Юридичний супровід бізнесу
Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Забезпечення права на охорону здоров’я внутрішньо переміщених осіб

07.12.2016 / 20:50
2760
+A
-a

Забезпечення права на охорону здоров’я внутрішньо переміщених осіб

Враховуючи агресію Російської Федерації та конфлікт міжнародного характеру з елементами конфлікту не міжнародного характеру в Україні, починаючи з 2014 року кількість внутрішньо переміщених осіб постійно збільшується. Проблематика реформування системи охорони здоров’я України є не вирішеною вже друге десятиліття, однак до загальних питань додалося питання забезпечення медичною допомогою та лікарськими засобами внутрішньо переміщених осіб. Перш за все, внутрішньо переміщені особи мають право на надання медичних послуг (консультація, діагностика, лікування, швидка медична допомога, тощо), право на доступ до лікарських засобів, охорону репродуктивного здоров'я та право на доступ до служб психологічної та соціальної допомоги. Також, держава повинна гарантувати медичне забезпечення найбільш вразливих категорій внутрішньо переміщених осіб (інсулінозалежних, поранених осіб, психічнохворих, хворих на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатит, тощо).

У  Керівних принципах з питання про переміщення осіб всередині держави 1998 р., які були підготовлені представником Генерального секретаря з питання про внутрішньо переміщених осіб, право внутрішньо переміщених осіб закріплено у трьох принципах 7, 15, 19. Керівні принципи є рекомендаційним актом та належать до «soft law» (м’якого права). Проте включення положень Принципів до національного законодавства, які зіткнулися з проблемою внутрішньо переміщених осіб, реалізація та правозастосування Принципів міжнародними урядовими та неурядовими організаціями свідчить про трансформацію їх у звичаєві норми.

Отже,  відповідно до принципу 7 органи влади забезпечують у максимально можливій мірі належне розміщення переміщених осіб, проведення таких переміщень у задовільних умовах з точки зору безпеки, харчування, здоров'я та гігієни, а також не розділення членів однієї родини. Принцип 15 гарантує переміщеним особам всередині держави право на захист від примусового повернення або розселення у будь-якому місці, де може виникнути загроза їх життю, безпеці, свободі та/або здоров'ю. Враховуючи уразливість жінок при внутрішньому переміщенні в середині державі, окремим принципом 19 закріплено, що особлива увага приділяється медичним потребам жінок, включаючи доступ до таких установ і служб системи охорони здоров’я жінок, як центри охорони репродуктивного здоров’я, а також наданню належних консультативних послуг жертвам сексуальних та інших зловживань. У принципі 19 зазначається, що усі поранені і хворі переміщені всередині держави особи, а також переміщені всередині держави інваліди отримують у максимально можливій мірі та в найкоротші терміни необхідні їм медичну допомогу і догляд, без різниці з яких би то не було міркувань, крім медичних. У разі необхідності  переміщені всередині країни особи мають доступ до служб психологічної та соціальної допомоги. Також для забезпечення епідеміологічної безпеки в державі принцип 19 наголошує на особливій увазі запобіганню розповсюдженню серед переміщених всередині держави осіб заразних та інфекційних хвороб, включаючи СНІД.

Право на охорону здоров’я внутрішньо переміщених осіб гарантується в Україні, перш за все, Конституцією України. Так, стаття 49  Конституції України визначає, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, а держава у свою чергу повинна створити умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Даним правом без дискримінації та обмежень користуються внутрішньо переміщені особи.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який   закріплює права внутрішньо переміщених осіб є Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014. У законі містяться дві категорії норм, що встановлюють права внутрішньо переміщених осіб у сфері охорони здоров’я і повноваження та обов’язки органів влади. Так, стаття 9 гарантує безпечні умови життя і здоров’я; достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території покинутого місця проживання, а також місця тимчасового поселення; забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством; надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я; отримання гуманітарної та благодійної допомоги. Щодо повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань забезпечення права на здоров’я внутрішньо переміщених осіб, то вони закріплені у статі 11. Відповідно до статі 11 виділяється три рівні забезпечення права на здоров’я внутрішньо переміщених осіб:
1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування, здійснення комплексних заходів щодо санітарно-епідеміологічної безпеки населення та карантинних заходів за місцем фактичного перебування внутрішньо переміщених осіб; 

2) місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень забезпечують організацію роботи медичних закладів з надання необхідної допомоги населенню з урахуванням тимчасового проживання / перебування на відповідній території внутрішньо переміщених осіб; 

3) органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують надання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров’я з урахуванням відомостей про внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають (перебувають) у відповідному населеному пункті.

На сьогоднішній день виділять наступні проблеми щодо забезпечення права на здоров’я внутрішньо переміщених осіб: відсутність фінансування, виділеного на медичне забезпечення саме внутрішньо переміщених осіб; відсутність налагодженого первинного медичного огляду всіх переміщених осіб на не окупованій території України, бо відсутнє своєчасне надання медичної допомоги тим особам, які цього потребують та не впроваджені превентивні заходи попередження соціально небезпечних хвороб (туберкульоз, педикульоз, тощо); неналежний доступ внутрішньо переміщених осіб до інформації про забезпечення медичною допомогою; обмеженість матеріальних коштів переселенців для купівлі мінімального набору ліків у разі захворювань; викликаний обстрілами, переїздом, новими умовами життя стресовий стан багатьох переселенців, а також масові дитячі неврози, які потребують негайної уваги психологів; наявність у внутрішньо переміщених осіб супроводжуючих соціально-побутових труднощів (за матеріалами публікації: Забезпечення права на медичну допомогу внутрішньо переміщених осіб на прикладі Дніпропетровської та Харківської областей / Черноусов А. М., Щербань С. В. – Харків: Харківський інститут соціальних досліджень, 2015.).

Матеріал підготовлений к.ю.н. Хендель Н. В.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєтьс...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика