Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Міжнародно-правові успіхи України у 2017 році: факти і події

Міжнародно-правові успіхи України у 2017 році: факти і події

2017 рік сповнений багатьма подіями у міжнародно-правовій сфері для України. Основні з них висвітлені у підготовленому матеріалі завдяки заявам і коментарям Міністерства закордонних справ України. Дана публікація є першою частиною аналізу.  

16 січня 2017 року Україна подала заяву в Міжнародний Суд ООН. Україна звинувачує Росію в порушенні двох конвенцій, а саме Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, яка була прийнята резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 9 грудня 1999 року, і Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, яка була прийнята резолюцією Генеральної Асамблеї 21 грудня 1965 року. Детально можливо ознайомитися у публікації ««Фінансування тероризму та расова дискримінація в Україні» (Україна проти Російської федерації): нова справа міжнародного суду ООН».

24 січня 2017 року була прийнята Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи 2141 (2017) «Напади на журналістів та свободу ЗМІ в Європі», ухвалена, та зроблена заява Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуні Міятович.

У Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи 2141 (2017) «Напади на журналістів та свободу ЗМІ в Європі», наголошуючи у своєму документі на погіршенні ситуації із свободою преси в Європі, ПАРЄ окрему увагу звертає на кричущі порушення прав людини і основних свобод на окупованих територіях України – як в Криму, так і в окремих районах Донецької і Луганської областей, де, зокрема, триває пригнічення свободи ЗМІ, а журналісти залишаються серед найбільш вразливих об’єктів для репресій з боку російської окупаційної влади.

Парламентська Асамблея  РЄ вимагала від російської влади негайно звільнити українського кінорежисера Олега Сенцова та журналіста Романа Сущенка, а також припинити на окупованому Кримському півострові кримінальне переслідування журналістів Ганни Андрієвської, Наталі Кокоріної та Миколи Семени за надуманими звинуваченнями у «сепаратизмі». Серед наведених у Резолюції ПАРЄ фактів погіршення ситуації у сфері свободи, спричинених діями держави-окупанта, зазначеного, зокрема, закриття телеканалу АТР та інших кримськотатарських ЗМІ.  

У своїй заяві Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович також засуджувала репресивні практики окупаційного режиму в Криму та на Донбасі. Зокрема,  нею піддано критиці обмеження доступу до інформації, плюралізму думок та погіршення ситуації з безпекою журналістів. Цілком поділяємо висловлену Дунею Міятович думку стосовно справи Миколи Семени про неприпустимість переслідування журналіста за вираження власних думок та необхідність зняття з нього усіх обвинувачень.

25 січня 2017 року була ухвалена Резолюції ПАРЄ «Функціонування демократичних інститутів в Україні». Принциповим є положення Резолюції, що ці реформи проводяться в складних умовах з огляду на російську агресію на сході України та незаконну анексію Криму.

При цьому Асамблея позитивно відзначає прогрес у проведенні демократичних реформ, зокрема: прийняття в остаточному читанні конституційних поправок у частині судової влади та судової системи, що усувають значні перешкоди на шляху реформування судового апарату та відповідають стандартам і правилам Ради Європи; ухвалення нового закону про Верховний Суд; скасування загальної наглядової функції, раніше здійснюваної Генеральним прокурором, що свідчить про виконання Україною одного із своїх зобов'язань, взятих при вступі до Ради Європи; а також впровадження електронної системи декларування.

Асамблея також надає високу оцінку тісній співпраці України з Радою Європи, зокрема, з Венеціанською комісією та Конгресом місцевих і регіональних влад, щодо підготовки проекту у частині децентралізації на основі Європейської хартії місцевого самоврядування та інших відповідних стандартів Ради Європи.

Серед кроків для забезпечення політичної стабільності та зміцнення демократії в країні, Асамблея підкреслює необхідність продовження та посилення боротьби з корупцією, реформування виборчої системи, завершення процесу підготовки до ратифікації Верховною Радою Стамбульської конвенції.

У цьому контексті важливим для України є заклик Асамблеї до всіх органів Ради Європи і надалі надавати Україні необхідну експертну допомогу, спрямовану на зміцнення демократичних інститутів, продовжувати моніторинг ситуації в та навколо України, і вжити всіх можливих заходів, щоб змусити Російську Федерацію дотримуватись своїх зобов’язань відповідно до міжнародного права та міжнародних зобов'язань з метою забезпечення дотримання прав людини в незаконно окупованому Криму та звільнення всіх українських політв'язнів і незаконно затриманих осіб.

Антиукраїнські поправки були відхилені Асамблеєю, а переважна кількість поправок до проекту, внесених українською делегацією для максимально об’єктивного висвітлення подій в Україні, були сприйняті та підтримані ПАРЄ.

27 січня 2017 року постійна Рада ОБСЄ на 1130-му спеціальному засіданні схвалила рішення щодо продовження до 30 квітня 2017 р. мандату Місії спостерігачів на двох російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк».

16 лютого 2017 року була опублікована тематична доповідь СММ «Складне становище цивільного населення, яке постраждало від конфлікту на сході України» за період травень-вересень 2016 року, яка вчергове підтвердила грубі порушення Росією та підтримуваними нею незаконними збройними формуваннями (НЗФ) Мінських домовленостей та прав людини в тимчасово окупованих окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО).

Згідно з доповіддю, внаслідок обстрілів російськими окупаційними військами та НЗФ зафіксовано численні випадки пошкодження або цілковитого руйнування приватних будинків та життєво важливих об’єктів інфраструктури, зокрема систем водопостачання, водоочисних споруд, енергетичної інфраструктури, а також комунікацій необхідних для їх функціонування. 

Російські гібридні війська продовжували розміщувати озброєння й військову техніку в населених районах, яке супроводжувалося захопленням адміністративних будівель, використовували дахи житлових будинків для розміщення вогневих позицій тощо.

6 березня 2017 року в Гаазі в рамках позову України проти Російської Федерації Міжнародний Суд ООН розпочав слухання про застосування запобіжних заходів.

Цей позов було подано 16 січня 2017 року до Міжнародного Суду ООН з метою притягнення  Російської Федерації до відповідальності за підтримку тероризму на сході України та дискримінацію етнічних українців та кримських татар в окупованому Криму.

Запобіжні заходи дозволять Суду попередити погіршення ситуації і, найголовніше — захистити цивільне населення, протягом часу, необхідного для розгляду справи.

При цьому розгляд позову по суті продовжиться незалежно від рішення Суду щодо запиту про застосування запобіжних заходів.

Їх застосування є особливо важливим у контексті загострення ситуації в Авдіївці та Криму.

У запиті про застосування запобіжних заходів Україна просить Суд зобов'язати Російську Федерацію припинити порушення міжнародного права.  Зокрема, Україна звертається до Суду з клопотанням зобов'язати Російську Федерацію забезпечити ефективний контроль за своїм кордоном, припинити постачання зброї до України, зупинити підтримку незаконних збройних формувань, які завдають шкоди цивільному населенню України, а також утриматись від будь-яких подальших актів етнічної дискримінації в окупованому Криму.

16 березня 2017 року Європейський Парламент ухвалив резолюції щодо українських в’язнів в Росії та ситуації в Криму.

Цим рішенням законодавчий орган Європейського Союзу підтвердив беззаперечну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах і дав чіткий сигнал Російській Федерації, що її спроба анексії Криму ніколи не буде визнана ЄС та його державами-членами. Європейський Парламент також комплексно і об’єктивно навів факти масштабних і важких злочинів російської окупаційної влади і порушень прав людини.

Європейський Парламент висловив вимогу до Росії негайно звільнити усіх громадян України, які незаконно утримуються на території РФ та окупованого Криму, та припинити будь-які подальші переслідування українців.

Європейські парламентарі наголосили на тому, що санкції, запроваджені проти держави-окупанта за спробу анексії невід’ємної частини України, можуть бути скасовані лише після відновлення суверенітету України над Кримським півостровом, а також заклик до розширення персональних санкцій проти осіб, відповідальних за грубі порушення прав людини.

Європарламент підтримав позов України проти РФ у Міжнародному суді ООН щодо відповідальності Росії за підтримку тероризму на сході України та акти дискримінації проти етнічних українців і кримських татар на території окупованого Криму.

6 квітня 2017 року були схвалені Європейським Парламентом законодавчі пропозиції стосовно лібералізації візового режиму для громадян України.

Широка підтримка цього рішення серед всіх провідних сил Європейського Парламенту є визнанням прогресу України в імплементації широкомасштабних реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією, забезпечення прав людини, управлінні кордонами та міграцією. Рішення Європарламенту є важливим кроком на шляху інтеграції України з ЄС.

6 квітня 2017 року Постійна Рада ОБСЄ на 1141-му засіданні схвалила рішення щодо продовження до 31 липня 2017 року мандату Місії спостерігачів на двох російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк».

11 квітня 2017 року було схвалено міністрами закордонних справ держав «Великої сімки» Спільного комюніке, що засвідчило їхню повну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також їхню рішучість у спонуканні Російської Федерації до припинення агресії проти України.

У Європі не може бути безпеки та стабільності, доки Росія не припинить войовничу зовнішню політику, що має на меті змінити кордони та відновити сфери впливу на зразок тих, що існували за часів холодної війни. Лише повне дотримання міжнародного права та імплементація укладених угод може призвести до мирного врегулювання конфліктів.

Російська Федерація несе повну відповідальність за погіршення безпеки та жахливу ситуацію у сфері прав людини на окупованих територіях Донбасу та Криму.

Позицією «Великої Сімки» є засудження спроби незаконної анексії Росією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, яка призвела до репресій, численних порушень прав людини, а також дискримінації кримських татар та етнічних українців. Росія як держава-окупант має дотримуватися своїх зобов’язань за міжнародним правом. Зокрема, вона має забезпечити повну повагу до прав людини в окупованому Криму.

19 квітня 2017 року Міжнародний Суд ООН ухвалив визначальне рішення у справі Україна проти Російської Федерації щодо застосування тимчасових заходів.

Згідно з рішенням Суду Російська Федерація в окупованому Криму має:

-       утримуватись від збереження або застосування нових обмежень на права кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс кримськотатарського народу.

-       забезпечити доступ до освіти українською мовою.

Що стосується рішення в частині застосування Міжнародної конвенції про протидію фінансуванню тероризму, слід відзначити такі важливі його елементи:

-   суд підтвердив наявність спору між Україною та Російською Федерацією щодо застосування Конвенції;

-        суд визнав дотримання Україною необхідної  досудової процедури;

-      суд визнав наявність своєї попередньої (prima facie) юрисдикції щодо цього спору.

Важливим також є те, що Суд очікує від Російської Федерації та України, як сторін мінського процесу, реалізації індивідуальних та спільних заходів з метою повної імплементації «Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод».

Суд також зобов’язав обидві сторони утримуватись від дій, які б погіршували бо розширювали предмет спору, або ускладнювали його розв’язання.

Наступний етап – розгляд справи по суті, в рамках якого Україна представить усі необхідні докази для притягнення Росії до відповідальності за порушення своїх міжнародно-правових зобов’язань.

3 травня 2017 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення щодо ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна), яке стало першим комплексним документом головного керівного органу Ради Європи, присвяченим суто кримській проблематиці.

Комітет міністрів підтвердив незмінність позиції стосовно незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів.

Засуджуючи незаконну анексію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, яка підриває мир та демократичну безпеку у Європі, Комітет міністрів Ради Європи вкотре наголосив, що такий акт з боку Російської Федерації є порушенням міжнародного права.

Важливо, що Комітет міністрів РЄ, як раніше Генасамблея ООН, визнав відповідальність Росії згідно з міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом у галузі прав людини та закликав владу РФ виконувати свої зобов’язання у повній мірі.

Поряд з такими порушеннями прав людини як обмеження свободи слова та мирних зібрань, свободи релігії та переконань, відзначаються репресії проти національних меншин, зокрема, кримських татар. Рішення так званого верховного суду в окупованій АР Крим щодо визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборона його діяльності також викликало засудження Комітету міністрів. Отже, документ містить чітку вимогу до Російської Федерації вжити всіх заходів для забезпечення прав людини в Криму, включаючи перегляд судової заборони Меджлісу.

Одним з центральних положень Рішення є заклик забезпечити безперешкодний доступ правозахисних механізмів Ради Європи, зокрема її Комісара з прав людини, на тимчасово окупований півострів для здійснення моніторингу дотримання прав людини відповідно до їхнього мандату. Вважаємо, що присутність міжнародних конвенційних та інституційних моніторингових органів на території окупованого Криму в умовах стрімко деградуючої ситуації з правами людини є життєво необхідною та невідкладною.

У цьому контексті важливим є заклик до Комісара Ради Європи з прав людини, який на сьогодні є єдиною міжнародною інституцією, що здійснив моніторинговий візит на територію тимчасово окупованої АР Крим у вересні 2014 року, продовжити роботу щодо моніторингу ситуації на півострові.

Рішення Комітету міністрів є одним з елементів комплексної відповіді міжнародної спільноти на злочинні дії Російської Федерації в Україні. Це рішення, без сумніву, посилює позицію щодо Криму, висловлену минулого року у Резолюції ГА ООН 71/205 «Ситуація з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», і долучає Раду Європи до виконання цієї резолюції.

Ухвалений 3 травня 2017 року документ є одним з серйозних внесків Ради Європи у забезпечення демократичної безпеки у Європі та відстоювання засадничих цінностей й принципів Організації - захисту прав людини, демократії та верховенства права.

11 травня 2017 року Рада ЄС схвалила законодавчу пропозицію стосовно лібералізації Євросоюзом візового режиму для громадян України. Даний крок був останнім необхідним формальним рішенням на шляху до безвізового в’їзду громадян України на  територію Євросоюзу.

12 травня 2017 року був запроваджений Євросоюзом безвізовий режим для громадян України, який відкриває шлях до лібералізації візового режиму України з близько 30-ма державами т.зв. «білого Шенгенського списку», до якого входять держави Європи, Північної і Південної Америки, Перської Затоки та Азії.

Безвізовий режим з ЄС автоматично відкриває шлях для формалізації рішення про безвізові поїздки для українських громадян до держав т.зв. «білого шенгенського списку».

12 травня 2017 року в Гаазі відбулася нарада делегацій сторін у справі "Україна проти РФ" у МС ООН під головуванням Голови Суду Ронні Абрахама, за результатами якої визначено графік подальших процедур у справі. Україна має подати свій письмовий меморандум до 12 червня 2018 року, Російська Федерація свій контр-меморандум - до 12 липня 2019 року.Строки подання меморандуму України - 13 місяців.

30 травня 2017 року Сенат Нідерландів схвалив Законопроект про вступ в силу закону від 8 липня 2015 року про схвалення Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, підписаної в Брюсселі 21 березня та 27 червня 2014 року.

19 червня 2017 року було ухвалено Радою ЄС у закордонних справах за процедурою «без обговорення» рішення продовжити на 12 місяців строк дії «кримського пакету» санкцій проти держави-агресора.Підтримка ЄС та партнерів є ключовою для відновлення територіальної цілісності України відповідно до міжнародного права. Санкційна політика з боку ЄС та послідовне засудження дій Кремля є одним з ефективних інструментів міжнародного тиску на державу-окупанта.

23 червня 2017 року Рада ООН з прав людини вчетверте схвалила резолюцію «Співпраця та допомога Україні в галузі прав людини». Протягом наступних двох років на кожній своїй сесії Рада ООН з прав людини заслуховуватиме Верховного комісара ООН з прав людини та висновки доповіді його Управління про становище у галузі прав людини в Україні, з особливим акцентом на тимчасово окупованих територіях АРК і м. Севастополь, а також Донецької та Луганської областей.

Схваливши резолюцію «Співпраця та допомога Україні в галузі прав людини», головний орган ООН у сфері захисту прав людини підтвердив суверенітет, незалежність, єдність та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів. У документі вітається співпраця Уряду України з Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини та іншими міжнародними і регіональними правозахисними механізмами, наголошується на важливості моніторингу ситуації в державі, включаючи інформування про найбільш серйозні проблеми у галузі прав людини та причини їх виникнення.

Важливим є подальше інформування міжнародної громадськості про грубі порушення прав людини Російською Федерацією у тимчасово окупованому нею Криму і злочини РФ та підтримуваних нею бойовиків на українському Донбасі.

Співавторами резолюції виступили 46 держав з різних регіонів світу (серед них переважна більшість країн ЄС, США, Канада, Мексика, Австралія, Ізраїль, Туреччина, Японія та інші). Попри очевидний тиск, який чинила делегація  Росії на делегації  держав-членів Ради ООН з прав людини, за документ проголосували 22 і лише 6 – проти.

29 червня 2017 року було прийнято рішення ЄС продовжити на наступні шість місяців, до 31 січня 2018 року, економічні та секторальні санкції проти РФ у зв’язку з відсутністю прогресу в імплементації Москвою Мінських домовленостей.

 

Матеріал підготовлений к.ю.н. Н. В. Хендель

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Ілюзія права donum auctoris Ілюзія права
Суспільство, не навчене праву, не має соціальних перспектив, а цивілізаціний поступ такого суспільства дорівнює с...
Як судді захистити своє право: у відповідь на мовчання Ради суддів суддя оголосив голодування Феміда Як судді захистити своє право: у відповідь на мовчання Ради суддів суддя оголосив голодування
Намагаючись привернути увагу до проблеми суддівської винагороди, з 3 січня 2018 року суддя Снегірьов розпочав без...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Січень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика