Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Питання про охорону навколишнього середовища в зв'язку зі збройними конфліктами – у центрі уваги Комісії міжнародного права ООН

08.07.2016 / 17:25
3368
+A
-a

Питання про охорону навколишнього середовища в зв'язку зі збройними конфліктами – у центрі уваги Комісії міжнародного права ООН

У 2013 році на своїй шістдесят п'ятий сесії Комісія міжнародного права ухвалила включити тему «Охорона навколишнього середовища в зв'язку зі збройними конфліктами» в свою програму роботи і призначити Марі Г. Якобсcон Спеціальним доповідачем по цій темі (Резолюція A/68/10, пункт 131).

Ще у 2011 році дана тема була включена в довгострокову програму роботи. Подальшому розгляду цієї теми передували неофіційні консультації, які почалися в 2012 році під час шістдесят четвертої сесії Комісії та тривали на її шістдесят п'ятій сесії в 2013 році, коли Комісія провела більш предметні неофіційні консультації. Проведення первинних консультацій дозволило членам Комісії висловити свої міркування і зауваження з приводу майбутньої роботи. У 2014 році на шістдесят шостій сесії Комісії Спеціальний доповідач представила попередню доповідь (Резолюція A/CN.4/674), на основі якого Комісія провела загальні дебати.

Спеціальний доповідач представила другу доповідь (A/CN.4/685) на шістдесят сьомий сесії Комісії в 2015 році. Мета другої доповіді полягала в ідентифікації діючих норм збройних конфліктів, що мають безпосереднє відношення до охорони навколишнього середовища в зв'язку зі збройним конфліктом. Комісія провела загальні дебати на основі зазначеної доповіді і постановила передати проекти принципів, що містяться в доповіді, Редакційному комітету при тому розумінні, що положення щодо «вживання термінів» було передано для полегшення обговорень і що на даному етапі Редакційному комітету слід залишити це питання відкритим. Редакційний комітет розглянув проекти принципів і в попередньому порядку затвердив проект документа, що містить положення про сферу застосування і цілі проектів принципів, і шість проектів принципів. Комісія не мала приймати рішення щодо проектів принципів, оскільки вони були подані виключно з інформаційною метою. Комісія взяла до відома проект вступних положень і проекти принципів, представлені Редакційним комітетом. Очікується, що коментарі до проектів принципів будуть розглянуті на наступній сесії Комісії з міжнародного права.

Робота по даній темі продовжується, виходячи з припущення про те, що право збройних конфліктів є lex specialis і, отже, має переважну силу по відношенню до інших норм міжнародного права або, можливо, співіснує з ними. З тим щоб обговорення обмежувалося цим звичаєвим правовим твердженням, Спеціальний доповідач вирішила не розглядати поточні наукові дискусії про концепцію jus post bellum. Політико-правові дискусії щодо цієї концепції набагато ширше позитивного права і мають чіткий зв'язок з теоріями справедливої війни.

Отримання інформації про державну практику, яка застосовується щодо збройного конфлікту неміжнародного характеру у практиці недержавних суб'єктів пов'язане з певними труднощами. У другій доповіді Спеціальний доповідач висловила думку про те, що така інформація викликає певний інтерес, навіть якщо вона і не є «державною практикою» в юридичному сенсі цього терміну. При цьому було відзначено, що під час обговорень, які проводилися у 2014 році в Комісії на тему про ідентифікацію міжнародного звичаєвого права проявилася чітка тенденція не включати практику недержавних суб'єктів в концепцію «міжнародне звичаєве право». Крім того, Спеціальний доповідач повідомила про труднощі в отриманні інформації про практику недержавних суб'єктів. Проте деякі колеги рекомендували вивчати і приймати таку практику до уваги. Було висловлено думку про те, що рішення не розглядати практику недержавних суб'єктів у контексті теми «Ідентифікація міжнародного звичаєвого права» не повинно перешкодити роботі з даної теми. У підготовленому Спеціальним доповідачем резюме дебатів було відзначено, що спроби виявити таку практику робилися, однак отримати необхідну інформацію виявилося досить важко. Причина полягає в тому, що учасники, які володіють інформацією про практику недержавних суб'єктів, не мають можливості відкрити свої джерела інформації і навіть зміст такої практики.

Під час  роботи деякі держави і члени Комісії згадували проблему охорони навколишнього середовища в умовах окупації. Випадки окупації можуть значно відрізнятися один від одного за тривалістю: від окупації на дуже короткий термін – тривалістю  всього лише кілька днів до довгострокової окупації, яка може тривати кілька років. Випадки тривалої окупації мають особливе значення тоді, коли мова йде про охорону навколишнього середовища. Рішення багатьох судів і трибуналів підтверджують, що захист майна під час військової окупації дійсно здійснювався з урахуванням екологічних аспектів. Питання, пов'язані з окупацією   безумовно стосуються даної теми, однак вони не розглядаються в Третій доповіді Комісії міжнародного права ООН з питання про охорону навколишнього середовища в зв'язку зі збройними конфліктами, оскільки завдання доповіді полягає в тому, щоб розглянути питання охорони навколишнього середовища в зв'язку зі збройними конфліктами тільки на етапі після завершення збройного конфлікту. Важливо відзначити, що окупація часто триває і після припинення активних військових дій і може мати наслідки для права на приватну власність, однак не обмежується виключно постконфліктним етапом збройного конфлікту. Компенсація за порушення правових норм у період окупації може бути пов'язана з компенсацією за будь-яке порушення норми jus ad bellum і норми, які пов'язані із зобов'язанням держави, що окуповує. Існує тісний взаємозв'язок з приватними майновими правами.

Питання, що стосуються охорони морського середовища, розглядаються окремо, оскільки тягнуть за собою дещо інші правові проблеми, ніж питання, пов'язані з охороною земної поверхні. Це пояснюється різним правовим статусом морських просторів, починаючи від внутрішніх морських вод і закінчуючи відкритим морем. Правова охорона морського середовища в дійсності забезпечується слабо, і воюючі сторони не можуть нести відповідальність за участь в правомірних воєнних операціях (jus ad bellum), за винятком тих випадків, коли вони порушують норми права збройних конфліктів (jus in bello). Таким чином, в цих випадках важко посилатися на зобов'язання і відповідальність держав. Проте в ряді випадків можуть знадобитися корективи і відновлювальні заходи для забезпечення того, щоб наслідки війни (наприклад, вибухонебезпечні продукти війни та хімічні боєприпаси, затонулі судна, з яких відбувається витік екологічно небезпечних речовин) не руйнували надалі морське середовище і не піддавали небезпеці людей, що використовують довкілля. Істотно важливе значення тут має міжнародне співробітництво.

У першій доповіді про захист навколишнього середовища в зв'язку зі збройними конфліктами (A/CN.4/674) не містилося ніяких проектів принципів. На той момент Спеціальний доповідач вважав, що це було б передчасним, оскільки в доповіді пропонувався вступний огляд відповідних норм і принципів, які можна застосувати до потенційного збройного конфлікту («зобов'язання мирного часу»). Тому в доповіді не висвітлювалися власне заходи, які слід приймати під час або після збройного конфлікту, навіть якщо прийняття таких заходів потребує підготовчих дій до початку збройного конфлікту.

Результати роботи Комісії з питання про наслідки збройних конфліктів для міжнародних договорів відносяться і до даної теми. Комісія визнала, що сфера охоплення міжнародного права, яка застосовується під час збройного конфлікту, цілком може бути ширшою від сфери охоплення права збройних конфліктів. Ця робота ґрунтується на презумпції того, що існування збройного конфлікту ipso facto не припиняє або не зупиняє дію договорів. У зв'язку з цим слід вказати про статтю 3 проектів статей, в якій викладається загальний принцип, згідно з яким:

«Існування збройного конфлікту ipso facto не припиняє або не зупиняє дію договорів:

а) між державами - сторонами конфлікту;

b) між державою - стороною збройного конфлікту і державою, яка не є його стороною».

Комісія заявила, що стаття 3 має величезне значення і що в ній встановлюється загальний принцип правової стабільності і континуїтету. Разом з тим Комісія чітко заявила, що «якщо сам договір включає положення про його дію в ситуаціях збройного конфлікту, то застосовуються ці положення». Крім того, Комісія прийняла статтю 6, яка передбачає фактори, які можуть свідчити про можливість припинення договору, виходу з нього або зупинення його дії. До числа таких факторів належать характер договору і, зокрема, його предмет. Орієнтовний перелік таких договорів міститься в додатку до проектів статей. У коментарі пояснюється, що це положення «встановлює зв'язок з додатком, в якому міститься орієнтовний перелік категорій договорів, предмет яких передбачає, що вони продовжують діяти, повністю або частково, в ході збройного конфлікту». Ще одним свідченням цього є те, що коментарі додаються до кожної категорії договорів.

Серед договорів, перелічених в коментарях до додатку, фігурують такі договори, як Конвенція про охорону всесвітньої спадщини, Африканська конвенція про охорону природи і природних ресурсів та Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика