Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Кваліфікація збройних конфліктів та інших ситуацій насильства відповідно до норм міжнародного гуманітарного права

12.10.2017 / 08:58
220
1
+A
-a

Кваліфікація збройних конфліктів та інших ситуацій насильства відповідно до норм міжнародного гуманітарного права

Існування збройного конфлікту передбачає застосування міжнародного гуманітарного права (МГП), відомого також як право збройних конфліктів, яке накладає обмеження на засоби і методи ведення сторонами військових дій і захищає всіх осіб, яких торкнувся конфлікт.

МГП накладає рівні зобов'язання на обидві сторони в конфлікті, проте не надає будь-якого правового статусу залученим у конфлікт збройним опозиційним групам.

Експерти з МГП розробили ряд чітко визначених  юридичних критеріїв, щоб встановити, чи дозволяє рівень насильства говорити про збройний конфлікт та класифікувати його.

Кваліфікація збройних конфліктів та інших ситуацій насильства – це важливе питання, визначення якого впливає на право, яке повинно застосовуватися в кожному конкретному випадку. 

Одним із типів збройних конфліктів є неміжнародний (або "внутрішній") збройний конфлікт. Він означає ситуацію насильства, при якій на території тієї чи іншої держави відбуваються тривалі збройні зіткнення між урядовими силами та однією або декількома організованими збройними групами або між самими такими групами, що не відносяться до урядових сил. Відповідно до МГП, неміжнародний збройний конфлікт відповідає наступним двом критеріям: збройні групи, що беруть участь у військових діях, повинні проявляти хоча би мінімальну ступінь організованості, а збройні зіткнення повинні досягати мінімального рівня інтенсивності. Факт виконання цих критеріїв встановлюється при розгляді кожного окремого випадку, яке передбачає вивчення цілого ряду фактичних показників.

Зокрема, при визначенні рівня організованості збройної групи досліджуються такі фактори

·існування певної структури командування;

·здатність передавати накази і забезпечувати їх виконання;

·здатність планувати і проводити скоординовані військові операції;

·здатність набирати до своїх лав, навчати і екіпірувати нових бійців.

Для визначення рівня інтенсивності збройного конфлікту беруться до уваги наступні показники:

·тривалість і ступінь серйозності збройних зіткнень;

·види урядових сил, що беруть у них участь;

·число учасників збройних груп і військ;

·види застосовуваної зброї;

·людські втрати і матеріальні збитки, що викликані військовими діями.

Неміжнародний збройний конфлікт слід відрізняти від менш значних форм колективного насильства, як-то: заворушень серед цивільного населення, повстань, окремих актів тероризму або інших одиничних актів насильства. Однак, мотивація членів озброєних груп не розглядається як один з факторів.

Прикладами неміжнародних збройних конфліктів є військові дії, що мали місце в Нагірному Карабасі, Нігерії, Сомалі, Південному Судані, ЦАР, Лівії, Малі, Сирії тощо.

При класифікації збройного конфлікту може виникнути питання щодо загальновідомого терміну «громадянська війна». Постає питання:  чим він відрізняється від неміжнародного збройного конфлікту? Насправді між цими двома термінами не існує різниці. Термін "громадянська війна" не є правовим та використовується в деяких джерелах для позначення неміжнародного збройного конфлікту. Зокрема, в статті 3, загальної для Женевських конвенцій, використовується вираз "збройний конфлікт, що не носить міжнародного характеру", а не термін "громадянська війна".

При виникненні неміжнародного збройного конфлікту сторони повинні, як мінімум, дотримування положень статті 3, загальної для Женевських конвенцій, і норм звичаєвого МГП. Ці норми гарантують гуманне поводження з усіма, хто опиняється у владі ворога. Серед іншого, вони вимагають, щоб особи, які отримали поранення під час військових дій, включаючи поранених ворожих бійців, підбирали та надавали допомогу без будь-якої дискримінації.

Сторони збройного конфлікту при проведенні військових операцій повинні дотримуватися норм, серед яких:

·заборона прямих нападів на цивільних осіб;

·заборона нападів невибіркового характеру;

·зобов'язання дотримуватися принципу пропорційності при здійсненні нападу;

·зобов'язання вживати всіх можливих заходів обережності при плануванні і проведенні військових операцій з метою запобігти, наскільки це можливо, втратам серед цивільного населення.

Збройний конфлікт має серйозні наслідки для правових зобов'язань сторін, залучених у бойові дії, особливо в тому, що стосується застосування ними сили. Звичайно, в цьому випадку МГП дозволяє використовувати більш значну силу проти законних цілей (при дотриманні суворих обмежень, спрямованих на захист цивільних осіб), ніж у ситуаціях насильства, які не досягли рівня інтенсивності збройного конфлікту.

Кожна сторона в конфлікті зобов'язана дотримуватися МГП і забезпечувати дотримання його норм усіма, хто діє за її вказівкою, знаходиться в неї в підпорядкуванні або під її контролем. Слід зазначити, що кожна сторона в конфлікті повинна дотримуватися МГП, навіть якщо її противник цього не робить. Варто підкреслити, що зобов'язання дотримуватися МГП не будується на принципі взаємності.

Що ж стосується серйозних порушень МГП (їх також називають військовими злочинами), що мають місце під час неміжнародних збройних конфліктів, держави зобов'язані переслідувати в кримінальному порядку осіб, підозрюваних у вчиненні таких порушень. Функції розслідування таких випадків та судів над військовими злочинцями лежать виключно на державах. Та при певних умовах підозрювані в скоєнні військових злочинів особи можуть бути також передані до Міжнародного кримінального суду.

При розгляданні статусу учасників ворожих збройних груп неміжнародного збройного конфлікту, що потрапили в полон, важливим питанням є чи розглядати їх як військовополонених. Термін "військовополонений" відноситься до особливого статусу, який Третя Женевська конвенція надає захопленим у полон ворожим військовослужбовцям ("комбатантам") виключно під час міжнародних збройних конфліктів. Військовополонені не можуть піддаватися кримінальному переслідуванню за вчинення дій, які визнаються законними міжнародним гуманітарним правом (наприклад, за напад на ворожі сили). Що ж стосується неміжнародних збройних конфліктів, то тут учасники, що потрапили в полон, не є військовополоненими та МГП не перешкоджає судовому переслідуванню захоплених повстанців за сам факт участі у збройній боротьбі, проте закликає уряди проводити після закінчення збройного конфлікту якомога ширшу амністію, яка, тим не менш, не поширюється на осіб, підозрюваних і обвинувачених у скоєнні військових злочинів або засуджених за такі злочини.

Щодо статусу сторін конфлікту, як вказується в статті 3, загальної для Женевських конвенцій, сам той факт, що озброєна група (як би не називали її учасників - "злочинцями", "борцями за свободу", "терористами" і ін.) є стороною в збройному конфлікті, не наділяє її якимось особливим статусом відповідно до МГП. Однак участь у конфлікті накладає на збройну групу, як і на будь-яку іншу сторону в збройному конфлікті, певні правові зобов'язання, зокрема, зобов'язання забезпечувати постійне дотримання її членами норм МГП.

У будь-якому випадку застосування МГП не ставить під сумнів суверенітет держави або право уряду врегулювати повстання за допомогою збройної сили і переслідувати повстанців відповідно до свого національного законодавства.

 

Національний координатор з міжнародного гуманітарного права Товариства Червоного Хреста України 

Є. В. Лук’янченко 

КОМЕНТАРІ  1 + Додати коментар
Михайлов Олег
Безперечно цікаві наукові та актуальні тези про необхідність правильного використання дефініцій МГП у збройному конфлікті насамперед в Україні. Прошу автора до написання наступних публікацій. Старший науковий співробітник Національного університету цивільного захисту України, адвокат та правозахисник Михайлов О.В.
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика