Юридичний супровід бізнесу
Судова правдаФемідаЧому мій вибір - Вища рада правосуддя: суддя Одеського апеляційного адмінсуду Юрій Осіпов

Чому мій вибір - Вища рада правосуддя: суддя Одеського апеляційного адмінсуду Юрій Осіпов

20.02.2018 / 17:30
1591
+A
-a

Чому мій вибір - Вища рада правосуддя: суддя Одеського апеляційного адмінсуду Юрій Осіпов

Професійний шлях Юрія Володимировича Осіпова розпочався в 1993 році на посаді начальника канцелярії військового апеляційного суду Південного регіону України (м. Одеса), а з вересня 1994 року - на посаді судді військового суду Одеського гарнізону (без права розгляду справ). У подальшому був обраний суддею військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону., де з 2004 року-призначено заступником голови. Після ліквідації військових судів та в період вирішення питання про звільнення з військової служби в запас був переведений на посаду судді Центрального районного суду міста Сімферополя. З листопада 2009 року-суддя Одеського апеляційного адміністративного суду. 

- Юрію Володимировичу, що стало для Вас тією причиною, яка підштовхнула подати документи на конкурс? Чому Ви обрали саме ВРП, а не ВККС, куди зараз також триває відбір?

Якщо чесно, то вперше мене відвідала думка стати членом ВРП приблизно рік тому, тобто фактично після набрання чинності Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 р. № 1798-VIII. Більшої ж впевненості в необхідності реалізації такої «мрії» мені додав попередній, ХIV позачерговий з’їзд суддів України (точніше перебіг подій та його результати), на який я теж був обраний делегатом. Кажуть «мрії завжди здійснюються, якщо впевнено рухатися в їх напрямку і докладати усіх необхідних зусиль». А.Дюма ж з цього приводу писав: «Найлегше здійсненні ті мрії, в яких не сумніваються»…

Отже, приймаючи рішення взяти участь у конкурсі на обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя, я виходив з того, що наша Країна зараз знаходиться в дуже складній ситуації і на даний час потребує суттєвих і кардинальних змін не тільки в економіці, а й перш за все - у судовій системі, яку не кривдить тільки «лінивий», необхідності очищення системи від суддів, які грубо порушують присягу, нехтують правами громадян або не є професіоналами і не здатні забезпечити законне, справедливе судочинство та, одночасно, збереження цінних, принципових, високоморальних, професійних і досвідчених кадрів, які дійсно відповідають цій високій посаді - судді.

Другою причиною було почуття невдоволеності деякими напрямами діяльності ВРП, яка, по суті, фактично виявилася ще не повністю незалежним конституційним органом (яким повинна бути згідно із ст.1 ЗУ №1798-VIII), який, до того ж, іноді допускає неоднаковий підхід до різних суддів при аналогічних правових ситуаціях (хоча повинна бути єдність практики) та тривалий час, достовірно знаючи про гостру потребу в кадрах, з різних причин не розглядає документи на обрання безстроково суддів-п’ятирічок, у яких давно закінчилися повноваження.

Ще одним важливим мотивом також стало і те, що на сьогоднішній день у складі Вищої ради правосуддя фактично взагалі відсутні представники від адміністративних судів, які, в свою чергу, зокрема, безпосередньо розглядають справи, пов’язані з оскарженням рішень ВРП. Крім того, юрисдикція Одеського апеляційного адміністративного суду, суддею якого я вже 9-й рік являюся, поширюється на 3 (три) області України (Одеську, Миколаївську і Херсонську), проблеми суддів яких, я вважаю, повинні бути почуті в цьому незалежному конституційному органі та позитивно вирішені.

Чому саме ВРП, а не ВККС? Це не просте і навіть «провокаційне» питання, і одним словом, або однією фразою на нього не відповіси. У моєму випадку, це просто - мій свідомий вибір балотуватися саме на з’їзді суддів у члени саме ВРП, оскільки у цього органу більше повноважень і дієвих важелів впливу, ніж у ВККС, та до того ж, робота в ньому доволі схожа із повсякденною роботою судді саме адміністративного суду, які, в свою чергу, розглядають велику кількість справ, пов’язаних з проходженням публічної служби, до якої, як усім відомо, відноситься і професійна діяльність суддів. Діяльність же у складі ВККСУ, на мій погляд, безпосередньо для мене здається більш «важкою», оскільки потребує більше наукової і педагогічної підготовки та більш високої морально-психологічної витримки. Я ж, в свою чергу, діючий «суддя-практик .

Також, я «балотуюсь» у члени ВРП з метою створення у цьому колегіальному, незалежному конституційному органі «більшості» суддів (від загального складу), як то передбачено ст.5 ЗУ №1798-VIII, яка виключно саме в такому складі зможе приймати будь-які принципові рішення та дійсно належним чином захищати права та незалежність суддів від надуманих і необґрунтованих скарг, а також від будь-якого впливу чи тиску з боку органів діючої влади. 

- До цього часу Ви працювали суддею. За час Вашої професійної кар’єри, чи могли б Ви назвати інші напрями Вашої діяльності, окрім роботи в суді?

Окрім суддівської роботи, в період 2000-2004р.р. я, працюючи у військовому суді Сімферопольського гарнізону, у вільний від основної роботи час, займався викладацькою діяльністю, а саме, одночасно працював в Сімферопольському філіалі Одеського Фінансово-економічного Інституту позаштатним викладачем (з погодинною оплатою) «Конституційного права» та «Основ держави і права». В останні ж роки, я, як і усі судді нашого апеляційного суду, періодично «читаю лекції» в Одеському регіональному відділенні Національної школи суддів України. 

- На Вашу думку, чи вдалими є перші результати судової реформи – новий Верховний Суд та процесуальні кодекси?

В цілому я позитивно оцінюю розпочату в Україні довгоочікувану судову реформу, оскільки це процес повного «перезавантаження», очищення судової системи та одночасно її оновлення, який, я вважаю, в подальшому дасть змогу відновити довіру суспільства до суддів та судової системи. Однак, у найближчий час, я думаю, чекати будь-яких суттєвих чи кардинальних змін не варто – це питання не одного дня, а тому, чи вдалі будуть результати цієї реформи чи ні, покаже час. Час – найкращий суддя!

Так, механізм судової реформи побудований таким чином, що вона фактично стартувала з оновлення Верховного суду, судді якого обиралися на безпрецедентно відкритому і досить новаторському конкурсі, який, в свою чергу, включав в себе співбесіди в онлайн-режимі, ретельні перевірки та висновки ГРД, професійне та психологічне тестування та інше. Необхідно визнати, що вимоги до кандидатів були вкрай високі, тому у Верховний суд, на мій погляд, пройшли найкращі і достойні представники суддівської спільноти. Однак, поряд з професійними суддями з великим суддівським стажем, до ВС потрапили й юристи-науковці та адвокати. Але, чи то було правильно та чи добре і позитивно вплине на роботу Верховного суду, покаже час.

Що ж стосується прийнятих у грудні 2017 року одразу усіх процесуальних кодексів, то це теж, мабуть скоріш «позитив», оскільки в них багато позитивних новел, але, на мою думку, як і на думку багатьох моїх колег, окремі їх положення навіть для суддів (не кажучи вже про пересічних громадян) не дуже зрозумілі і дискусійні та потребують додаткового вивчення, осмислення, та навіть певних роз’яснень ВС, а може й внесення змін. Однак, щоб ці процесуальні кодекси запрацювали «на повну» та допомогли спростити і покращити роботу суддів потрібен певний час.

При цьому, ефективність реформи української системи правосуддя в цілому великою мірою буде залежати саме від якісної роботи ВРП, як нового незалежного конституційного органу. 

- І ще одне питання щодо судової реформи. Яке Ваше особисте ставлення до створення Антикорупційного суду в Україні?

Моє особисте ставлення до створення Антикорупційного суду неоднозначне. Однак, оскільки створення Вищого антикорупційного суду передбачено законом, тому і ВРП, і ВККС будуть його все рівно виконувати. Інша річ, що досі залишаються не зовсім зрозумілими критерії відбору суддів у цей суд. Складність у тому, що ніхто на 100% не знає, як саме організувати цей суд і з кого саме набирати туди суддів, та і ефективного міжнародного досвіду також немає..

На мою думку, як і на думку багатьох наших колег, достатньо було б просто запровадити спеціалізацію суддів на певних етапах, а в апеляційних судах та Верховному Суді визначити тих суддів, які б спеціалізувалися виключно на розгляді справ, пов’язаних із корупцією. Але, ні міжнародні експерти, ні антикорупційні організації не поділяють цю думку, бо судова система нібито ще не повністю реформована, і це будуть ті ж самі судді, які ухвалюватимуть ті ж самі непопулярні рішення.

І ще питання чи буде цей суд повністю незалежним від політичного тиску, від органів прокуратури, НАБУ та від інших антикорупційних органів? Якщо зараз деякі політики і чиновники кажуть, що обраний новий ВС «поганий», бо до певних суддів є зауваження, то так само може бути і з Антикорупційним судом. Як на мене, легше призначити суддями Антикорупційного суду найкращих і найдостойніших діючих суддів з самої судової системи, так як можна проаналізувати їх попередню роботу та усі винесені ними рішення, а якщо ж це буде особа, яка жодного рішення у своєму житті не ухвалювала, то невідомо, як вона це буде робити.

Або ми хочемо чесного і справедливого правосуддя в Країні, або щоб Суд був виключно «каральним органом», який би, незважаючи на будь-які обставини справи, просто б казав - «Винен» і засуджував усіх підряд до позбавлення волі на тривалі строки. В такому випадку, Суд взагалі - «зайвий», натомість мабуть потрібні якісь надзвичайні комісії або трибунали, що діяли в роки Великої Вітчизняної Війни. 

- Чи могли б Ви назвати три основні цілі, які Ви для себе ставите як до можливого майбутнього члена ВРП?

Такі цілі у мене звичайно є:

1 – Зробити все, що від мене залежить для посилення незалежності, ефективності, професіоналізму та підзвітності і прозорості судової влади в Україні. «Незалежність судової влади» є однією з основних ознак демократичного суспільства та правової держави, а також чи не найважливішим механізмом утвердження верховенства права. Я вважаю, що забезпечити незалежність суддів - це найголовніший виклик ВРП;

2 – Добитися того, щоб система дисциплінарної відповідальності суддів в Україні та діяльність існуючих дисциплінарних інституцій (ВРП, ВККСУ) повністю відповідала вимогам стандартів та рекомендацій Ради Європи, таких як Венеційська комісія, Консультативна рада європейських суддів тощо;

3 - Повернути довіру суспільства до судової влади через підвищення рівня обізнаності громадськості та ЗМІ з процесом реформування судової системи, покращити діалог (комунікацію) між суспільством та судами заради створення належних умов доступу громадян до правосуддя. Потрібно за допомогою журналістів донести до суспільства головний меседж: «незалежність — це не прерогатива суддів, не можливість для захисту корпоративного інтересу, це необхідна умова для ефективності судової системи». 

Окрім того, у разі висловлення з’їздом суддів мені такої високої довіри та обрання мене членом ВРП, я обіцяю 1) сумлінно, чесно і неупереджено здійснювати повноваження члена ВРП; 2) відстоювати і боротися за незалежність суддів та всієї судової влади; 3) захищати кожного суддю від формальних і надуманих «обвинувачень» (скарг) та намагатимуся унеможливили зловживання скаржниками своїми правами; 4) терміново взятися за вирішення проблеми матеріального забезпечення суддів та усунення суттєвої дискримінації у розмірах виплачуваної суддівської винагороди між суддями, які вже давно пройшли кваліфікаційне оцінювання та суддями, які не зі своєї вини його досі не пройшли, хоча усі виконують однаковий обсяг роботи, несуть однакову відповідальність та рівні за своїм статусом; 5) вжити дієвих заходів щодо вирішення проблеми відсутності ефективного захисту суддів та членів їх сімей від посягань на їх життя та здоров’я, оскільки мене дуже сильно непокоїть сумна статистика – жодне вбивство суддів – не розкрито та жодну справу, пов’язану із насильницькими (хуліганськими) діями до суддів – не розслідувано. Так не має бути в правовій державі, треба змінювати цю ситуацію.   

- Яким чином, на Вашу думку, можна повернути довіру суспільства до суддів? Яку роль в цьому може відіграти ВРП?

На мій погляд, проблема довіри суспільства до судової влади дуже сильно перебільшується засобами масової інформації та так-званими «громадськими активістами», більшість яких фактично не розуміються на судочинстві, а виконують певні політичні замовлення. Їх статистика і соцопитування – не відповідають дійсності. Не можна постійно формувати суспільну думку, ґрунтуючись лише тільки на недоліках або негативі, звинувачуючи при цьому усіх підряд в корупції. Приниження суду - не в інтересах ні суспільства, ні держави.

Насправді ж, причина недовіри до суду дуже проста – судове рішення, як правило, задовольняє не всіх учасників процесу, а в адміністративному процесі, часто не задовольняє і органи влади. Отже, саме ті сторони, які залишилися незадоволеними рішенням, і поширюють через соціальні мережі та засоби масової інформації негативні соціальні оцінки суду. Решта ж, у тому числі і суд, мовчить, і таким чином формується негативний образ суду. Так, в цьому десь є й наша вина. Відкритість суду – це обов’язкова передумова формування довіри громадян.

Так, бажаємо ми або ні, але сьогодні суспільний інтерес до діяльності судів дуже виріс, судді дійсно стали справжніми публічними особами та почали жити майже «під мікроскопом», хоча насправді, усі судді є такими як і всі – «звичайними людьми» - частиною суспільства. При чому, елемент публічності закладено аж на законодавчому рівні: подача суддями е-декларацій, моніторинг їх способу життя, відкритість судових процесів, конкурсних, кадрових та дисциплінарних процедур та інше. Тому, в умовах такої прозорості важливо професійно донести до суспільства, що саме відбувається в судових процесах (особливо в резонансних) та судовій системі в цілому. В даному випадку, тут дуже важлива роль саме «незалежних» журналістів та суддів-спікерів.

Таким чином, відновлення довіри до судової системи – це завдання не тільки суддів, а і усього суспільства. Велика та навіть ключова роль в цьому процесі звичайно відведена і ВРП.

Я переконаний, що довіра до суду буде лише тоді, коли ЗМІ буде об’єктивно і не заангажовано висвітлювати усі резонансні судові процеси, а також тоді, коли кожен громадянин зрозуміє, що суд вчинив у відповідності до Закону, справедливо та життєво мудро. Разом з тим, не можна одразу і миттєво вимагати від «суспільства революції» свідомості та 100% довіри, це еволюційний процес, який потребує певного часу.

Всі повинні зрозуміти, що сильна та незалежна судова система потрібна насамперед громадянам. 

- Підсумовуючи, що б ви могли сказати суддям, які будуть голосувати на з’їзді? Чому повинні обрати саме Вас?

В народі кажуть: «Стукайте – і вам відкриють, говоріть – і вас почують»...

Посада члена Вищої ради правосуддя має високий статус, є почесною та дуже важливою, що, в свою чергу, вимагає від кандидата високого рівня професіоналізму, відповідальності, мудрості та виняткових особистих якостей. Вважаю, що повністю відповідаю цим вимогам і такі якості в мене є.

Можу запевнити делегатів, що пропрацювавши більше 23-х років на посаді судді без дисциплінарних стягнень, мені достовірно відомо про усі нагальні проблеми суддів та судової системи, які потребують негайного вирішення, а тому, у мене є усі підставі стверджувати, що мій професійний досвід допоможе ВРП як у доборі доброчесних, порядних і принципових суддів, так і в очищенні нашої системи від суддів, які грубо порушують присягу, нехтують правами громадян та не здатні забезпечити справедливе судочинство.

Маю надію і щиро вірю, що делегати чергового 15-го з’їзду суддів України чітко розберуться і належним чином оцінять професійність, авторитетність та морально-ділові якості всіх кандидатів та, без «вказівки зверху», приймуть правильне і виважене рішення, підтримавши дійсно найкращого та найдостойнішого кандидата від адміністративної юстиції (яка досі не має свого кандидата в ВРП), а не штучно «розпіарену» (в «Фейсбуку») особу чи людину, яку в судовій системі мало хто знає.

Так, звичайно ж, особисто я хочу, щоб з’їзд підтримав саме мою кандидатуру на посаду члена ВРП по квоті від адміністративних судів, оскільки вважаю, що зможу виправдати довіру і очікування делегатів та в решті-решт заслужив це своєю довгостроковою і сумлінною працею. До того ж, як вже зазначалося вище, я є «діючим» суддею з великим стажем (23р.), життєвим (49р.) і професійним (25р.) досвідом та високим потенціалом, який має певний кредит довіри колективу суду, і в який, в свою чергу, після закінчення повноважень доведеться повернутися і подивитися в очі своїм колегам. По-друге, я є «справжнім вихованцем» української судової системи, оскільки одразу ж після закінчення в 1993 році інституту свідомо обрав саме суддівську професію і вже 25 років працюю виключно лише тільки в судах ( 1,5 роки - начальником канцелярії Військового апеляційного суду Південного регіону України, 11 років – суддею, заступником голови військового суду Сімферопольського гарнізону, 4 роки – суддею Центрального районного суду Сімферополя і 8,5 років – суддею Одеського апеляційного адміністративного суду). І по-третє, я є «підполковником юстиції запасу», а отже мені не з чуток відомо не тільки що таке «честь судді», а й я точно знаю що таке «честь офіцера», «відповідальність», «взаємовиручка», «дисципліна» і «порядок».

Вважаю, що мій життєвий і професійний досвід, багаж знань та розуміння того, чого зараз потребує час, будуть корисними для Вищої ради правосудця і я, у складі команди-однодумців (оскільки ВРП – це колегіальний орган), зможу внести свій особистий вклад у реформування судової системи, підвищення авторитету і престижу незалежної судової влади, яка повинна бути у правовій державі.

Зеновія Суховерська для "Українського права"

Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєт...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останн...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
6 7 8 9
10 11
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
ЗАХОДИ
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика