ засновуються на положенні ст. 113 ДФЄС, яке вказує, що ЄС має законодавчу компетенцію в питаннях, пов’язаних із «комерційними аспектами інтелектуальної власності»[20]. При цьому, згідно ДФЄС, держави-члени ЄС можуть також мати право діяти в цій сфері, однак за умови, що ЄС не використав своє право щодо цього (ст. 2 п.2 ДФЄС). Однак,ЄС дуже активно бере участь у роботі ДСБ СОТ як у якості митного союзу, так і в справах, які стосуються прав та обов’язків держав-членів ЄС[21].А це, на думку С. Сабраманяна, означає, що ЄС «майже не надає прав (компетенції) державам-членам у сфері ІВ»[22]. І ми з цим повністю погоджуємося, враховуючи велику кількість директив та регламентів ЄС, які встановлюють правила та процедури забезпечення охорони ІВ в рамках Союзу. Насамперед, це директиви і регламенти, які уточнюють, інтерпретують або доповнюють зобов'язання Союзу за Угодою ТРІПС або ЄПК. І тут важливо підкреслити, що окремі директиви ЄС є актами, якими «гармонізуються» різні положення Угоди ТРІПС на території ЄС.

Шляхом гармонізації ЄС змінює та доповнює Угоду ТРІПС, що сприяє фрагментації міжнародного права та послаблює інституційний вплив СОТ. При цьому, ЄС не послідовно тлумачить Угоду ТРІПС, а позиція ЄС яка полягає у тому, щоб надавати міжнародним договорам, таким як ТРІПС, статусу нижчого ніж мають договори про заснування ЄС є невірною з урахуванням вимог Віденської конвенції про право міжнародних договорів. З огляду на це, питання взаємодії права СОТ та права ЄС є актуальним та потребує вирішення для цілей створення єдиних правил на території держав-членів СОТ, а не лише держав-членів ЄС.

кандидат юридичних наук Чибісов Дмитро

[1]Judgmentof theCourtinJoinedCasesC-300/98 andC-392/98 of 14 December 2000.. (2016, листопад, 11).
[2]JudgmentoftheCourt (GrandChamber) on DaiichiSankyoCo. LtdandSanofi-AventisDeutschlandGmbH v DEMO AnonimosViomikhanikikaiEmporikiEtairiaFarmakonof18 July 2013.. (2016, листопад, 11).
[3] Наприклад, у справі C-431/05 MerckGenéricosProdutosFarmacêuticosу 2007 р. Суд ЄС визнав те, що застосування судами положення ст. 33 Угоди ТРІПС можливе і не буди протирічити праву ЄС.
[4] Наприклад, дивись преамбулу Директиви 2004/48 (Directive 2004/48/EC oftheEuropeanParliamentandoftheCouncilof 29 April 2004 ontheenforcementofintellectualpropertyrights. (2016, листопад, 11).
[5]JudgmentoftheCourtin Case C–377/98, Netherlands v. ParliamentandCouncilof 9 October 2001. . (2016, листопад, 11)
[6]Subramanian, S. (2010). EU Obligationtothe TRIPS Agreement: EU Microsoft Decision.Eur J Int Law,21. . (2016, листопад, 11).
[7]Santa-Cruz, S., Maximiliano (2007). Intellectual Property Provisions in European Union Trade Agreements: Implications for Developing Countries, ICTSD IPRs and Sustainable Development Issue Paper No. 20, International Centre for Trade and Sustainable Development, Geneva, Switzerland.. (2016, листопад, 11).
[8] Наприклад, Угода про Асоціацію з Україною, де питанням охорони ІВ присвячена Глава 9, яка так і називається «Інтелектуальна власність» та охоплює статті зі 157 до 252. Також є чотири додатки до Глави 9: Додаток 22А, Додаток 22B, Додаток 22C, та Додаток 22D. Загалом питанню регулювання інтелектуальної власності присвячено близько 200 сторінок тексту Угоди (включаючи додатки).
[9] Дивись дослідження Ель С. (ElSaidM.) в якому він пише про те, що за допомогою цих двох типів угод ЄС створює інтерпретацію вимог ТРІПС яку мають застосовувати партнери Союзу. (ElSaidM.TheEuropeanUnionFreeTradeAgreements (EU FTAs) and TRIPS-Plus: ChallengesandOpportunitiesfortheUkraine. (2016, листопад, 11).
[10]El Said, M.TheEuropeanUnionFreeTradeAgreements (EU FTAs) and TRIPS-Plus: ChallengesandOpportunitiesfortheUkraine.. (2016, листопад, 11).
[11]Членство ЄС у СОТ починається з часу заснування СОТ у 1995 р. і дозволяє ЄС застосовувати преференційний митний та тарифний режим лише щодо членів ЄС, а не всіх держав-членів СОТ як того передбачає режим найбільшого сприяння.
[12]Subramanian, S. (2010). EU Obligationtothe TRIPS Agreement: EU Microsoft Decision. Eur J Int Law, 21. . (2016, листопад, 11).
[13] Vienna Convention on the Law of Treaties 1986. . (2016, листопад, 11).
[14] Зокрема, C. Сабраманян пише, що «…EuropeanCourtwaseffectivelymakingthepointthatinthehierarchyofnormsinternationalagreementsoccupyanintermediatepositionbetweenprimaryandsecondary EU law. However, international law suggeststhattheEuropeanUnionisboundbythetreatiesithassigned».
[15] Ми застосовуємо термін «наднаціональний» (та наднаціональне право) у тому контексті у якому його окреслив О.К. Вишняков, а саме як «право», яке здійснює «позадержавний владний елемент», що діє за за рахунок «трансферу суверенітету». Див.: Вишняков, O. K. (2014) Наднаціональне право як феномен. Одеса: Юрид. л-ра, 119-124.
[16] Вишняков, O. K. (2014) Наднаціональне право як феномен. Одеса: Юрид. л-ра, 119-124.
[17] Так, у лютому 2013 р. 24-ри членів ЄС підписали Угоду «Про уніфікований (Об'єднаний) патентний суд» (Угода про УПС) якою було дано старт заснуванню «квазісудової» наднаціональної інституції яка має на меті гармонізувати правила патентної охорони ЄС й зокрема унеможливити паралельні судові процеси щодо визнання чи невизнання дії патентів на території різних держав-членів ЄС. Сьогодні Угода підписана всіма державами-учасниками ЄС за винятком Іспанії, Хорватії та Польщі. Створення УПС дозволить зменшити кількість патентних справ, що розглядаються у різних державах членах ЄС щодо одного й того ж патенту. Так, юрисдикція національних судів держав-членів СОТ, що є учасниками УПС, у справах про порушення патентного законодавства, буде передана УПС який стане єдиним наднаціональним механізмом з повноваженням інтерпретації патентних правил, що застосовуватимуться в ЄС.
[18]У 2014 р. у зв’язку із підписанням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – «Угода про Асоціацію») Україна зобов'язалась забезпечити належне та ефективне виконання вимог Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі – «ТРІПС») з поправкою на вимоги Угоди про Асоціацію із ЄС. Такі поправки суттєво змінюють зобов'язання асоційованого партнера ЄС щодо інтерпретації та виконання вимог Угоди ТРІПС, що має на меті гармонізувати законодавство держави із правом ЄС у сфері охорони ІВ.
[19]Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European UnionOJ C 83, 30.3.2010. . (2016, листопад, 11).
[20]Rosas, A. (2008).TheEuropeanCourtofJusticeandPublicInternational Law.In J. Wouters, A. Nollkaemperand E. deWet (Eds.), TheEuropeanisationofInternational Law – TheStatusofInternational Law inthe EU anditsMemberStates, (p. 56). TheHague: T.M.C. AsserPress.
[21]Billiet, S. (2006)From GATT tothe WTO: TheInternalStruggleforExternalCompetencesinthe EU, JCMS, 44, 904–906.
[22]Subramanian S. (2010). EU Obligationtothe TRIPS Agreement: EU Microsoft Decision. Eur J Int Law, 21. . (2016, листопад, 11).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду donum auctoris Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду
Бажання отримати перевагу у бізнесових  конфліктах або ж навіть у політичному протистоянні ча...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика