Судова правдаФеміда «Вища рада правосуддя повинна стати інституцією захисту суддів від тиску і впливу як внутрішнього, так і зовнішнього», – суддя Господарського суду міста Києва Лариса Іванова

«Вища рада правосуддя повинна стати інституцією захисту суддів від тиску і впливу як внутрішнього, так і зовнішнього», – суддя Господарського суду міста Києва Лариса Іванова

13.12.2018 / 09:01
1168
+A
-a

 «Вища рада правосуддя повинна стати інституцією захисту суддів від тиску і впливу як внутрішнього, так і зовнішнього», – суддя Господарського суду міста Києва Лариса Іванова

Інформаційне агентство «Українське право» спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України проводить інтерв’ю з кандидатами у члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Свою професійну діяльність у системі судочинства Лариса Іванова розпочала з 1977 року у Держарбітражі при Раді Міністрів України. У 1996 році призначена суддею господарського суду міста Києва, з 2002 по 2011 роки була заступником голови цього суду.

Впродовж 7 років – з 2011 по листопад 2018 – була суддею Вищого господарського суду України, а у 2014-2015 роках – секретарем першої судової палати Вищого господарського суду України. На цей час працює суддею господарського суду міста Києва. Має почесне звання «Заслужений юрист України».

Що Вас підштовхнуло подати документи на посаду до Вищої ради правосуддя?

Я маю великий досвід суддівської, а також адміністративної і організаційної роботи у великому колективі, обізнана із тими викликами та загрозами, які стоять перед судовою системою в цілому та бажаю взяти участь у побудові нового бачення суду.

Сутнісні і ціннісні зміни у соціальному житті країни та у її правовій системі, які відбуваються останніми роками, дають мені надію на те, що, лише об’єднавшись, нам вдасться сформувати дійсно незалежну гілку судової влади, потреба у якій є нагальною та не викликає сумнівів.

І Вища рада правосуддя за своїм статусом та повноваженнями може стати тим самим публічним суб’єктом, який здатен одночасно стояти на сторожі гарантій незалежності суддів, здійснювати їх захист від посягань та разом з тим забезпечити виконання суспільних очікувань щодо оновлення судової влади.

До цього часу Ви працювали суддею. За час Вашої професійної кар’єри чи могли б ви назвати інші напрями Вашої діяльності, окрім роботи в суді?

Дійсно, з 1996 року я працюю суддею, з 2002 по 2011 роки обіймала посаду заступника голови господарського суду міста Києва, виконувала обов’язки голови цього суду, а тому обізнана з усіма аспектами та проблемними питаннями діяльності суду. Також у 2014 - 2015 роках була секретарем першої судової палати Вищого господарського суду України, працювала з питаннями щодо узагальнення судової практики, наданням методичної допомоги судам першої та апеляційної інстанцій у застосуванні законодавства з метою забезпечення єдності судової практики та прогнозованості судових рішень.

На Вашу думку, чи вдалими є перші результати судової реформи – новий Верховний Суд та процесуальні кодекси?

Безперечно, вперше застосована конкурсна процедура добору суддів до найвищої судової інстанції, можливість участі у відборі, крім суддів, також науковців і адвокатів, відкритість самого конкурсу та участь при його проведенні представників громадськості якнайкраще відповідало меті судової реформи і забезпеченню відновлення довіри до судової влади в цілому.

Разом з тим під час проведення нового конкурсу має бути почута і врахована небезпідставна критика юридичної спільноти щодо деяких аспектів утворення та формування Верховного Суду.

Як свідчать результати опитувань, рівень довіри до суду з 2014 року має тенденцію до збільшення і у 2018 році вже становить 16%, що в цілому свідчить про правильність обраного шляху реформування судової системи.

Позитивним кроком є також прийняття нових процесуальних кодексів, які певною мірою уніфікували цивільний, адміністративний та господарський процеси, усунули прогалини, що існували раніше, та законодавчо вирішили ті питання, які до того висвітлювалися на рівні постанов пленумів вищих судів та їх роз’яснень. Запровадження нових процесуальних інструментів, як-от: врегулювання спору за участю судді, можливість суду самостійно визначити у своєму рішенні ефективний спосіб захисту порушених прав за відсутності такого у законі або договорі, підвищення змагальності процесу, закріплення механізмів запобігання зловживанню процесуальними правами, на мою думку, повинно сприяти підвищенню ефективності судочинства, дотриманню строків розгляду справ, і в цілому також вирішує завдання судової реформи. Звичайно, як і будь-яке нове законодавство, воно проходить перевірку практикою його застосування і у подальшому при його удосконаленні мають бути враховані пропозиції суддів та практикуючих юристів, адвокатів.

І ще одне питання щодо судової реформи. Яке Ваше особисте ставлення до створення Антикорупційного суду в Україні?

Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, 91% громадян України вважають корупцію серйозною проблемою держави, тому питання створення дієвих механізмів запобігання та протидії корупції є надважливим питанням. Маю надію, що створення Вищого антикорупційного суду дозволить реалізувати ці завдання.

Чи могли б Ви назвати три основні цілі, які Ви ставите для себе, як для можливого майбутнього члена ВРП?

Перш за все, Вища рада правосуддя повинна змінити стале уявлення про себе як про каральний орган, суть діяльності якого полягає у притягненні суддів до відповідальності.

Наприклад, за статистичними даними за 2017 рік нею розглянуто 7911 матеріалів скарг і лише у 4 % з них були відкриті дисциплінарні провадження.

Така кількість скарг свідчить, що на сьогодні Вища рада правосуддя занадто перевантажена дисциплінарними справами і це залишає мало часу для реалізації інших напрямів діяльності. З метою вирішення такої ситуації слід розглянути питання про збільшення кількості дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та залучити до їх складу суддів у відставці.

Крім цього, формування передбачуваних критеріїв при розгляді дисциплінарних справ, дотримання строків їх розгляду, обґрунтованість та вмотивованість рішень Вищої ради правосуддя дозволить як скаржникам, так і суддям більш чітко розуміти конкретні підстави притягнення судді до відповідальності, запобігатиме випадкам зловживання правом на подання скарги та забезпечуватиме реалізацію принципу юридичної визначеності у цих питаннях. З цією ж метою було б доцільним проведення періодичних узагальнень практики розгляду дисциплінарних справ щодо кожної з підстав притягнення суддів до відповідальності, що також дозволить усунути різну практику розгляду дисциплінарних справ Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя.

Все це дасть можливість доброчесним та сумлінним суддям здійснювати правосуддя без постійного остраху бути притягненим до відповідальності.

На мою думку, слід поступово зміщувати акцент у діяльності Вищої ради правосуддя на навчання та підвищення кваліфікації суддів, на реалізацію спільних просвітницьких програм з іноземними партнерами.

Вища рада правосуддя повинна брати активнішу участь у процесі підготовки нових суддів та наповнення судової системи новими кадрами. Наразі це стає першочерговим завданням судової влади внаслідок критичного зменшення кількості суддів. Надмірне навантаження на тих суддів, які лишилися, перевищує усі допустимі і розумні межі та є суттєвою загрозою як якості судочинства, так і незалежності таких суддів, які стають більш уразливими через об’єктивну неможливість належним чином виконувати свої повноваження та дотримуватися вимог процесуального закону.

По-друге, Вища рада правосуддя повинна стати інституцією захисту суддів від тиску і впливу як внутрішнього, так і зовнішнього. Для цього мають бути розроблені та впроваджені дієві механізми реагування на факти втручання у діяльність суддів, повинен здійснюватися постійний контроль за розслідуванням фактів і обставин впливу на суддів чи будь-яких інших протиправних дій щодо суддів.

Насамкінець, питання, пов’язані із матеріальним забезпеченням діяльності судів, суддівською винагородою, охороною судів тощо, є важливими аспектами незалежності суддів. Тому роль Вищої ради правосуддя у вирішенні цих питань повинна бути більш дієвою.

Яким чином, на Вашу думку, можна повернути довіру суспільства до суддів? Яку роль в цьому може відіграти ВРП?

Зрозуміла, чесна, відкрита процедура призначення на посаду судді, поведінка суддів під час здійснення правосуддя і поза процесом, спрощення доступу громадян до судочинства, відкритість і гласність судового процесу, дотримання розумних строків розгляду справи, вмотивованість судових рішень та демонстрація того, що сторони були почуті судом і їхнім доводам була надана оцінка, чіткість процесуального законодавства, зменшення юрисдикційних спорів, забезпечення однакового застосування законодавства судами, - все це, на мою думку, сприятиме поступовому відновленню довіри суспільства до суду.

Поряд із цим, швидка і рішуча реакція на будь-які випадки посягання на незалежність суддів, ефективна робота в питаннях дисциплінарної відповідальності суддів та очищення судової системи від суддів, які вчиняють дії, що підривають авторитет судочинства, дозволять продемонструвати суспільству роль суду як незалежного і неупередженого арбітра при вирішенні спорів, що здатний і до самооновлення.

Вища рада правосуддя має стати активним учасником публічної дискусії щодо стану справ у системі правосуддя та ініціатором відповідних змін для вирішення першочергових питань у діяльності судової системи.

Підсумовуючи, що б Ви могли сказати суддям, які будуть голосувати на з’їзді? Чому повинні обрати саме Вас?

Все моє професійне життя було пов’язане із судовою системою, я маю великий суддівський стаж та досвід адміністративної роботи у судах першої і касаційної інстанцій, обізнана з усіма аспектами діяльності судової системи та тими складнощами, які кожного дня виникають у діяльності суду.

Я хочу бачити суд авторитетним, професійним інститутом, який здійснює ефективний захист прав та законних інтересів громадян, викликає повагу і довіру суспільства та володію знаннями й особистими якостями, необхідними для реалізації цієї мети.

Зеновія Суховерська, «Українське право»

Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика