Відкрити фірму в Польщі
Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Міжнародно-правові аспекти наслідків військових дій на сході України і окупації Криму та їх вплив на довкілля України

Міжнародно-правові аспекти наслідків військових дій на сході України і окупації Криму та їх вплив на довкілля України

В Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Міжнародно-правові аспекти наслідків військових дій на сході України іокупації Криму та їх вплив на довкілля України».

Наслідками збройної агресії Російської Федерації, окрім людських втрат, є значна шкода екологічним системам та природним ресурсам, завданау результаті порушення норм міжнародного та національного права. Екологічна ситуація на Донбасі, яка тривалий час перебувала у кризовомустані, у період воєнних дій набула ознак екологічної катастрофи. Екологічні проблеми постають, зокрема, і у політичному вимірі та потребують негайного реагування.

Наразі є очевидною необхідність максимального використання найкращих міжнародно-правових практик для проведення інформаційно-роз'яснювальної, активної дипломатичної діяльності з міжнародними партнерами України та в рамках міжнародних організацій і можливого притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальностіза шкоду, спричинену довкіллю України, внаслідок агресії Російської Федерації проти України.

Екологічна проблематика, як наслідок фактичної окупації Криму та збройного конфлікту на Донбасі, ставить перед Україною низку питань у сфері моніторингу екологічної ситуації та управління екологічними ризиками у відповідності до стандартів ЄС та положень Угоди про асоціацію м і ж Україною та Європейським Союзом від 2014 року, а також широкими міжнародними зобов`язаннями в рамках Паризької угоди 2015року та Очікуваного національно-визначеного внеску України. Військова таенергетична політика Росії на окупованих українських територіях також маєбути врахована при оцінці екологічної шкоди території України.

Юлія Скакун, кандидат юридичних наук, доцент, Перший проректор Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, зазначила, що сьогодні існує низка проблем, пов’язаних з освітою; наразі 200 дітей з тимчасово окупованих територій навчаються в інших регіонах України та Закон про окуповані території не передбачає вирішення фінансового питання через брак коштів, зокрема, щодо безкоштовного продовження навчання та можливість отримати місце в гуртожитку.

Дмитро Клиновий, кандидат економічних наук, доцент, Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», вказав, що у 2015-2016 роках було пораховано втрати національного багатства в результаті воєнних дій, так у Донецькій області поза контролем України знаходиться 43% природно-ресурсного потенціалу; загальна вартість природного багатства - 59.4 млрд грн., а у Луганській області поза контролем України – 69% природно- ресурсногопотенціалу; загальна вартість природного багатства - 68, 4 млрд. грн., у Криму Україна не контролює 100% природно-ресурсного потенціалу, який було оцінено у 65,9 млрд грн. Отже, загальні втрати природного багатства становлять 193 млрд. грн., приблизнівтрати виробничого потенціалу становлять біля 300 млрд. грн., найбільшівтрати у людському потенціалі були оцінені в обсязі 2,5 трлн. грн., при цьому загальні втрати становлять 3 трлн. грн.

Ірина Лоїк, Старший асистент проектів економіко-довкільної програми Координатора проектів ОБСЄ в Україні, представила звіт про відібрані проби ґрунту, у якому відображені результати досліджень, якіпоказали невисокий рівень забруднення ґрунту, при цьому підвищенийвміст елементів ртуті, кадмію, стронцію та інших елементів. Ірина Лоїк акцентувала на необхідності створення інформаційного моніторингу довкілля, де в реальному часівідображатиметься інформація по точкам, а самресурс буде передано Міністерству екології та природних ресурсів України.

Тимур Короткий, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету “Одеська юридична академія”, вказав, що у рамках оціночної місії Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) було проведено моніторинг стану довкілля на сході України та підготовлено відповідний міжнародно-правовий аналіз, де вказується, що шкода, завдана Росією на сході України та в Криму є більшою аніж шкода,завдана безпосередньо воєнними діями. Тимур Короткий окреслив деякі загальні питання, пов'язані з екологічними наслідками агресії РФ проти України.

Їхня, тобто наслідків, кваліфікація, можлива в рамках абсолютно різних режимів, з різними суб'єктами, різною нормативною основою, і різними наслідками, у тому числі у використанні різних форм міжнародної ад’юдикації.

По-перше, це кваліфікація у рамках МГП, яка включає як можливість кваліфікації вчинення порушень МГП щодо навколишнього середовища індивідами і атрибуція шкоди, заподіяної навколишньому середовищу РФ (ст. 91 І ДП), причому без досягнення порогового рівня ст. 55 І ДП. Зверну увагу на важливість саме непрямої кваліфікації відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу або через навколишнє середовище, без застосування ст. 55 І ДП.

По-друге, кваліфікація воєнних злочинів у рамках МКС на основі ст. 8 Римського статуту. Аналогічно, перш за все, мова йде про скоєння воєнних злочинів, побічно пов'язаних з навколишнім середовищем, на чому необхідно зосередиться при проведенні моніторингу.

По-третє, кваліфікація в рамках Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 р. Там і поріг шкоди нижче, і відсутні вимоги кумулятивності в застосуванні кваліфікуючих ознак.

По-четверте, це порушення РФ у результаті агресії міжнародно-правових зобов'язань за міжнародними договорами, пов'язаними з охороною навколишнього середовища, учасниками яких є Україна і РФ. У цьому випадку необхідний чіткий аналіз порушених РФ зобов'язань, визначення конкретних механізмів відповідальності РФ і відповідних інституцій, та проведення вибіркового моніторингу для доказу та фіксації зазначених порушень.

По-п'яте, що найбільш явне і може бути застосоване, це атрибуція РФ всіх порушень прав людини, пов'язаних з погіршенням стану навколишнього середовища, через універсальні і регіональні правозахисні механізми. Особливістю цього підходу є необхідність глибокого вивчення практики відповідних міжнародних інституцій у необхідному для нас напряму. Даний підхід є з одного боку, більш масовим і складним, особливо в частині організації підготовки індивідуальних скарг, а з іншого - більш реальними і близьким правозахисним організаціям.

По-шосте, необхідність консолідації і синтез всіх підходів і видів шкоди, як прямої, навколишньому середовищу, так і непрямої, пов'язаної з погіршенням якості навколишнього середовища, шкоди здоров'ю населенню, негативними наслідками для природокористування і тому подібне, заподіяного Україні в результаті агресії РФ. Цей синтез повинен враховувати формат атрибуції відповідальності, оскільки методики оцінки шкоди та наданих матеріалів можуть відрізнятися.

Акцентував увагу Тимур Короткий на необхідності сформувати запити до профільних ЦОВВ, зокрема до Міністерства екології та природних ресурсів України, чи можливе створення в їх рамках органу за участі представників інших державних органів, експертів, екологів, правозахисників з метою оцінки заподіяної шкоди з боку Російської Федерації.

Борис Бабін, доктор юридичних наук, професор, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, зауважив, що міжнародній спільноті потрібні факти (доказова база) забруднення та знищення екосфери, такожконстатував, відсутність належного реагування з боку держави та зазначив, що екологічними питаннями в нашій державі сьогодні займаються гуманітарії,таким чином, в Україні немає належних екологічних та технічних досліджень. Борис Бабінвказав, щоіснує ініціатива створити майданчик для оцінювання шкоди, в тому числі і на непідконтрольних територіях, саме тому треба організовувати науково-дослідницькі проекти та залучати кошти для їх реалізації. Так, Росія використовує екологічну «карту», неврегульованість територіальнихспорів та юридичні колізії у просуванні та захисті своїх інтересів у Криму та на Донбасі та спроби України підняти проблематику екологічних питань в міжнароднихінстанціях будуть супроводжуватись відповідним наративом держави-агресора.

Ескандер Барієв, Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу, зауважив, що важливою є консолідована дипломатична робота на всіх рівнях для деокупації Криму та Донбасу та у контексті екологічних питань відсутній моніторинг на окупованих територіях для формування доказової бази. Так, іноземні дипломати самі наголошують, що екологічна ситуація на сході України та в Криму є небезпечною та несе загрозу всій Європі. Таким чином, це загроза не тільки для України, а й для Європи також, що може стати приводом для нових санкцій проти РФ.

Вікторія Мозгова, Прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим, вказала, що Прокуратура АРК розпочала кримінальне провадження щодо забудівлі Керченського мосту в кінці лютого 2017 року за статтею 236 Кримінального кодексу України «Порушення правилекологічної безпеки». Так, будівництво цього мосту знищило екологічну інфраструктури острова Тузла через використання його РФ як будівельного майданчика для мосту. РФ у порушення всіх дво- та багатосторонніх угод розпочала будівництво цього мосту. Тому, екологічну систему, порушену будівництвом мосту, вже неможливо буде відновити; за оцінками експертів, укріплення берегів обійдеться у 10 млрд. гривень.

Олексій Василюк, експерт (еколог) Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», констатував, щостаном на сьогодні пошкоджено близько 80 об’єктів фонду. За пілотними розрахунками збитки, внаслідок пожеж та обстрілів Донецького кряжу, становлять 14 млрд. грн., це 1/10 всіх лісів фонду, які згоріли в зоні АТО.

Катерина Полянська, кандидат географічних наук, еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», вказала, що Україна є стороною Бернської конвенції проохорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, врамках якої є безпосереднім учасником розвитку національної територіїсмарагдової мережі, а головним розпорядником від України є Міністерствоекології та природних ресурсів.Також Україна є учасником Рамсарської Конвенції про водно-болотяні угіддя, щомають міжнародне значення, головним чином як середовище існуванняводоплавних птахів. Так, на Донбасі та в Криму існують такі зони, що підпадаютьпід захист, а воєнні навчання, випробування завдають найменшої шкодигосподарствам і об’єктам, однак проводяться на природних територіях, щозавдає збитки екологічній системі. Насамперед, зміни в довкіллі впливають на різні групи впливу: від локального - здоров’ялюдей до великих екосистем Чорного та Азовського морів;

Андрій Наджос, заступник Директора департаменту Європейського Союзу і НАТО Міністерства закордонних справ України, зазначив, що стосується забруднення окупованих територій Луганської та Донецькоїобластей, то найбільше, про що говорять європейські колеги, так це про страшну ситуацію, пов’язану з обстрілами Авдіївського коксохімічного заводу.А відкачка води із затопленних шахт призводить до підвищення рівня природної радіації та контамінації басейну Азовського моря.

Леся Карнаух, Директор Департаменту стратегії та європейської інтеграції Міністерства екології та природних ресурсів України, констатувала, що з 2014 року після початку агресії Міністерство екології та природних ресурсів України приймає активну участь у дипломатичній діяльності. Наприклад, у листопаді 2017 року в Женеві відбулося засідання комітету екологічної політики Європейської економічної комісії ООН, там присутній тільки російський представник. Зауваживши, що інший політико-екологічний фронт в Женевіпротидію загрозам з боку РФ в контексті екології можна розділити на дві частини: Крим та Донбас. Ситуації не можна порівнювати, вони суттєво різні. По Криму екологічна ситуація трошки краща, бо немає воєнних дій, і міжнародно-правова позиція трохи сильніша – є факти порушення вимог міжнародного права, які можна використовувати. по Донбасу – важко класифікувати злочини проти екології. Перша спроба класифікації таких дій була представлена на Генеральній Асамблеї ООН зпитань навколишнього середовища в 2016 в році в Найробі. На початку грудня 2017 року відбудеться 3 засідання Асамблеї, де Україна спробує посилити власні позиції, але за умови консолідованої підтримки.

Антон Кориневич, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вказав, що у національному кримінальному кодексі у статті 441 є поняття «екоцид», якевизначається як «серйозне нанесення шкоди навколишньому середовищу». Єпитання щодо того, кому можна це інкримінувати, як з ним працювати, є питання, чи дійсно за це притягають до відповідальності на практиці. Можливо варто ініціювати заміну цього поняття. Та категорія, з якою треба працювати, - це злочини, що мають негативний вплив на навколишнє середовищеможливо включити аспект щодо екологічної шкоди в повідомлення до МКС, але як складову, а не основний елемент. Антон Кориневич зазначив, що є перспектива, що в майбутньому при розгляді злочинів проти міжнародногоправа будуть враховувати не тільки шкоду конкретним суб’єктам, але й шкоду об’єктам. А в свою чергу, арбітраж з морського права щодо Керченського мосту – найбільш практичнасправа для застосування.

Марина Медведєва, доктор юридичних наук, професоркафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, констатувала, що довкілля є цивільним об’єктом, тому можна притягати до відповідальності, зазначивши, що немає в історії прецедентів по притягненню до відповідальності за екологічну шкоду, але спроби подачі позовів були в контексті Югославії -звернення до міжнародного суду ООН проти керівників НАТО. Так, були створеніекспертні групи, але не були притягнені до відповідальності, бо до відповідальності можна притягнути тільки якщо ця екологічна шкода булазначною, широкомасштабною та довготривалою одночасно. Марина Медведєва зазначила, що для відстоювання української позиції, говорити про те, що злочини протидовкілля – це інструмент скоєння інших злочинів, насамперед, військових. Також, Марина Медведєва вказала, що є арбітражне провадження в рамках ЮНКЛОС (United Nations Convention on the Law of the Sea) щодо Керченського мосту, запобігання доступу української сторони до рибних ресурсів. Отже, можна говорити про порушення екологічних прав людини, що вже є усталеною концепцією. Так, у лютому 2017 року ОБСЄ оприлюднила доповідь, куди включено висновкипро те, що має місце порушення права на доступ до безпечної води. Таким чином, важливо сформувати єдину консолідовану позицію або створити комісію зкомпенсації (така була створена після вторгнення Іраку в Кувейт). Війна не є підставою для того, щоб звільнити державу від виконання міжнародно-правових зобов’язань.

Світлана Андрущенко, кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вказала, що на даному етапі Україні бракує розуміння, як виступати в рамках ЮНЕП й інших міжнародних організацій.

 

Рекомендації щодо державної політики України

за результатами Круглого столу

“Міжнародно-правові аспекти наслідків військових дій на сході України та окупації Криму для довкілля України”

(15 листопада 2017 року, м.Київ)

Зважаючи на необхідність максимального використання найкращих міжнародно-правових практик для проведення моніторингової, інформаційно-роз’яснювальної, правозастосовчої, проактивної дипломатичної діяльності зміжнародними партнерами України і в рамках міжнародних організацій щодо нейтралізації та подолання екологічних загроз, ризиків і шкоди на тимчасово окупованих територіях України, в Криму та в окремих районах Донецької та Луганської областей, а також можливого притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності за шкоду, спричинену довкіллю України, внаслідок її агресії проти України, учасникиКруглого столу ухвалили наступні рекомендації щодо вдосконалення державної політики:

1. Започаткувати розробку й поширення інформаційного контенту, а також Стратегії нейтралізації й подолання екологічних наслідків військових дій на сході України, окупації Криму та будівництва Керченського мосту на основі звітів державних установ, неурядових організацій та міжнародних структур, доведення до громадськості можливих ризиків і загроз таких дій Російської Федерації.

2. Посилити заходи з доведення до міжнародної громадськості наслідків військових дій екологічного характеру на сході України та анексії Криму Російською Федерацією, що мають транскордонний характер.

3. Сформулювати Консолідовану претензію та забезпечити її подальше представлення Російській Федерації через інститути Організації Об’єднаних Націй, включити в неї екологічну складову, зокрема, визначити поняття екологічної шкоди, завданої в результаті окупації Криму та військових дій на сході України.

4. Здійснити заходи, спрямовані на створення міжнародної моніторингової групи з питань екологічної безпеки із залученням представників ООН, ОБСЄ, уряду України, міжнародних правозахисних, екологічних організацій з метою здійснення ефективного моніторингу стану об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, що розташовані в зоні АТО.

5. Здійснити заходи, спрямовані на створення міжнародної моніторинговоїгрупи з питань екологічної безпеки із залученням представників ООН,ОБСЄ, уряду України, міжнародних правозахисних, екологічних організацій з метою здійснення ефективного моніторингу стану об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, що розташовані в районах, наближених до Криму та в акваторіях Азовського та Чорного морів, Керченської протоки, затоки Сиваш.

6. У рамках компетенції Міністерства закордонних справ України та Міністерства екології та природних ресурсів України звернутися до ЮНЕП з метою отримання консультацій та технічної допомоги щодо постконфліктного моніторингу екологічної ситуації на Донбасі в рамках схваленої у 2016 р. резолюції «Захист довкілля в районах, уражених збройним конфліктом».

7. Сприяти ухваленню резолюцій міжнародних організацій щодо зобов’язань РФ як держави-окупанта з управління, збереження та не- привласнення природних ресурсів і об’єктів культурної спадщини на окупованих територіях.

8. Закликати всі органи державної влади в межах їхньої компетенції працювати над доказовою базою щодо завдання РФ екологічної шкоди на території Криму, континентальному шельфі України та акваторії Чорного та Азовського морів у рамках арбітражного провадження відповідно до Додатку 7 Конвенції ООН з морського права, а також щодо завдання РФ екологічної шкоди на території Донецької та Луганської областей, а такожефективній та всеохоплюючій реалізації Стратегії відновлення та нейтралізації екологічних наслідків конфлікту на національному та міжнародному рівні в інтересах України та українського народу.

 

Детально: Матеріали Круглого столу «Міжнародно-правові аспекти наслідків військових дій на сході України і окупації Криму та їх вплив на довкілля України». – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2017. – 21 с.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи можуть бути в Україні ефективними  антикорупційні органи? donum auctoris Чи можуть бути в Україні ефективними антикорупційні органи?
Ефективність будь-якого державного інституту, у тому числі правоохоронних органів, полягає у досягненні мети, яка...
Про нововведення у кримінальному процесуальному законодавстві - на круглому столі в Івано-Франківську суддя Верховного Суду Надія Стефанів Феміда Про нововведення у кримінальному процесуальному законодавстві - на круглому столі в Івано-Франківську суддя Верховного Суду Надія Стефанів
14 квітня в Івано-Франківську пройшов круглий стіл, під час якого проаналізовано основні зміни до Кримінального п...
Як опинитись на лаві підсудного за допис в соціальній мережі? Справа Як опинитись на лаві підсудного за допис в соціальній мережі?
Петро був одним із тих багатьох студентів київських вишів, які жалкували, що приїхали «підкорювати столицю» не на...
Квітень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20
20.04.2018 09:00:00 - Legal Medical Forum
21 22
23 24 25 26 27
27.04.2018 09:30:00 - Право&Бізнес
28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.04.2018 09:00:00 - Legal Medical Forum
27.04.2018 09:30:00 - Право&Бізнес
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика