Міжнародне правоПраво ЄС

Види податків у ЄС

14.08.2016 / 21:14
14971
+A
-a

Види податків у ЄС

До складу податкової системи ЄС входять такі види податків, встановлені на території держав ЄС: непрямі податки (ПДВ, акцизи і мита), прямі податки (прибутковий податок та інші) і внески на соціальну безпеку.

Непрямі податки збираються підприємствами торгівлі і передаються до податкових органів, а сплачуються кінцевим споживачем. Непрямі податки нараховуються на обіг, виробництво або споживання товарів і послуг і стягуються без урахування отриманого прибутку, але при цьому вони віднімаються при визначенні оподатковуваного прибутку. До непрямих податків відносяться, в першу чергу, ПДВ, акцизи і мита, на гармонізацію яких в основному і були спрямовані зусилля ЄС. Податки на споживання, виробництво та різні податки з продажів мають кумулятивний ефект і в кінцевому рахунку створюють бар'єри в торгівлі між державами ЄС.

Основним наслідком приєднання нових членів до ЄС у сфері непрямого оподаткування стало те, що угоди з цими державами, починаючи з 1 травня 2004 року, розглядаються як внутрішні операції. З цієї дати кордон нових учасників з третіми державами утворюють зовнішні кордони ЄС. Імпорт з третіх держав на територію нових учасників тепер піддається митним та іншим адміністративним процедурам ЄС, а також обкладається ПДВ, акцизами та митами ЄС. Крім приписів відповідних нормативних актів ЄС до податкової політики нових держав-учасниць буде застосовуватися також існуюча практика Суду ЄС.

Директиви, що гармонізують національне законодавство в області непрямого оподаткування, можна розподілити на дві групи: 1) директиви щодо ПДВ; 2) директиви щодо акцизів.

Податок на додану вартість (ПДВ) був введений в 1970 р. і був призначений замінити податки на виробництво і споживання, що стягуються державами-членами. Наявність ПДВ у податковій системі держави є обов'язковою умовою її приєднання до ЄС, так як фінансові надходження від податку на додану вартість складають один з основних джерел формування бюджету ЄС. ПДВ засновується в державах-членах, які  визначають розмір його податкової ставки в межах, визначених законодавством ЄС. Доходи, що надходять від ПДВ до бюджету ЄС, представляють собою встановлену рішенням Ради єдину процентну надбавку до ставки ПДВ у державах-членах.

Перша директива про ПДВ (№ 67/227/ЄЕС) заснувала ПДВ в межах Співтовариства та закріпила його функціонування.

Друга директива про ПДВ (№ 67/228/ЄЕС) доповнила положення Першої директиви, конкретизуючи порядок її реалізації.

Перші директиви поклали початок єдиної системи ПДВ. Однак цілий ряд питань залишився поза конкретним регулюванням директив, зокрема, визначення сфери застосування даного податку (номенклатури товарів і послуг, щодо яких діє ПДВ). Відповідно до директив це питання залишилося у компетенції держав-членів, які самостійно і, природно, без узгодження з іншими учасниками ЄС, визначали перелік товарів і послуг, що обкладаються ПДВ і виключаються зі сфери його дії.

Саме до ПДВ відноситься найбільше число гармонізованих норм. В цілому політика Союзу в цій сфері спрямована на гармонізацію податку, а не на його стандартизацію, тобто на забезпечення відповідності національних податкових систем держав-членів один одному, а також цілям Договору.

Введення ПДВ дозволило створити прозору і нейтральну (з тієї точки зору, що сума, стягнута з продукту, призначеного для кінцевого споживання, не залежить від числа проміжних транзакцій) систему, придатну для внутрішньої і зовнішньої торгівлі ЄС.

На додаток і у зміну перших директив Рада прийняла ще низку рішень, але лише прийняття в 1977 р.Шостої директиви (№77/388/ЄEC) послужило розвитком системи ПДВ шляхом скасування податкових кордонів. Надалі вона неодноразово доповнювалася. Важливим доповненням до Шостої директиви стала Директива 92/77/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р., яка стосувалася ставок податку. У ст. 1 цієї Директиви йдеться про те, що держави-учасниці повинні застосовувати стандартні податкові ставки з 1 січня 1993 р. новими правилами держави-члени застосовують стандартні ставки ПДВ як мінімум на рівні 15% і мають право застосовувати одну або дві знижені ставки (не нижче 5%) виключно для певних товарів або послуг культурного чи соціального призначення. Верхня межа ПДВ була скасована. Як показує практика держав-членів, стандартні ставки ПДВ становлять 15-25%.

Директиви про гармонізацію даного податку також підлягають застосуванню і в нових державах-учасницях, хоча обмежене число винятків все ж було погоджено при їх вступі до ЄС в частині оподаткування малого і середнього бізнесу, щодо податку в окремих галузях економіки і з певних товарів. Але в будь-якому випадку  нові члени ЄС ввели у себе ПДВ з 1 травня 2004 р.

Директива Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 р. «Про спільну систему податку на додану вартість» може вважатися тріумфом європейської податкової інтеграції. Даний акт, який вступив в силу з 1 січня 2007 р., був прийнятий для заміни діючого інтеграційного законодавства в сфері регулювання ПДВ (зокрема, Шостої директиви) без внесення до нього істотних змін. Зміни торкнулися в основному логічної структури документа.

Перетин внутрішніх кордонів ЄС більше не може служити приводом для стягнення зборів, це робиться при здійсненні транзакцій, як зазвичай і відбувається в межах однієї держави. Однак поняття «точки призначення» все ж зберігається, що вимагає ефективної роботи з обміну інформацією між представниками влади різних держав. Однак і досі ще зустрічаються шахрайські схеми ухилення від сплати податків.

У нинішніх умовах товари між суб'єктами оподаткування для осіб, які не підлягають оподаткуванню, система проста: споживачі сплачують ПДВ в державі, де купується товар. Є деякі винятки, наприклад, нові машини, замовлення товарів поштою, торгівля через Інтернет та ін. з різних держав здійснюються без сплати ПДВ.

Система оподаткування ЄС заснована на тому, що є можливість перехресної перевірки, що здійснюється податковими органами держав, залучених в транзакцію. По-перше, продавець повинен бути в змозі довести, що покупець - зареєстрована особа, яка підлягає оподаткуванню в своїй державі. Тоді може використовуватися ставка ПДВ -  0%. По-друге, декларації продавця і покупця повинні відповідати один одному, хоча з ними взаємодіють різні фіскальні влади (продавець відпускає товар без сплати місцевого податку і повідомляє про транзакції в податковій декларації. Це дає йому право на відшкодування ПДВ, сплаченого ним раніше. Покупець направляє декларацію податковій владі і отримує право на повернення ПДВ в сумі, встановленій у його державі проживання).

Метою Європейської комісії є скасування цієї системи, яка застосовується у внутрішній торгівлі ЄС, і введення чіткої системи, заснованої на принципі походження, коли податок сплачується в тій державі, де товар був вироблений.

При введенні загальних правил акцизних зборів ЄС керувався схожими принципами, структура цього податку, його ставка (її мінімальні розміри) і пересування товарів, що підлягають стягненню, таких як тютюнові вироби, алкогольні напої та мінеральні масла, - все було направлено на те, щоб в 1993 р. був сформований єдиний ринок і введена загальна система акцизів. Механізм стягування акцизів заснований на принципі оподаткування в державі споживання підакцизних товарів. Податок стягується в момент, коли товар передається для домашнього користування, за ставкою, що діє в державі споживання. Рух підакцизних товарів здійснюється через податкові склади і супроводжується адміністративними документами.

Хоча в цій сфері і зберігаються можливості для шахрайства, особливо з цигарками, в основному, завдяки нелегальному імпорту з третіх державах (Європейська комісія і податкова влада держав ЄС підозрюють, що деякі виробники тютюнових виробів заохочують контрабанду в ЄС, свідомо поставляючи сигарети шахрайством в треті держави), ситуація більш керована, ніж при застосуванні схеми ПДВ, оскільки мова йде про товари, які виробляються і розподіляються обмеженою кількістю. Товари переміщуються між оптовиками з одного зареєстрованого складу на інший.

Крім цього, акцизи довгий час створювали проблеми в справі інтеграції ринку через безліч варіацій ставок між державами-учасницями. Спочатку Директива 91/12/ЄЕС (за своїм змістом директива порівнянна з податковим законом держави, що встановлює порядок сплати податків) і змінила її Директива 92/180/ЄЕС встановивши загальні правила справляння акцизів. Ухвалення директив 92/83/ЄЕС та 92/84/ЄЕС в жовтні 1992 р. також стало важливим кроком у напряму створення єдиного внутрішнього ринку в цій проблемній області. Оподаткування алкогольних напоїв (пиво, вино, змішані напої, етиловий спирт) регламентується цими двома директивами.

В даний час гармонізація акцизів на алкогольну продукцію здійснюється наступними основними актами вторинного законодавства ЄС:Директивою Ради ЄЕС 92/83/ЕСС від 19 жовтня 1992 р. «Про гармонізації структур акцизів на алкоголь і алкогольні напої», Директивою Ради ЄЕС 92/84/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. «Про зближення ставок акцизів на алкоголь і алкогольні напої».

Основними актами в сфері гармонізації оподаткування тютюнової продукції є: Директива Ради ЄС 95/59/ЄС від 27 листопада 1995 р. «Про податки інших, ніж податки з обігу, які впливають на споживання виробленого тютюну»; Директива Ради ЄЕС 92/79/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. «Про зближення податків на цигарки»; Директива Ради ЄЕС 92/80/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. «Про зближення податків на вироблений тютюн, інший ніж цигарки».

27 жовтня 2003 р. Рада міністрів Європейського Союзу прийняла Директиву 2003/96/ЄС, що реструктурує напрям діяльності ЄС щодо оподаткування енергоносіїв та електроенергії, яка набрала чинності з 1 січня 2004 р., скасувавши директиви, що раніше діяли - Директиви Ради ЄЕС 92/81/ЕСС від 19 жовтня 1992 р. «Про гармонізацію структур акцизів на мінеральні масла» і ЄЕС 92/82/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. «Про зближення ставок акцизів на мінеральні масла». Директива розширила предмет регулювання системи мінімальної ставки на всі енергоносії, включаючи вугілля, натуральний газ і електрику (раніше застосовувалася тільки для мінеральних масл).

  Отже, непрямі податки - ПДВ і акцизи - регулюються на рівні нормативних актів і застосовуються щодо певних видів товарів.

Після розширення ЄС нові держави-члени привели своє законодавство у відповідність з прийнятими в ЄС правовими актами. Винятки із загальних правил допускаються відносно тих держав, які, приєднуючись до Союзу узгодили для себе деякі особливі умови. У міру формування інтеграційного законодавства, що регулює непряме оподаткування, держави-члени все менше поступалися ЄС своїм суверенітетом в області прямого оподаткування. Тяжкість сплати прямих податків несе платник податків. Сюди відносяться прибуткові податки, корпоративні податки, місцеві податки й інші. На відміну від непрямих податків, прямі податки не згадуються безпосередньо в Маастрихтському договорі. Рада за пропозицією Комісії і після консультацій з Європейським Парламентом та Економічним і соціальним комітетом прийняли одностайно директиви про зближення таких законів і правових актів виконавчої влади держав-членів, які безпосередньо впливають на створення і функціонування внутрішнього ринку. У зв'язку з цим на практиці після багатьох років функціонування внутрішнього ринку та розвитку прецедентного права співтовариство отримало право звертатися до гармонізації тих прямих податків, які впливають на реалізацію чотирьох свобод.

На сьогодні інститути ЄС прийняли лише дві директиви, спрямовані на зближення законодавства держав-членів в області прямого оподаткування. Ухвалення Радою в 1990 р. Директив № 90/434 та № 90/435 стосується оподаткування операцій з транскордонною реорганізацією і виплат дивідендів між материнськими і дочірніми компаніями. Ці директиви набрали  чинності 1 січня 1992 р.

Податок з фізичних осіб, які працюють в апараті ЄС стягується за прогресивною шкалою в розмірі від 5 до 45% і надходить до ЄС.

Внески на соціальну безпеку стягуються організаціями, що здійснюють соціальне страхування - в охороні здоров'я та пенсійній сфері. Вони зазвичай сплачуються як тими, хто працює, так і роботодавцем. Хоча їх частка у ВВП особливо велика, це найменш регульований сектор в ЄС. Відповідно до принципу субсидіарності держави ЄС не поспішають передавати органам Союзу свої повноваження в цій сфері. Проте і тут переважають принципи недопущення дискримінації щодо громадян різних держав і забезпечення свободи переміщення в ЄС. Їхнє порушення може бути оскаржене в судовому порядку.

1 грудня 1997 р. Рада погодила пакет заходів щодо попередження «шкідливої» податкової конкуренції, спотворень єдиного ринку, зростаючих втрат в податкових доходах держав-членів, а також заходів щодо введення системи оподаткування, яка не відбилося б негативно на зайнятості. Даний пакет включав серед інших документів резолюцію про Кодекс поведінки держав при оподаткуванні бізнесу, в якому містилося б їхнє політичне зобов'язання не тільки не приймати податкові закони, що призводять до «шкідливої» податкової конкуренції, але також і виключити вже існуючі подібні правила.

До «шкідливих» податкових заходів Кодекс відносить застосування більш низького рівня оподаткування, включаючи його відсутність, в порівнянні з тим, яке зазвичай застосовується в державах-учасницях. При цьому до таких заходів повинні ставитися такі особливості національного законодавства, як відсутність вимоги про транспарентність угод, невідповідність правил визначення прибутку міжнародним стандартам, надання істотних пільг незалежно від здійснення реальної економічної діяльності та ін.

Згідно з Кодексом поведінки, нові держави-члени повинні виключити практику недобросовісної податкової конкуренції. В результаті нові учасники при приєднанні зобов'язалися скасувати пільгові податкові режими, які визначаються Кодексом як «шкідливі». До таких режимів відносяться офшори і певні інвестиційні пільги.

Мита (антидемпінгові і компенсаційні мита), які встановлюються відповідно до реєстру ЄС - Єдиним митним союзом (ЄМС) і вимогами ГАТТ. Мита є другим видом обов'язкових платежів, що складають систему «власних ресурсів» ЄС. Вони виконують переважно протекціоністську функцію і встановлюються, як правило, у формі антидемпінгових і компенсаційних мит. Сільськогосподарські податки встановлюються переважно на імпортовану та експортовану сільськогосподарську продукцію. Сфера їх застосування і ставки визначаються в рамках механізму єдиної аграрної політики, а порядок їх обчислення і сплати регулюється Митним кодексом ЄС. По суті своїй ці податки - митні збори на продовольчі товари. Сільськогосподарські податки можуть використовуватися також і для введення обмежень на виробництво певних видів продукції.

ЄС прийняв кілька директив в області прямого (Рада прийняла у грудні 1977 р. Директиву 77/799/ЄЕС таін.) і непрямого оподаткування, які вимагають від держав-членів надавати взаємну допомогу шляхом обміну інформацією, повідомленнями, документами, співпраці в зборі податків. Наприклад, такі документи були прийняті в області адміністративного співробітництва і взаємної допомоги, боротьби з відмиванням грошей, протидії обману і в області захисту фінансових інтересів ЄС. Правом ЄС передбачено створення Європейського офісу по боротьбі з податковими порушеннями. Згідно з прийнятими документами, обмін інформацією може відбуватися як за запитом, так і автоматично. Передбачено проведення спільних міжнародних податкових перевірок. В результаті податкові служби держав-учасниць отримали можливість надавати одна одній допомогу в зборі податків. У зв'язку з розширенням ЄС податкові органи нових членів Альянсу також зобов'язані надавати відповідну інформацію, і наділяються правом запитувати її у відносинах з усіма іншими членами.

В державах-членах ЄС норми і принципи міжнародного податкового права більшою мірою  реалізуються через призму їх зобов'язань в рамках ЄС.

Можна передбачити, що процес прийняття рішень в податковій сфері буде удосконалено з розширенням прав Союзу у фіскальних питаннях.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і совість donum auctoris Право і совість
Ми часто звертаємося до совісті, як до вищого внутрішнього закону буття. Очевидно, що моральне обґрунтування права ...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Липень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика