Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Рішення керівних органів Ради Європи стосовно ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь

12.05.2017 / 10:45
1796
+A
-a

Рішення керівних органів  Ради Європи стосовно ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь

3 травня 2017 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення щодо ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна), яке стало першим комплексним документом головного керівного органу Ради Європи, присвяченим суто кримській проблематиці. 

Комітет міністрів в черговий раз підтвердив незмінність позиції стосовно незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів.

Засуджуючи незаконну анексію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, яка підриває мир та демократичну безпеку у Європі, Комітет міністрів Ради Європи вкотре наголосив, що такий акт з боку Російської Федерації є порушенням міжнародного права.

Комітет міністрів РЄ, як раніше Генасамблея ООН, визнав відповідальність Росії згідно з міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом у галузі прав людини та закликав владу РФ виконувати свої зобов’язання у повній мірі.

Поряд з такими порушеннями прав людини як обмеження свободи слова та мирних зібрань, свободи релігії та переконань, відзначаються репресії проти національних меншин, зокрема, кримських татар. Рішення так званого верховного суду в окупованій АР Крим щодо визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборона його діяльності також викликало засудження Комітету міністрів. Отже, документ містить чітку вимогу до Російської Федерації вжити всіх заходів для забезпечення прав людини в Криму, включаючи перегляд судової заборони Меджлісу.

Одним з центральних положень Рішення є заклик забезпечити безперешкодний доступ правозахисних механізмів Ради Європи, зокрема її Комісара з прав людини, на тимчасово окупований півострів для здійснення моніторингу дотримання прав людини відповідно до їхнього мандату. У рішенні зазначається, що присутність міжнародних конвенційних та інституційних моніторингових органів на території окупованого Криму в умовах стрімко деградуючої ситуації з правами людини є життєво необхідною та невідкладною.

У цьому контексті важливим є заклик до Комісара Ради Європи з прав людини, який на сьогодні є єдиною міжнародною інституцією, що здійснив моніторинговий візит на територію тимчасово окупованої АР Крим у вересні 2014 року, продовжити роботу щодо моніторингу ситуації на півострові.

Рішення Комітету міністрів є одним з елементів комплексної відповіді міжнародного співтовариства на злочинні дії Російської Федерації в Україні. Це рішення, без сумніву, посилює позицію щодо Криму, висловлену у Резолюції ГА ООН 71/205 «Ситуація з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», і долучає Раду Європи до виконання цієї резолюції.

Ухвалений документ є одним з серйозних внесків Ради Європи у забезпечення демократичної безпеки у Європі та відстоювання засадничих цінностей й принципів Організації - захисту прав людини, демократії та верховенства права. (Див.: Коментар МЗС України щодо ухвалення рішення Комітету міністрів Ради Європи стосовно ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)).

Слід зазначити, що 12 жовтня 2016 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла дві резолюції по Україні, в яких російсько-українська війна називається «російською агресією» і міститься заклик до РФ вивести свої війська з Донбасу. У резолюції містилося підтвердження позиції щодо того, що анексія Криму Російською Федерацією і військове втручання російських військ на сході України порушують міжнародне право і принципи, підтримані Радою Європи, про що йдеться у резолюції Асамблеї 2112 (2016), резолюції 2063 (2015), резолюції 1990 (2014) і резолюції 1988 (2014).

Також зазначалося, «що стосується Криму, тут військову присутність Росії і контроль були офіційно визнані російською владою». Встановлювалося, що в Криму і в зоні конфлікту на Донбасі серйозні порушення прав людини були і як раніше відбуваються, про що свідчать численні доповіді, зокрема, комісара Ради Європи з прав людини, представників Місії спостерігачів Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ / БДІПЛ, а також провідних українських і міжнародних недержавних організацій з прав людини. Ці порушення включають позасудові страти, викрадення, тортури і нелюдське і принижуюче людську гідність поводження, незаконні затримання та непропорційні обмеження свободи слова і інформації.

Зазначалося, що в Криму, незалежність судів відчуває тиск, зокрема, під тиском готовність поліції і прокуратури залучати до відповідальності осіб, винних у скоєнні злочинів проти потенційних або реальних прихильників України.

Акцентувалося, що у Криму українці і кримські татари сильно залякані порушеннями прав людини, а також тим фактом, що це залишається безкарним. Багато з них були змушені покинути Крим. Паралельно всіх жителів Криму змусили силою отримати російські паспорти і відмовитися свого громадянства України, щоб мати доступ до медичного обслуговування, житла та інших основних послуг. Кримські татари після розпуску Меджлісу і його місцевих відділень втратили своє традиційне демократичне представництво. Татарські ЗМІ і мусульманська релігійна практика татар також під тиском. Сукупний ефект цих репресивних заходів несе загрозу для самого існування татарської громади як окремої етнічної, культурної і релігійної групи.

Рада Європи закликала в 2016 році РФ сприяти незалежному моніторингу ситуації у сфері прав людини на всіх українських територіях, що знаходяться під ефективним контролем, у тому числі в Криму.

Також  Рада Європи спонукала РФ використовувати всі наявні юридичні засоби для перегляду рішення Верховного суду РФ щодо оголошення Меджлісу поза законом, а також щоб надати кримськотатарській спільноті самому обирати свої органи самоврядування.

Окремою вимогою до РФ було забезпечення необмеженого доступу представників міжнародних організацій і консульських працівників України до ув'язнених, етапованих з території, яка знаходиться під українським контролем, в пенітенціарні установи на території РФ.

Закликом Ради Європи було переведення в Україну тих в'язнів, хто висловить таке бажання, щоб вони могли провести залишок свого терміну ув'язнення на території, яка контролюється українською владою.
Окрему увагу приділялося припиненню практикуи перевезення з Криму до території РФ тих осіб, хто не має російського громадянства, в тому числі - ув'язнених.

Асамблея Рада Європи ухвалила 12 жовтня 2016 р.у першочерговому порядку продовжувати спостереження за станом справ у галузі прав людини в зоні конфлікту в Донбасі і в Криму.

Передувала резолюціям від 12 жовтня 2016 року Парламентської асамблеї Ради Європи активна позиція організації на підтримання територіальної цілісності та незалежності України, що відобразилося на діяльності органів організації.

Комітет міністрів Ради Європи (КМ РЄ) підтримав територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України у своїх рішеннях від 26 лютого, 14 та 20 березня, 3 та 16 квітня 2014 р., 17 вересня 2014 р. та 24 жовтня 2014 р. Крім того у згаданих рішеннях КМ РЄ визнав незаконним «референдум» 16 березня 2014 р. у АРК та м. Севастополі, засудив рішення Президента РФ підписати угоди про прийняття АРК та м. Севастополь до складу РФ та його звернення до парламенту РФ ухвалити закони для завершення цього процесу, закликав РФ вивести війська з території України та припинити будь-яке військове втручання, зокрема незаконне постачання вантажів військового призначення, підтримав Мінський протокол від 5 вересня та домовленості, досягнуті контактною групою у Мінську 19 вересня 2014 р.

5-6 травня 2014 р. у Відні відбулось 124-е міністерське засідання КМ РЄ, участь у якому взяли 30 міністрів закордонних справ країн-членів Ради Європи та загалом 50 делегацій європейських країн, міжнародних організацій.

За підсумками заходу було розповсюджено документ у вигляді висновків головуючого – Федерального міністра закордонних справ Австрії С. Курца, в якому підтверджено всебічну підтримку європейськими країнами територіальної цілісності, єдності, суверенітету і незалежності України, засуджено незаконну анексію Криму та інші дії РФ проти України як порушення міжнародного права та Статуту Ради Європи.

4 березня 2015 року під час 1221-го засідання КМ РЄ було обговорено питання незаконного утримання на території РФ Н.Савченко. За результатами дискусії було ухвалено рішення КМ РЄ, в якому містився заклик до Російської Федерації негайно звільнити Н.Савченко у зв’язку із гуманітарними причинами.

15 квітня 2015 року ухвалено комплексне рішення Комітету міністрів РЄ на підтримку територіальної цілісності та незалежності нашої держави із засудженням незаконної анексії АРК та міста Севастополь Російською Федерацією, закликом до виконання Мінських домовленостей. Також у рішенні вітаються кроки української влади, спрямовані на здійснення широкого спектру реформ.                                                                                 

Також, Парламентська асамблея Ради Європи (ПА РЄ) підтримала територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, у заяві Постійного комітету ПА РЄ від 7 березня 2014 р., заяві Моніторингового комітету ПА РЄ від 28 лютого 2014 р., заяві Голови ПА РЄ А. Брассер та співдоповідачів Моніторингового комітету ПА РЄ по Україні від 25 березня 2014 р. за підсумками візиту в Україну 21-24 березня 2014 р.).

9 квітня 2014 року ПА РЄ ухвалила Резолюцію „Останні події в Україні: виклики функціонуванню демократичних інституцій”, у якій підтверджується повна легітимність нової влади в Україні і законність її рішень, рішуче засуджуються дії РФ на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, стверджується про незаконність т. зв. референдуму, проведеного 16 березня 2014 р. в Криму і м.Севастополь, зазначається, що результати такого „референдуму” та незаконна анексія Криму Росією не визнаються Радою Європи.

10 квітня 2014 року було ухвалено Резолюцію „Перегляд по суті попередньо затверджених повноважень російської делегації”, якою делегація РФ позбавляється права голосу у Асамблеї, права бути представленою у її керівних органах та брати участь у спостережних місіях. Підставою для оскарження повноважень делегації РФ стали анексія Криму, подальша погроза силою, втручання у внутрішні справи України. Асамблея залишила за собою право припинити повноваження делегації РФ, якщо остання не піде на деескалацію ситуації та не скасує анексію Криму до січня 2015 року.

2  жовтня 2014 р. у рамках жовтневої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи відбулося обговорення доповіді  Комітету з питань виконання країнами-членами обов’язків та зобов’язань перед РЄ – Моніторингового комітету «Прогрес моніторингової процедури Асамблеї (жовтень 2013 –  вересень 2014)». За результатами дискусії була ухвалена однойменна Резолюція № 2018(2014). 

У резолюції Парламентська асамблея РЄ визнала пряме військове втручання РФ в Україні та закликала РФ скасувати незаконну анексію Криму, припинити надання будь-якої військової підтримки бойовикам, відкликати свої війська зі сходу України, а також утриматися від будь-яких дій, які загострюватимуть ситуацію в цьому регіоні. Фактично, як і у рішенні Комітету міністрів Ради Європи «Про ситуацію в Україні» від 17 вересня 2014 року, було підтверджено присутність російських військ в Україні та російський вплив на ескалацію ситуації на сході України.  

27 січня 2015 р. ухвалено Резолюцію ПА РЄ 2028 «Гуманітарне становище українських біженців та переміщених осіб». У резолюції Асамблея відзначила, що лише політичне рішення на основі дотримання територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України може виправити гуманітарну ситуацію.

ПА РЄ, поряд з рекомендаціями, спрямованими на забезпечення прав та потреб осіб, які були змушені покинути свої оселі внаслідок незаконної анексії Криму та дій підтримуваних РФ терористичних угруповань на території Донецької та Луганської областей, закликала до виконання Мінських домовленостей всіма їх сторонами, зокрема і Російською Федерацією, а також закликала Росію зупинити дестабілізацію ситуації в Україні та військову допомогу незаконним збройним формуванням. У цій резолюції міститься заклик до негайного звільнення Надії Савченко та інших громадян України, які незаконно утримуються на території РФ.

28 січня 2015 р. була ухвалена Резолюція ПА РЄ 2034 «Оскарження незатверджених повноважень делегації Російської Федерації уПарламентській асамблеї Ради Європи по суті».

Резолюція містить значну кількість вимог Асамблеї до РФ: припинити ескалацію насильства на сході України, підтримку незаконних збройних формувань, вивести війська та техніку з території України, а також вимоги у контексті заморожених конфліктів у інших сусідніх з РФ державах.

У резолюції міститься заклик до РФ звільнити Н.Савченко протягом 24 годин.

ПАРЄ продовжила дію санкцій щодо Російської Федерації, накладених у квітні 2014 року, додавши до списку низку нових обмежень. Делегація РФ позбавлена права голосу в Асамблеї, права бути представленою в керівних органах ПАРЄ, представляти ПАРЄ в інших органах РЄ та інших організаціях, брати участь у місіях ПАРЄ зі спостереження за виборами, а також члени російської делегації у ПАРЄ не можуть бути призначені доповідачами.

24 червня 2015 року Парламентською асамблеєю Ради Європи була ухвалена резолюція «Розгляд скасування раніше затверджених повноважень делегації Російської Федерації (на виконання пункту 16 Резолюції 2034 (2015)».

Основні положення резолюції:

-         порушення Росією міжнародного права в контексті незаконної анексії Автономної Республіки Крим та подій на сході України;

-         російського вторгнення, яке призвело до військового конфлікту на сході України;погіршення стану забезпечення прав людини в Криму та на сході України внаслідок дій РФ;

-         відмови РФ співпрацювати з Асамблеєю, в тому числі в контексті здійснення візитів ПА РЄ;

-         відмови РФ звільнити Надію Савченко, незважаючи на її статус члена ПА РЄ;

-         присутності російських військ на території України, продовження постачання зброї та «добровольців»;

-         порушення режиму припинення вогню;

-         утисків в РФ політичних активістів, неурядових організацій та ЗМІ, які критикують роль Росії у подіях на сході України.

Асамблея закликала РФ:

-         повністю виконати вимоги своїх попередніх резолюцій та Мінські домовленості;

-         скасувати незаконну анексію Автономної Республіки Крим;

-         вивести війська з території України;

-         як окупаційну владу сприяти відвіданню Криму співдоповідачами  ПАРЄ по Україні  та по Росії з метою оцінки стану дотримання прав людини;

-         звільнити Надію Савченко та інших заручників, зокрема цивільних осіб, які незаконно утримуються на території РФ;

-         припинити утиски активістів, неурядових організацій та засобів масової інформації, які критикують політику РФ щодо України, повністю дотримуватись свободи зібрань та висловлювань;

-         відновити парламентський діалог з ПА РЄ.

Важливим елементом резолюції є заклик Асамблеї до Генерального секретаря РЄ підготувати доповідь щодо стану прав людини та демократії в РФ.У підсумку пропонується не скасовувати повноваження російської делегації. Таким чином, існуючі обмеження прав делегації РФ залишаться чинними, водночас, Асамблея залишатиме відкритим простір для діалогу з РФ та здійснення подальшого тиску на РФ у міжпарламентському форматі з метою повернення Росії до дотримання своїх міжнародно-правових зобов’язань.

25 червня 2015 р. у рамках третьої частини сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПА РЄ) 2015 року (22-26 червня 2015 р.) були ухвалені резолюція та рекомендація «Особи, зниклі під час конфлікту в Україні». Важливим політичним елементом резолюції є констатація факту російської агресії проти України як передумови виникнення проблеми зниклих осіб. Асамблея закликала владу РФ, зокрема, звільнити всіх ув’язнених, незаконно захоплених на території України, надати сім’ям зниклих без вісті російських солдатів точну інформацію про долю і місцезнаходження їхніх зниклих без вісті родичів, негайно надати доступ до території окупованого Криму міжнародним моніторинговим місіям з прав людини та провести ефективне розслідування та судове переслідування осіб, винних у випадках викрадення, насильницьких зникнень, тортур і політично мотивованих вбивств українських активістів і членів кримськотатарської громади.

Показово, що ПАРЄ закликала владу РФ здійснювати тиск на незаконні збройні групи, які контролюють окремі райони в Донецькій і Луганській областях, для негайного звільнення всіх цивільних осіб, які утримуються на території під їхнім контролем, і для обміну полоненими.Рекомендація «Особи, зниклі під час конфлікту в Україні» містить заклик до Комітету міністрів Ради Європи визначити можливий внесок з боку РЄ у процес встановлення долі зниклих безвісти осіб.                                                                      

У свою чергу Конгрес місцевих та регіональних влад РЄ 25 березня 2014 р. ухвалив Декларацію, якою не визнає «референдум» щодо АР Крим, проведений 16 березня2014 р., засуджує використання РФ військової сили для зміни кордонів, висловлює підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.

16 жовтня 2014 р. в рамках 27-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи (КМРВ РЄ) відбулися дебати на тему «Сепаратистська напруга в Україні та сусідніх країнах», за підсумками яких переважною більшістю голосів (71 – «за», 22 – «проти», 4 - утрималися) було ухвалено однойменну Декларацію. У Декларації Конгрес засуджує військове втручання Росії на Сході України, а також усі форми тиску зі сторони РФ на сусідні країни; констатує, що безпека всього континенту опинилась під серйозною загрозою через постійні порушення РФ міжнародного права, норм та принципів Ради Європи; закликає до відновлення територіальної цілісності України; наголошує, що озброєний сепаратизм, який підтримується найманцями та інтервенцією іноземних збройних сил, суперечить тому, за що виступає КМРВ РЄ.                                                                                                                                                                      

 Європейська комісія „За демократію через право” (Венеціанська комісія)у березні 2014 р. ухвалила висновок про неконституційність рішення Верховної Ради АРК про проведення 16 березня 2014 р.«референдуму». Також Венеціанська комісія визнала проект Федерального конституційного Закону Російської Федерації „Про внесення змін до Федерального конституційного закону про порядок прийому в Російську Федерацію і створення нового суб'єкта Російської Федерації у її складі”  не сумісним з міжнародним правом.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Про основні виклики судової реформи, шляхи повернення довіри до суду та поради адвокатам під час «Діалогу з Верховним судом» у Львові Феміда Про основні виклики судової реформи, шляхи повернення довіри до суду та поради адвокатам під час «Діалогу з Верховним судом» у Львові
З ініціативи львівського осередку Асоціації правників України 15 лютого у Львові відбулося засідання на тему: ...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули численні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Лютий 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6
06.02.2019 08:30:00 - Legal Banking Forum 2019
7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 1 2 3
ЗАХОДИ
06.02.2019 08:30:00 - Legal Banking Forum 2019
19.02.2019 13:00:00 - Насіннєвий форум 2019
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика