Міжнародне правоПраво ЄС

Набрання чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

12.07.2017 / 09:59
1421
+A
-a

Набрання чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Рада Європейського союзу 11 липня 2017 року схвалила Угоду про асоціацію з Україною.

Як прокоментував президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у facebook, що «з 1 вересня 2017 року розпочнеться якісно новий етап нашого шляху до Європейського Союзу».

Нідерланди були останньою державою, яка ратифікувала Угоду про асоціацію з Україною. Процес сповільнився через референдум 6 квітня 2016 року, на якому більшість виборців виступили проти Асоціації. Після цього влада держави і ЄС погодили спеціальний додаток до угоди, який розблокував ратифікацію.

30 травня 2017 року Верхня палата парламенту Нідерландів проголосувала за ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, 1 червня 2017 року король Нідерландів підписав його а, 8 червня сплив термін подачі можливої апеляції.Закон опублікували 14 червня 2017 року. 15 червня 2017 року Нідерланди повністю завершили ратифікацію Угоди і передали ратифікаційну грамоту до Брюсселя.

Договірно-правовою базою відносин України з ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (підписана 16.06.1994 р., набрала чинність 1 березня 1998 р., термін дії – 10 років), а 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової угоди, яка після Дванадцятого саміту Україна – ЄС (9 вересня 2008 р., м. Париж, Франція) носить назву «Угода про асоціацію між Україною та ЄС». На період до набрання чинності Угодою про асоціацію щороку автоматично подовжується дія Угоди про партнерство та співробітництво. Саме 1 вересня 2017 року  Угода про асоціацію між Україною та ЄС повинна набрати чинності.

Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 році, завдяки якому до складу Євросоюзу увійшли безпосередні сусіди та традиційні партнери України, інтересам яких відповідає подальше наближення України до ЄС.

План дій Україна – ЄС, Порядок денний асоціації Україна – ЄС

Етапною подією, що надала поштовх поглибленню відносин між Україною та ЄС, стали президентські вибори в Україні наприкінці 2004 року.

21 лютого 2005 року підписано План дій Україна-ЄС, який став інструментом реалізації Європейської політики сусідства і визначав пріоритетні сфери двосторонньої співпраці з метою наближення України до ЄС.

11 березня 2008 року за результатами спільної оцінки Плану дій було продовжено термін його чинності до весни 2009 р., затверджено 23 додаткових пріоритети співробітництва та домовлено про підготовку нового практичного інструмента на заміну Плану дій Україна - ЄС (домовленість підтверджена на Дванадцятому саміті Україна – ЄС 9 вересня 2008 р. в м. Париж).

На виконання цих домовленостей сторонами підготовлено та схвалено на засіданні Ради з питань співробітництва Україна – ЄС 16 червня 2009 р. «Порядок денний асоціації Україна – ЄС« (робоча назва документа, що використовувалася в ході консультацій – новий практичний інструмент).

Порядок денний асоціації (ПДА) розроблений з метою забезпечення підготовки до реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ще до завершення переговорів, підписання та набрання нею чинності.

ПДА було ухвалено стороною ЄС під час засідання міністерської Ради ЄС 26 жовтня 2009 року. Остаточне затвердження цього документа відбулося 24 листопада 2009 року шляхом обміну нотами.

Для забезпечення процесу моніторингу та щорічного перегляду документа був створений механізм Спільного комітету старших посадових осіб. 25 листопада 2009 р. в м. Брюссель відбулося підготовче засідання Спільного комітету старших посадових осіб з оцінки імплементації ПДА.

26 січня 2010 р. в м. Київ проведено перше засідання Спільного комітету ПДА, в ході якого сторони розглянути хід виконання положень ПДА, затвердили пріоритети діяльності в рамках імплементації документа на 2010 рік та затвердили керівні принципи роботи Спільного комітету.

Робота Спільного комітету ПДА проходить у форматі регулярних відеоконференцій, у ході яких розглядається досягнутий прогрес у реалізації пріоритетів ПДА.

У ході 14 засідання Ради з питань співробітництва Україна – ЄС (м. Люксембург, 15 червня 2010 року) був схвалений Спільний звіт щодо прогресу в імплементації виконання ПДА.

Переговори щодо Угоди про асоціацію (УА) між Україною та ЄС

Ключовим питанням порядку денного відносин Україна – ЄС залишається переговорний процес стосовно укладення Угоди про асоціацію на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом (УПС). Невід’ємною складовою майбутньої УА стануть положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ).

Порівняно з УПС, Угода про асоціацію є якісно новим, поглибленим форматом відносин між Україною та ЄС. Угоди такого типу були укладені свого часу з країнами Центральної та Східної Європи і є важливим та логічним кроком на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – укладення угод про вступ до ЄС. Завдяки цьому Україна наблизилася до балканських країн, які кілька років тому уклали з ЄС угоди про стабілізацію та асоціацію.

У січні 2007 р. Радою Європейського Союзу було затверджено Мандат Європейської Комісії (ЄК) на проведення переговорів з Україною стосовно укладення т.зв. «нового базового договору», який згодом отримав робочу назву «нової посиленої угоди» (НПУ). У свою чергу, Указом Президента України від 05.02.2007 р. (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 30.11.2007 р.) затверджено склад Делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом, а також відповідні директиви зазначеній Делегації. Указом Президента України від 10 серпня 2010 року були затверджені оновлені Директиви делегації України на переговори з ЄС щодо укладення Угоди про асоціацію, а також склад цієї делегації.

Україна та ЄС ведуть переговори про укладення УА, починаючи з березня 2007 року. Наразі відбулося 17 раундів переговорів (останній з них проходив 20-24 червня 2011 р. у Києві).

За структурою майбутня УА складатиметься з таких шести розділів: «Преамбула, загальні цілі та принципи», «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, конвергенція у сфері зовнішньої і безпекової політики», «Юстиція, свобода та безпека», «Економічне та секторальне співробітництво, розвиток людського потенціалу», «Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі» та «Загальні, інституційні і прикінцеві положення».

У тексті Спільної заяви за результатами Паризького саміту лідери України та ЄС закріпили домовленість про те, що НПУ між Європейським Союзом і Україною буде Угодою про асоціацію (AssociationAgreement), яка «...залишає відкритим шлях для подальшого прогресивного розвитку у відносинах між Україною та ЄС...«. Було визнано також, що «...Україна як європейська держава поділяє з країнами Європейського Союзу спільну історію та спільні цінності...». Лідери ЄС підтвердили визнання європейських устремлінь України і привітали її європейський вибір.

Було домовлено, що УА оновить спільні інституційні рамки, сприятиме поглибленню відносин у всіх галузях, посилить політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною і Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків.

В основі політичної асоціації – зближення позицій України та ЄС з усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України у політиках, агенціях та програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів національної безпеки Української держави. В основі економічної інтеграції – створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна - ЄС на основі чотирьох свобод, спрямованої на поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу.

Підбиваючи підсумки сімнадцяти раундів переговорів, можна говорити про такий ключовий прогрес на шляху до укладення Угоди про асоціацію:

- погоджено назву майбутньої угоди як Угода про асоціацію,

- підтверджено налаштованість сторін закласти нову основу для подальшого розвитку відносин на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції,

- розпочато діалог з метою запровадження безвізового режиму короткострокових поїздок громадян України до держав-членів ЄС; домовлено про відображення зазначеного питання в тексті Угоди,

на експертному рівні погоджено тексти всіх розділів УА, за винятком розділу про ЗВТ і питань, що вимагатимуть окремих політичних домовленостей на високому рівні. Йдеться, насамперед, про такі з них:

-         положення про європейську перспективу України,

-         положення про запровадження безвізового режиму короткострокових поїздок громадян України до держав-членів ЄС та руху осіб в цілому (насамперед, у контексті обговорення ЗВТ),

-         ратифікація Римського Статуту Міжнародного кримінального суду;

-         терміни дії УА.

14 вересня 2007 р. (ХІ Саміт Україна – ЄС), 9 вересня 2008 р. (ХІІ Саміт Україна – ЄС), 4 грудня 2009 р. (ХІІІ Саміт Україна – ЄС) та 22 листопада 2010 р. (ХІV Саміт Україна – ЄС) були схвалені, відповідно, І, ІІ, ІІІ та ІV звіти про прогрес у переговорах щодо укладення Угоди про асоціацію.

Переговорний процес щодо створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС

Розділ про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) є невід’ємною складовою майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Офіційні переговори щодо створення ЗВТ розпочалися 18 лютого 2008 р. Передумовою цього став вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ).

Положення про ЗВТ визначатимуть правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також для регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.

Положення про створення ЗВТ є найбільш складною частиною переговорного процесу з укладення майбутньої Угоди про асоціацію. Це пов’язано з тим, що всеохоплююча ЗВТ передбачатиме лібералізацію торгівлі не лише товарами (включаючи продукцію сільськогосподарського виробництва та іншу чутливу продукцію), але й лібералізацію торгівлі послугами, вільний рух капіталу, а також поступову конвергенцію з ЄС у регуляторних та інших сферах (стандарти, оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні правила, конкурентна політика, державні закупівлі тощо).

При цьому, наповнення майбутньої ЗВТ має спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони і яка не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу.

Таким чином, йдеться про ЗВТ, яка матиме не преференційний, а інтеграційний характер. Результатом її створення має стати взаємовигідне відкриття відповідних ринків за умови відповідності національної продукції специфічним вимогам ЄС. Тому, головним завданням України у цьому контексті буде здійснення комплексу реформ, спрямованих на приведення українського законодавства у відповідних сферах та галузях економіки у відповідність до норм ЄС.

13 раунд відбувся у період з 4 по 8 жовтня 2010 р. у м. Київ, за такими напрямами співпраці: торгівля товарами; тарифна пропозиція; технічні бар’єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній, інвестиції, рух капіталу та поточні платежі; права інтелектуальної власності, в т. ч. захист географічних зазначень; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання спорів (загальні та у сфері енергетики), інституційне забезпечення.

За результатами переговорів сторони досягли прогресу в опрацюванні більшості розділів. Найбільш проблемними залишаються питання доступу до сільськогосподарського ринку ЄС, ринку послуг та питання свободи здійснення підприємницької діяльності.


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи можуть бути в Україні ефективними  антикорупційні органи? donum auctoris Чи можуть бути в Україні ефективними антикорупційні органи?
Ефективність будь-якого державного інституту, у тому числі правоохоронних органів, полягає у досягненні мети, яка...
Про нововведення у кримінальному процесуальному законодавстві - на круглому столі в Івано-Франківську суддя Верховного Суду Надія Стефанів Феміда Про нововведення у кримінальному процесуальному законодавстві - на круглому столі в Івано-Франківську суддя Верховного Суду Надія Стефанів
14 квітня в Івано-Франківську пройшов круглий стіл, під час якого проаналізовано основні зміни до Кримінального п...
Як опинитись на лаві підсудного за допис в соціальній мережі? Справа Як опинитись на лаві підсудного за допис в соціальній мережі?
Петро був одним із тих багатьох студентів київських вишів, які жалкували, що приїхали «підкорювати столицю» не на...
Квітень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20
20.04.2018 09:00:00 - Legal Medical Forum
21 22
23 24 25 26 27
27.04.2018 09:30:00 - Право&Бізнес
28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.04.2018 09:00:00 - Legal Medical Forum
27.04.2018 09:30:00 - Право&Бізнес
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика