Юридичний супровід бізнесу
Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Режим Чорноморських проток в умовах агресії РФ проти України

Режим Чорноморських проток в умовах агресії РФ проти України

Приводом до написання цього матеріалу послужили пропозиції деяких вітчизняних військових, політиків і експертів щодо питання закриття Чорноморських проток для російських кораблів і суден на підставі положень Конвенції про режим проток 1936 р.

Чорноморські протоки мають спеціальний міжнародно-правовий режим, встановлений Конвенцією про режим проток, 1936 р. або Конвенцією Монтре. Чорноморські протоки, безсумнівно, є протоками, що використовуються для міжнародного судноплавства, в сенсі Частини ІІІ Конвенції ООН з морського права 1982 р. Однак, у відповідності зі ст. 35 c) Конвенції 1982 р., щодо правового режиму проток, прохід в яких регулюється в цілому або частково давно існуючими і такими, що перебувають в силі міжнародними конвенціями, які стосуються спеціально до таких проток, відповідна Частина Конвенції 1982 р. не застосовується. Тому, до режиму Чорноморських проток застосовуються положення спеціальної міжнародної конвенції, а не норми універсальної Конвенції ООН з морського права 1982 р.

Просторова сфера дії Конвенції Монтре охоплює протоки Дарданелли, Мармурове море та Босфор (Преамбула Конвенції Монтре). Відносно цих Туреччини додатково в односторонньому порядку встановила правила судноплавства.

Конвенція Монтре – діючий міжнародний договір, за змістом і формою відображає військово-політичні реалії, що склалося між двома світовими війнами. Безсумнівно, певною мірою Конвенція застаріла, проте вона діє, безумовно обов'язкова для сторін Конвенції, до яких відносяться в тому числі, Україна, Туреччина і РФ. Слід зазначити, що в цілому Конвенція Монтре формально дотримується як сторонами Конвенції Монтре, так і третіми державами. Підкреслимо, саме формально, бо вона була розрахована на іншу політичну, військову, правову ситуацію, ніж та, яка склалася в другій половині ХХ століття. Основні положення Конвенції Монтре вигідні в першу чергу Туреччині, їхня реалізація багато в чому залежить від інтересів і політики Туреччини, і саме через призму цього підходу необхідно розглядати будь-які можливості, що виникають з Конвенції Монтре для України.

Оскільки основна дискусія розгорнулася щодо можливості закриття Туреччиною Чорноморських проток на підставі ст. 19 Конвенції Монтре для кораблів воюючих держав, розглянемо докладніше положення цієї статті стосовно ситуації агресії РФ проти України.

Згідно абз. 1 ст. 19 Конвенції Монтре, «Під час війни, коли Туреччина не є воюючою стороною, військові кораблі   користуватимуться   правом   повної свободи проходу і судноплавства у Протоках на тих самих умовах, які зазначені у статтях 10-18.». Тобто прохід військових кораблів держав, які не беруть участі в конфлікті, здійснюється в ординарному режимі, на умовах, встановлених у Конвенції Монтре для проходу військових кораблів у мирний час.

Абзац другий ст. 19 Конвенції Монтре визначає порядок проходу Чорноморськими протоками військовими кораблями воюючих держав, які «не мають права проходити через Протоки, за винятком випадків ...». Тобто, мова йде про кораблі всіх воюючих держав, без поділу на агресора і жертву. Тобто, якщо уявити ситуацію закриття Туреччиною Чорноморських проток, то вона повинна буде закрити протоки для військових кораблів всіх сторін збройного конфлікту.

 Відзначимо, що тільки для військових кораблів сторін збройного конфлікту. Про це свідчать положення ст. 4 Ковенції Монтре: «Під час війни, коли Туреччина не є воюючою стороною, торговельні судна під будь-яким прапором і з будь-яким вантажем користуватимуться правом свободи проходу і судноплавства у Протоках на умовах, передбачених у статтях 2 і 3».

Для застосування заборони проходу військових кораблів воюючих держав згідно зі ст. 19 Конвенції Монтре необхідна констатація наявності війни згідно Конвенції Монтре. Визначення стану війни, держав, що беруть участь у війні, Конвенцією Монтре не передбачено. Проте, на наш погляд, фактично це прерогатива Туреччини. Такий висновок, можна зробити виходячи зі ст. 24 Конвенції Монтре, і з фактичного контролю Туреччини над протоками. Природно, в ситуації кваліфікації агресії РБ ООН Туреччина буде зобов'язана враховувати таку кваліфікацію, в тому числі, запуску механізмів, передбачених ст. 19 Конвенції Монтре. Однак, на сьогоднішній день такого рішення РБ ООН, на жаль, немає. До речі, закриття Чорноморських проток для військових кораблів однієї з воюючих держав можливе, але на підставі резолюції РБ ООН, положення якої будуть мати імперативний характер.

Чи є заборона на прохід через Чорноморські протоки обов'язковою нормою для сторін Конвенції, у тому числі для Туреччини? Безсумнівно. І хоча норма прямо не вказує на обов'язок саме Туреччини реалізувати цю норму, положення цієї статті 19 Конвенції Монтре швидше визначають можливості в цьому відношенні Туреччини, ніж імперативний обов'язок. Однак ідентифікація «воюючих держав» у сенсі ст. 19 Конвенції Монтре, за винятком явної ситуації (визнання держави агресором РБ ООН), залишається на розсуд Туреччини.

Агресія РФ проти України відбулася не 25 жовтня 2018 року, а починаючи з моменту окупації і подальшої анексії Криму. Саме з цього моменту можна говорити про наявність міжнародного збройного конфлікту, а кажучи термінологією першої половини ХХ століття, війни між Україною і РФ. Тому Туреччина, починаючи з 20 лютого 2014 р. мала повні підстави для застосування ст. 19 Конвенції Монтре.

За яких обставин Туреччина з високим ступенем ймовірності задіє ст. 19 Конвенції Монтре? На наш погляд, їх три: 1) при наявності політичної волі і високого ступеня національних інтересів, не обов'язково прямо пов'язаних з війною між третіми державами; 2) з високим ступенем ймовірності, при відповідному рішенні РБ ООН; 3) при виконанні зобов'язань за договором про колективну безпеку.

Технічними, але на яких не можна не зупинитеся, є винятки з положення абз. 2 ст. 19 Конвенції Монтре, які викладені в абз. 2 і 4 ст. 19 Конвенції: «Проте військові судна воюючих держав не мають права проходити через Протоки, за винятком випадків, які виникають із застосування статті 25 цієї Конвенції, а також у разі надання допомоги державі, яка є жертвою агресії, у силу договору про взаємну допомогу, який є обов'язковим для Туреччини, укладеного у рамках Статуту Ліги Націй, зареєстрованого й опублікованого згідно з положеннями статті 18 цього Статуту…

Незважаючи на заборону проходу, передбачену вище у другому абзаці, військові судна воюючих держав, як прибережних, так і неприбережних, відділені від своїх баз, можуть повернутись на ці бази». Тобто, таких виключення три, але вони носять спеціальний характер, і не скасовують наших загальних висновків, тому їх аналіз на даний момент не має сенсу.

Підкреслимо, що Туреччина відповідно до Конвенції Монтре може обмежити прохід через Чорноморські протоки військових кораблів під час війни в разі, коли вона є воюючою стороною (ст. 20 Конвенції); або «їй загрожує безпосередня небезпека війни» (ст. 21 Конвенції); однак це зовсім інша ситуація.

Безсумнівно, у Туреччини існують можливості істотного обмеження судноплавства через Чорноморські протоки як для військових кораблів, так і для торгових суден конкретної держави, не вдаючись до безпосереднього застосування ст. 19 Конвенції Монтре, на підставі вимоги буквального дотримання Конвенції Монтре і / або Правил судноплавства через Протоки. Однак, на це так само необхідна політична воля Туреччини.

З урахуванням сучасних відносин між Туреччиною з РФ, зокрема купівля у РФ ЗРК С-400, реалізація проекту «Турецький потік» і безліч інших фактів, які свідчать про стратегічні відносини між Туреччиною і РФ, зараз представляється малоймовірним рішення Туреччини про заборону проходу російських військових кораблів через Чорноморські протоки.

Про це свідчить також Заява МЗС Туреччини від 26.11.2018 р. «Про напруженість в Азовському морі та Керченській протоці», яка дуже помірна і стримана: «Ми слідкуємо за подіями та напругою у Азовському морі та Керченській протоці. Ми занепокоєні через новини про відкриття вогню по українським суднам та наявність поранених.

Ми, як країна, що має спільне чорноморське узбережжя, наголошуємо, що не потрібно перешкоджати проходам через Керченську протоку. Закликаємо уникати кроків, що ставлять під загрозу мир та стабільність в регіоні, поважати міжнародне право, не ескалувати напруженість та діяти помірковано і в рамках здорового глузду».

Тобто, маловірогідна ситуація щодо застосування Туреччиною ст. 19 Конвенції Монтре на сьогоднішній час. Але це не означає, що при суттєвій зміні обставин, в іншій ситуації позиція Туреччини буде залишатися нейтральною, коли будуть зачеплені її суттєві національні інтереси.

По-друге, Україна може й повинна застосовувати весь спектр міжнародно-правових інструментів, включаючи Конвенцію Монтре для протидії агресії РФ, але це необхідно робити професійно, зважено, з розумінням особливостей міжнародних відносин та міжнародного права, з урахуванням середньострокових наслідків.

По-третє, важливо до спеціальних питань, якими є питання дипломатичної та міжнародно-правової відповіді України на агресію РФ долучати фахівців з міжнародного права та міжнародних відносин, та методологію прогнозування наслідків тих чи інших дій України у зовнішньополітичній сфері.

 

к.ю.н., професор Т.Р. Короткий

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Уже рік ( якщо прискіпливо, то вже більше) як діє відповідно до положень Судової реформи Верховний Суд. Хтось назив...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика