Погляд Фінляндії щодо застосування конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів

Верховний суд Фінляндії прийняв рішення від 14 жовтня 2005 року щодо застосування положень статей 2 (a); 57 (1) (a) Конвенції організації об'єднаних націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.

Позивач - продавець дерев'яних будинків з Фінляндії - продав сімейний будинок покупцеві з Німеччини, який одночасно з цим став торговим представником фінського продавця в Німеччині. Покупець, однак, не сплатив останній внесок за цей будинок, і позивач порушив справу проти відповідача в суді за місцем знаходження комерційного підприємства продавця в Фінляндії.

Відповідач же вважав, що ця справа була поза компетенцією фінського суду. Верховний суд постановив, що оскільки будинок був придбаний не тільки для особистого користування, але й для виконання професійних обов'язків торгового представника, то, відповідно до статті 2 (а) Конвенції організації об'єднаних націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, Конвенція застосовна до даної справи. Суд далі заявив, що відповідно до статті 57 (1) (а) Конвенції організації об'єднаних націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів покупець повинен сплатити ціну продавцеві за місцем знаходження його комерційного підприємства. Тому, згідно з Конвенцією 1968 року про цивільну юрисдикцію та виконання судових рішень у цивільних або комерційних справах (так званої Брюссельської конвенції), продавець міг порушити справу проти покупця в Фінляндії.