Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Міжнародно-правові успіхи України у 2017 році: факти і події (продовження)

05.01.2018 / 18:33
1399
+A
-a

Міжнародно-правові успіхи України у 2017 році: факти і події (продовження)

2017 рік сповнений багатьма подіями у міжнародно-правовій сфері для України. Основні з них висвітленні у підготовленому матеріалі завдяки заявам і коментарям Міністерства закордонних справ України. Дана публікація є продовженням статті «Міжнародно-правові успіхи України у 2017 році: факти і події».

5 липня 2017 року Уряд Нідерландів від імені Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України, які є державами-учасницями Спільної групи з розслідування збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу МН17, оголосив спільно вироблене рішення про обрання механізму притягнення до кримінальної відповідальності винних у цьому злочині.

Російська Федерація у 2015 році заблокувала резолюцію Ради безпеки ООН про створення міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності винних у збитті літака.

У зв’язку з цим, розглянувши різні опції створення механізму переслідування та базуючись на висновках розслідування збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу МН17, держави, що проводять розслідування, ухвалили рішення здійснювати кримінальне провадження у справі збиття літака рейсу МН17 у рамках правової системи Нідерландів.

Правовою підставою реалізації цього рішення стане угода між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародно-правове співробітництво щодо злочинів, пов’язаних зі збиттям літака рейсу МН-17, яку планується підписати 7 липня 2017 року. Угода передбачає практичні аспекти передачі юрисдикції від України до Нідерландів, уможливлює участь всіх підозрюваних у злочині у голландському судовому процесі.

держави-учасниці розслідування збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу МН17 поділяють спільну думку, що кримінальне провадження у Нідерландах буде проведено на високому професійному рівні, об’єктивно та неупереджено.

Судовий процес будуватиметься на існуючих результатах розслідування Спільної групи, але це не значитиме припинення слідчих дій. Державирозслідування збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу МН17 продовжуватимуть щільну співпрацю у притягненні злочинців до кримінальної відповідальності. Держави-учасниці Спільної групи також докладатимуть зусиль до залучення найширшої міжнародної підтримки, у т.ч. через основні органи Організації Об’єднаних Націй.

Передача кримінального провадження до Нідерландів стало важливим кроком на шляху до утвердження справедливості.

9 липня 2017 року було ухвалено 26-ою щорічною сесією Парламентської Асамблеї ОБСЄ двох резолюцій, ініційованих членами Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ - «Щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України» та «Щодо посилення енергетичної безпеки в регіоні ОБСЄ», які увійшли до Мінської Декларації, схваленої за підсумками роботи Асамблеї у Мінську.

У резолюції «Щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України» засуджується тимчасова окупація Росією АР Крим та м.Севастополь, продовження агресії Росії проти України на Донбасі та системне невиконання державою-агресором попередніх резолюцій Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

Схвалення резолюції «Щодо посилення енергетичної безпеки в регіоні ОБСЄ» стало визнанням державами-учасницями ОБСЄ важливості захисту критичної інфраструктури у сфері енергетики, зміцнення енергетичної безпеки у часи кризових явищ, а також покликане запобігти використанню джерел енергії як політичної зброї в регіоні ОБСЄ.

Також була ухвалена резолюція Загального Комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ з політичних питань та безпеки, в якій засуджується факт російської збройної агресії проти України, міститься заклик припинити військові дії в Україні, засуджуються факти тиску, переслідування й залякування спостерігачів СММ ОБСЄ, які мають місце в окремих районах Донецької та Луганської областей, що контролюються «російськими гібридними військами», міститься заклик до РФ як окупаційної влади в Криму зняти всі обмеження, що перешкоджають свободі пересування СММ ОБСЄ.

11 липня 2017 року було прийнято рішення Ради ЄС про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Рішення Ради ЄС про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС має особливе значення, оскільки його ухвалення відбулося напередодні 19-го Саміту Україна – Європейський Союз, який пройшов у Києві 12-13 липня 2017 року.  

10 років, що минули з дня початку переговорів про Угоду про асоціацію до її набрання чинності, докорінно змінили Україну. Розпочаті реформи набули незворотного та системного характеру.

1 вересня 2017 року, день набрання Угодою чинності в повному обсязі і станв знаковою датою в новітній історії України.

Угода про асоціацію поряд з безвізовим режимом  – це перші, але впевнені кроки на шляху до повноцінного і впевненого існування України у спільному Європейському просторі.

2 серпня 2017 року відбулося підписання Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Республікою Болгарія і Республікою Македонія.

Підписання Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Республікою Болгарія і Республікою Македонія сприятиме зміцненню безпеки, створенню клімату взаємної довіри  і партнерства в регіоні.

Договір є прикладом готовності керівництва Болгарії і Македонії вирішувати важливі питання цивілізованим шляхом, сповідуючи європейські цінності та підходи.

Зміцнення болгарсько-македонських відносин є важливим для України, враховуючи традиційно дружні відносини України з Болгарією та Македонією, а також спільну відданість європейській та євроатлантичній інтеграції.

6 вересня 2017 року було оприлюднено тематичну доповідь СММ «Обмеження свободи пересування та інші перешкоджання у виконанні мандата СММ» за січень-червень 2017 року, на території неконтрольованих Урядом України окремих районів Донецької та Луганської області було зафіксовано переважну більшість грубих порушень свободи пересування спостерігачів. Особливе занепокоєння викликають повідомлення про вороже ставлення проросійських бойовиків до спостерігачів СММ, що іноді супроводжувалися насильством. 

У доповіді, зокрема, зазначається, що  «загибель одного з членів патруля СММ під час інциденту, що стався 23 квітня поблизу Пришиба (район поза урядовим контролем) стала найсерйознішим наслідком усіх погроз та ризиків, з якими стикаються спостерігачі Місії в такому небезпечному середовищі».

Системні обмеження щодо пересування з боку російських гібридних сил застосовуються під час спроб СММ потрапити на неконтрольовані ділянки українсько-російського кордону. За звітний період СММ інформувала про 40 таких випадків. Такі дії РФ є грубим порушенням ст.4 Мінського протоколу про забезпечення постійного моніторингу на українсько-російському державному кордоні та верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і РФ. Вони спрямовані на здійснення безперебійного постачання російської зброї, боєприпасів та найманців на територію України.

25 вересня 2017 року була опублікована тематична доповідь Управління Верховного Комісара ООН з прав людини на тему: «Ситуація з правами людини у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)». Доповідь є результатом копіткої роботи зі встановлення фактів системних порушень прав людини Російською Федерацією в незаконно окупованому Криму, логічним об’єднанням та узагальненням порушень прав людини, які фіксувалися та документувалися УВКПЛ у період з лютого 2014 по вересень 2017 року.

Масштаб міжнародно-протиправних діянь та правопорушень, що вчиняються російською окупаційною владою у Криму засвідчують ігнорування Росією міжнародно-правових зобов’язань, які випливають з Гаазьких та Женевських конвенцій. Окрім кримінальних злочинів, що вчиняються окупаційною владою в Криму проти кримських татар, українців та всіх, хто продовжує сміливо виступати проти російської окупації, наводяться конкретні випадки незаконних затримань, примусових зникнень та викрадень, позасудових страт та інших порушень основоположних свобод та прав людини.

Доповідь є першим кроком на шляху до системної імплементації положень Резолюції ГА ООН 71/205, яка разом з Резолюцією ГА ООН 68/262 є засадничими документами, що підтверджують територіальну цілісність України, засуджують тимчасову окупацію Росією частини території України – АР Крим та м.Севастополь – та не визнають анексію півострова.

5 жовтня 2017 року Європейський Парламент ухвалив Резолюції з вимогою щодо негайного звільнення кримськотатарських лідерів А. Чийгоза й І. Умерова та безумовного зняття всіх звинувачень з журналіста М. Семени.

Резолюція була підтримана усіма провідними політичними групами і стала вже другим у 2017 році документом, спрямованим на захист прав людини в Криму.

Європарламент повною мірою поділяє оцінки України та міжнародного співтовариства, зокрема викладені у Доповіді Офісу Верховного комісара ООН з прав людини від 25 вересня 2017 року, щодо критичної ситуації з правами людини на окупованому півострові.

У Резолюції вимагається виконання Російською Федерацією проміжного рішення Міжнародного суду ООН у частині припинення незаконних переслідування кримськотатарського народу і відновлення діяльності Меджлісу.

Європарламентарі закликають до накладення санкцій, зокрема замороження активів та візових обмежень, проти осіб, причетних до грубих порушень прав людини в Криму, у т.ч. відповідальних за неправомірне засудження А.Чийгоза, І.Умерова та М.Семени.

19 жовтня 2017 року Постійна Рада ОБСЄ на 1161-му засіданні схвалила рішення щодо продовження до 31 січня 2018 року мандату Місії спостерігачів на двох російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк».

8 листопада 2017 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив нове комплексне рішення щодо ситуації в Україні.

У документі відзначені здобутки України на шляху реформ, підтверджена відданість Ради Європи територіальній цілісності України.

Рішення підкреслює відповідальність РФ за виконання Мінських домовленостей, насамперед щодо припинення вогню та відведення військ, збройних формувань та військової техніки, і закликає до їх повної та швидкої імплементації.

Комітет міністрів підтвердив свою відданість повному виконанню усіх ухвалених раніше рішень щодо ситуації в Україні.

Зокрема, йдеться про останнє рішення від 3 травня 2017 року щодо ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна), у якому Комітет міністрів визнав відповідальність Росії згідно з міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом у галузі прав людини, закликав владу РФ виконувати свої зобов’язання і припинити репресії.

Окрему увагу, приділено у рішенні необхідності належного захисту цивільного населення, що страждає внаслідок конфлікту, спричиненого агресією Росії проти України.

У рішенні міститься заклик Ради Європи забезпечити безперешкодний доступ для гуманітарних організацій до тимчасово окупованих територій. Розраховуємо, що РФ вживе належних заходів для забезпечення такого доступу, насамперед на територію окремих районів Луганської і Донецької областей.

Комітет міністрів визнав прогрес у реформуванні судової влади, оновленні суддівського корпусу та відборі нових суддів Верховного Суду України.

Також високо оцінено започаткування діяльності трьох нових антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з запобігання корупції та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Комітет міністрів окремо привітав ініціативу Президента України Петра Порошенка щодо створення антикорупційного суду, а також відзначив ратифікацію українською стороною Протоколу № 15 і Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рада Європи схвально оцінила прогрес у сфері децентралізації, зокрема в таких важливих сферах, як фіскальна децентралізація та об'єднання громад.

14 листопада 2017 року Третій комітет 72-ї сесії ГА ООН схвалив проект резолюції «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)». Співавторами документа стали 42 держави з різних частин світу, зокрема:  Австралія, Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Гаїті, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Кірібаті, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Маршалові острови, Мікронезія, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Палау, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство, США, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, ФРН, Хорватія, Чеська Республіка, Чорногорія, Швеція, Японія. «За» документ проголосувала 71 держава, проти – 25 і 77 утрималось.

Ця резолюція є логічним продовженням минулорічної резолюції Генасамблеї 71/205 щодо прав людини в окупованому Криму. Рішення щодо внесення нового документа зумовлене продовженням РФ злочинної політики в окупованому Криму. РФ не виконала жодного з положень попередньої резолюції ГА ООН, посилюючи репресії щодо до етнічних українців, кримських татар та інших осіб, які висловлюють незгоду з окупацією півострова. Не зважаючи на численні звернення УВКПЛ, РФ відмовляє представникам ООН у доступі на територію тимчасово окупованого Криму.

Такі оцінки ситуації з правами людини у Криму збігаються з висновками Управління Верховного Комісара ООН з прав людини, яке на виконання резолюції 71/205 підготувало та у вересні 2017 року оприлюднило окрему доповідь «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)». У Доповіді робиться однозначний висновок: «ситуація з правами людини у Криму після його окупації Російською Федерацією значно погіршилася».

Резолюція«Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)»має на меті змусити РФ як державу-окупанта припинити системні та масштабні порушення прав та основних свобод людини. Оновлений текст резолюції значною мірою підсилює вимоги міжнародного співтовариства до країни-окупанта:

По-перше, це підтримка України в питанні деокупації Криму.

По-друге, документ містить заклик до виконання проміжного рішення (наказу) Міжнародного суду ООН у справі Україна проти РФ від 19 квітня 2017 року.

По-третє, залишається закритим доступ до півострова міжнародним моніторинговим місіям. Ця проблема безпосередньо впливає на повсякденне життя мешканців Криму, а відтак потребує негайного вирішення. Постійний прямий міжнародний моніторинг ситуації матиме стримуючий ефект та виступатиме в ролі контролюючого механізму за дотриманням РФ обов’язків як окупаційної влади згідно з міжнародним гуманітарним правом. Резолюція є одним з елементів тиску на РФ та відкриття Криму для міжнародного моніторингу.

Резолюція засуджує незаконне застосування на тимчасово окупованій території України правової системи РФ, в т.ч. ретроактивне, а також експропріацію власності і автоматичне поширення російського громадянства на резидентів Криму, відповідно до міжнародного гуманітарного права забороняє призов мешканців півострова до лав ЗС РФ.

16 листопада 2017 року Європейський Парламент ухвалив Рекомендації Раді ЄС, Європейській Комісії та Європейській службі зовнішньої діяльності щодо подальшого розвитку ініціативи ЄС Східне партнерство. Документ підтримала більшість депутатів Європейського Парламенту, які представляють усі без винятку парламентські проевропейські політичні сили.

4 грудня 2017 року Офіс  Прокурора  Міжнародного кримінального суду опублікував «Звіт про дії з попереднього розслідування 2017 р.». Справа «Ситуація в Україні» є об'єктом попереднього розслідування з 25 квітня 2014 року. Офіс Прокурора отримала 70 звернень відповідно до статті 15 Статуту щодо злочинів, можливо скоєних з 21 листопада 2013 року.

11 грудня 2017 року Венеціанська Комісія розглянула звернення України щодо Закону України "Про освіту" у максимально стислі строки.

Опубліковані 11 грудня 2017 року рекомендації, які містяться в офіційному висновку, допоможуть впроваджувати Закон з їх урахуванням в інтересах української мови як державної, а також з урахуванням важливості забезпечення розвитку мов національних меншин України для самоідентифікації та у місцях компактного проживання.

Ухвалення рішення Венеціанської Комісії дозволяє перевести питання подальшої імплементації освітньої реформи в Україні виключно в експертне русло.

19 грудня 2017 року Генеральна Асамблея ООН ухвалиларезолюцію «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», яка є логічним і послідовним підтвердженням позиції міжнародного співтовариства  на підтримку територіальної цілісності України, що була вперше зафіксована у резолюції 68/262, схваленій у 2014 р. та розвинута у резолюції ГА ООН 71/205 у 2016 р.

Системне невиконання Російською Федерацією попередньої резолюції Генеральної Асамблеї ООН, недопущення міжнародних моніторингових механізмів на територію АРК призводить до значного погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. Тому Генасамблея продовжує тримати ситуацію на контролі.

Нова резолюція містить чіткі формулювання щодо статусу АР Крим та міста Севастополь як частини території України. Генеральна Асамблея ООН засуджує тимчасову окупацію Кримського півострова Російською Федерацією та не визнає спроби його анексії державою-окупантом. Генасамблея також висловилась на підтримку зусиль із звільнення  Криму з-під російської окупації. 

У контексті ситуації, що склалася у сфері захисту прав людини в Криму внаслідок його незаконної окупації Росією, особливе значення має посилання в резолюції на Женевські конвенції 1949 року та додатковий протокол 1977 року. РФ повинна дотримуватися зобов’язань держави-окупанта в умовах збройного конфлікту, зокрема щодо гуманного поводження з населенням, що перебуває на окупованій території, захисту його прав згідно з міжнародним гуманітарним правом. 

Одним з центральних елементів резолюції залишається ігнорований РФ заклик забезпечити безперешкодний доступ міжнародним правозахисним механізмам, включно з Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, на тимчасово окупований півострів для здійснення моніторингу та звітування про ситуацію відповідно до їхнього мандату.

Міститься у резолюції заклик Генасамблеї ООН щодо виконання проміжного рішення (наказу) Міжнародного суду ООН у справі Україна проти РФ від 19 квітня 2017 року, яке не виконано РФ.

Фіксація та засудження в резолюції ГА ООН системних порушень прав людини, здійснюваних російською окупаційною владою, у т.ч. позасудових страт, викрадень людей, політично вмотивованих переслідувань, обмежень базових політичних прав жителів Криму, має стати важливим кроком на шляху до відстоювання прав і громадянських свобод громадян України, що опинилися в окупації.

                                         Матеріал підготовлений к.ю.н. Н. В. Хендель

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Уже рік ( якщо прискіпливо, то вже більше) як діє відповідно до положень Судової реформи Верховний Суд. Хтось назив...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика