Судова правдаФеміда«Кожен кандидат повинен перед колегами гарантувати здатність самостійно приймати рішення, не піддаватися впливу і відстоювати незалежність суддів», – суддя Личаківського районного суду міста Львова Сергій Гирич

«Кожен кандидат повинен перед колегами гарантувати здатність самостійно приймати рішення, не піддаватися впливу і відстоювати незалежність суддів», – суддя Личаківського районного суду міста Львова Сергій Гирич

12.12.2018 / 08:00
1850
+A
-a

«Кожен кандидат повинен перед колегами гарантувати здатність самостійно приймати рішення, не піддаватися впливу і відстоювати незалежність суддів», – суддя Личаківського районного суду міста Львова Сергій Гирич

Інформаційне агентство «Українське право» спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України проводить інтерв’ю з кандидатами у члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

На посаді судді Личаківського районного суду міста Львова Сергій Васильович Гирич почав працювати у вересні 1991 року, маючи за плечима дворічний досвід роботи стажистом у цьому ж суді.  

З 26 років на посаді судді зазначеного суду, більше 23 років Сергій Васильович обіймав адміністративні посади (з 13.05.1993 року був заступником голови суду, а 02.10.2009 обраний головою Личаківського районного суду міста Львова, де працював до звільнення із цієї посади за власним бажанням 20.01.2017 року). Зараз суддя продовжує свою роботу в Личаківському районному суді міста Львова.

- Пане Сергію, Ви не вперше подаєтесь на конкурс до ВРП? Що Вас спонукало на цей крок повторно? 

Так, я подаю документи на конкурс до ВРП вже втретє. 

Перший раз для перемоги мені не вистачило півтора десятки голосів, другий раз – під час останнього голосування – за мене та іншого кандидата голоси розділилися порівно. Впевнений, що третій раз буде переможний. 

З ВРП (ВРЮ) мене пов'язує давня «дружба».  У 2007 році після прийняття принципового рішення, а також винесення окремої ухвали суду про втручання у діяльність суддів під час розгляду справи, ВРЮ намагалася звільнити мене із займаної посади. Протягом 4 років я боровся за свої права, на собі відчув, як легко розправитися із суддею за рішення, яке не влаштовує політиків. Але я вистояв і переміг. Тому це випробування загартувало і додало сил для боротьби за свою незалежність і незалежність судової влади. 

Я переконаний, що відновити  незалежність судової влади можливо лише за умови, що цей орган позбудеться політичного впливу. Зараз у суддів з'явилася така можливість, оскільки вперше у ВРП більшість серед складу цього органу становитимуть судді. Тому я балотуюся до Вищої ради правосуддя, щоб боротися за відновлення довіри до суду, за незалежність судової гілки влади і захищати суддів від переслідувань.

- Який Ваш життєвий досвід може допомогти Вам у роботі у ВРП? Окрім суддівської діяльності, які ще є напрями Вашої роботи? 

Як Ви мабуть знаєте, я працююю в Личаківському районному суді м. Львова з 01.08.1989 року. 

Через кілька місяців після призначення на посаду стажиста цього суду я вже почав виконувати обов'язки відсутнього судді, а 04.09.1991 року обраний на посаду судді цього суду. Був заступником голови суду, 9 років очолював суд. 

З 2004 року я викладав для суддів в Академії суддів України, а потім в Національній школі суддів, зокрема, беру участь у підготовці кандидатів на посаду судді по кримінальній спеціалізації. 

Окрім того, я декілька років працюю слідчим суддею. Нажаль, зараз у Вищій раді правосуддя немає жодного слідчого судді, хоч одним із важливих питань, які вирішує Вища рада правосуддя, є надання згоди на притягнення суддів до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу.  

Я досконало знаю судову систему зсередини, наші проблеми і труднощі, особливо суддів першої інстанції. Маючи достатній життєвий досвід, знання і конкретні пропозиції, я хочу допомогти відновленню незалежності  судової гілки влади. 

Вища рада правосуддя має не лише карати суддів, а й забезпечити недоторканість, безпеку і гарантовану Конституцією України незалежність суддів, включаючи належне грошове утримання судді.

- Які недоліки в роботі ВРП, на Вашу думку, не дають змоги даному органу працювати найбільш ефективно? Чи змінилась ситуація за останні півроку? 

Теперішній склад Вищої ради правосуддя не має більшості суддів і працює над реалізацією своїх повноважень неповний строк. 

Серед позитивних моментів хотів би відзначити принципову позицію у застосуванні положень ст. 482 КПК України, яка регулює особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу суддям. Пригадайте, які дискусії велися у суспільстві про застосуванню цієї норми, але Вища рада правосуддя відстояла позицію про те, що  затримання судді має відбуватися лише за згодою ВРП. 

Також позитивним є непідтримання урядового законопроекту № 9258 про призупинення положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині поетапного підвищення посадових окладів для суддів першої та апеляційної інстанцій. 

В той же час, на мою думку, малоефективною є діяльність ВРП у питаннях реагування на звернення суддів про втручання у відправлення правосуддя. Ми знаємо, що сотні  таких звернень судді скерували до ВРП, але тиск на суддів продовжується. До судді можна вільно зайти, відкрито погрожувати та вимагати постановлення рішення на свою користь. І фактично ніхто за такі злочини не несе відповідальність. Скеровані Вищою радою правосуддя звернення до Генеральної прокуратури України про вжиття заходів  щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя переправляються в обласні прокуратури, а згодом, після проведених перевірок, в основному кримінальні провадження закриваються. Я думаю, таку практику необхідно змінювати. На звернення ВРП Генеральна прокуратура зобов'язана сама внести відомості про злочин  до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як це передбачено ст. 214 КПК України та передати справу для розслідування по підслідності. Тоді  не так просто буде її закрити.  

Також, на мою думку, не вживаються Вищою радою правосуддя достатні заходи щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя до прокурорів, які безпідставно вносять відносно суддів відомості про скоєння злочинів, передбачених ст. 375 КК України, і роками такі справи не розслідують. Це форма тиску на суддю, і зараз вона носить масовий характер.

Не проявила свою принциповість Вища рада правосуддя і під час надання згоди на ліквідацію та реорганізацію судів. Фактично до сьогодні судді не знають як будуть утворюватися нові суди, їх кількісний склад, чи буде конкурс при переведенні, чи будуть оплачуватися відрядження суддям на поїздку у інший суд, який знаходиться на відстані 100 км. ДСА України по цих питаннях чіткої відповіді не надає. 

Також не проявила себе принципово Вища рада правосуддя в питаннях усунення дискримінації в оплаті праці суддів, і зараз судді чекають чіткої позиції Вищої ради правосуддя щодо виконання ДСА України рішення Конституційного Суду України  у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд".

- У яких основних напрямках Ви плануєте працювати у складі ВРП? 

Я готовий працювати у напрямку забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. 

Декілька років я працюю слідчим суддею і готовий від імені Вищої ради правосуддя відстоювати в судах  звернення Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя до Генеральної прокуратури України при відсутності реагування на них. 

Окрім  того, я пропоную спільно із Радою суддів України розробити зміни до статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», щоб консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів носили обов'язковий характер, як це прийнято у європейських країнах. Тоді Верховна рада України не зможе обмежити права судової гілки влади.     

- Останнім часом багато дискусій в суддівській спільноті викликає саме ситуація із безпекою в судах, неповагою до суддів з боку громадян тощо. Як, на Вашу думку, можна реформувати дану сферу? 

Так, на жаль, питання безпеки суддів до цього часу не вирішені, судова охорона не створена, особливо це стосується місцевих судів. Судові засідання проходять під мітинги, в зали судових засідань проносять зброю, на суддів вчиняють напади. 

Фактично, ми постійно відчуваємо тиск зі сторони окремих громадян, які об'єднуються у громадські організації і переслідують завдання зірвати судові засідання чи принизити суддю, закидати його скаргами і в такий спосіб усунути від розгляду справи, добитися в інший спосіб для себе потрібного результату розгляду справи. 

Дійшло до смішного, суддів в мантії не впускають до зали судових засідань, вимагаючи показати службові посвідчення. Вже є «активісти» із колишніх засуджених , які ходять по судах і повчають суддів, як розглядати справи. І це все під заклики боротьби з корупцією та боротьби з «нечесними» суддями. 

Законодавство в частині притягнення осіб до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду є недосконалим, необхідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, щоб спростити процедуру розгляду цих справ. І якраз Вища рада правосуддя може розробити такі законопроекти і через суб'єктів законодавчої ініціативи просувати їх прийняття. 

Окрім того, в питаннях створення судової охорони відверто бездіє Державна судова адміністрація України. А Вища рада правосуддя має важелі впливу на ДСА, адже цей орган є частково підзвітній їй.    

- Минув майже рік початку роботи нового Верховного суду та вступу в силу нових редакцій процесуальних кодексів? Який ефект від цих нововведень відчули Ви? На Вашу думку, зазначені моменти можна назвати досягненнями судової реформи чи вони потребують додаткового доопрацювання? 

Верховний Суд запрацював і це відчутно, наразі є результати, якими вже можна пишатися. 

Уявіть, як чекали судді рішення ВП ВС про застосування змін до статті 72 Кримінального кодексу України  (так званий «закон Савченко»). 

Надіємося, що практика застосування законодавства, в тому числі процесуального, буде по всій Україні єдиною і стабільною. Це буде сприяти відновленню авторитету суду. 

Що стосується змін до процесуальних кодексів, то вони застосовуються суддями не в повній мірі. 

Так, зокрема, всі нові кодекси передбачають процесуальні строки для вчинення певних процесуальних дій. Такий строк починає відлік з часу вручення ухвали суду. В той же час, через неналежну організацію роботи відділень зв'язку ПАТ «Укрпошта» із вручення судової кореспонденції та судових повісток судді змушені відкладати розгляд справ та надавати додатковий строк для вчинення процесуальних дій. При цьому судова влада витрачає значні кошти на доставку кореспонденції. 

Ця проблема стосується всіх регіонів і тому РСУ, ДСА України, ВРП необхідно негайно вирішити ці проблеми і забезпечити надійний порядок вручення судової кореспонденції.

- Яке Ваше ставлення до реорганізації органів судової влади (так званого «укрупнення судів») та проведення кваліфікаційного оцінювання суддів? 

Питання реорганізації чи ліквідації судів турбує всіх суддів місцевих судів. 

Під час реорганізації апеляційних судів істотних змін не відбулося, хоч і тут не обійшлося без сюрпризів. Частина суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання і рекомендовані Вищою радою правосуддя, не попали в списки на переведення і не можуть здійснювати правосуддя. 

Що стосується об'єднання місцевих судів, то наразі  чекаємо від ДСА України нові розроблені штатні розклади для окружних судів. Але, як буде здійснюватися процедура переведення суддів в окружні суди, поки невідомо

Хочу висловити своє бачення вирішення цих проблем. Неможна допустити переведення лише частини суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання: це призведе до перерозподілу усіх справ і наслідки будуть непередбачувані. Уявіть собі, що суддя, або колегія суддів слухали справу, допитали десятки свідків, потерпілих, а потім цю справу має розпочинати слухати з початку новий склад суду. До нас люди і так в засідання не ходять. 

Також,  на моє переконання, перш ніж визначатися із штатною кількістю суддів в окружних судах, ДСА України має виконати рішення останнього з'їзду суддів України і розробити та затвердити нормативне навантаження на суддю. І лише з врахуванням його та реальної кількості справ у судах необхідно визначати штатну кількість суддів. Також турбує суддів питання оплати поїздок (чи відряджень) в інший суд, оскільки після об'єднання судів комусь доведеться їздити на засідання до колег у інший суд за 100 км і більше.

Що стосується кваліфікаційного оцінювання, то тут проблем також вистачає. 

Поки триває кваліфікаційне оцінювання, суддя перебуває «у підвішеному стані». На нього можливий вплив, суддя боїться слухати скандальні, складні справи, щоб його не закидали скаргами, і це впливає на незалежність суддів. 

Терміни кваліфікаційного оцінювання суддів мають бути чітко визначені, перерви у співбесідах мають оголошуватися із визначенням підстав і термінів продовження співбесіди. Підтримую позицію про те, що пряма трансляція проведення співбесіди із суддею  є  помилковим рішенням,  це принижує авторитет судді і судової влади в цілому. 

Хочу зупинитися на затягуванні строків проведення кваліфікаційного оцінювання. Так, нам пояснили, що ВККС не встигає, бо є зобов'язання перед Радою Європи і тому, в першу чергу, проводяться конкурси у ВС, ВАК, ВСПІВ, а місцеві суди потім, «можливо до вересня наступного року». 

Але давайте пригадаємо Спільний Висновок Венеціанської Комісії й Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і внесення змін до Закону «Про вищу раду правосуддя», прийнятий Венеціанською комісією на її 102-му пленарному засіданні (м. Венеція, 20–21 березня 2015 року). Тоді комісія вказала, що можуть виникнути проблеми із строками проведення кваліфікаційного оцінювання і рекомендувала дозволити Вищій кваліфікаційній комісії суддів України приймати на роботу осіб, з числа суддів у відставці, які проводитимуть іспити як процес перевірки. Але законодавець до цих рекомендацій не прислухався. 

Тому судді мають право вимагати від законодавця внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і усунути дискримінацію в оплаті суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання. Не можуть судді з одними і тими ж повноваженнями в одному суді розглядати справи і отримувати різну заробітну плату. 

Виходить, що у державі слюсарі 5 розряду отримують однаковий оклад, оскільки існує єдина тарифна сітка, а для суддів існує дискримінація в оплаті праці. Це недопустимо. 

- Ще однією нарізною проблемою судової влади є дефіцит кадрів. Низка судів припиняють діяльність у зв'язку із звільненням суддів за власним бажанням, закінченням у них повноважень тощо. Яка Ваша позиція щодо даної проблеми? Чи можливо її виправити найближчим часом і яка роль в цьому ВРП? 

Так, проблема дефіциту кадрів є відчутною для судової системи. Наприклад, у нас у суді один період працювало 4 із 10 суддів. А є десятки судів, у яких жодного судді не працює. Тому в першу чергу слід організувати роботу цих судів шляхом переведення суддів із інших судів. 

Затягнувся конкурс із кандидатами на посаду судді з числа помічників, за рахунок них, можливо, найшвидше укомплектувати суди. 

Також необхідно якнайшвидше вирішити питання проходження кваліфікаційного оцінювання суддями «п'ятирічками» у яких закінчилися повноваження і призначити їх на посади. Це також резерв, за рахунок якого можна оперативно наповнити судову систему кадрами.     

- Пане Сергію, що б Ви хотіли б сказати делегатам З'їзду, які голосуватимуть за майбутніх членів ВРП? Чому повинні обрати Вас?

І на завершення... 

Я - суддя місцевого суду, який майже 30 років віддав служінню правосуддю.  

Я на собі відчув каральний меч ВРЮ і знаю, що таке переслідування судді за справедливе рішення, яке не влаштовує політиків. Тому я точно знаю, що ніколи не проголосую за розправу над суддею, я відстоюватиму незалежність судової влади і готовий приймати самостійні та відповідальні рішення на користь правосуддя! 

Кожний кандидат, який балотується на цю посаду, повинен перед колегами гарантувати здатність самостійно приймати рішення, не піддаватися політичному та іншому впливу і відстоювати незалежність суддів. Цей конституційний орган не повинен бути каральним, а перш за все стрижнем, навколо якого повинні об'єднатися судді і органи суддівського самоврядування та  протистояти тиску інших гілок влади. Такий орган має очолювати лише член ВРП, обраний представниками судової гілки влади.  Тільки в єдності ми сила і влада! 

Звертаюся перш за все до суддів місцевих судів. 

Нашими проблемами ніхто не хоче займатися - від невручення судових повісток до захисту і охорони та надмірного навантаження.  Ми працюємо зранку до ночі і у вихідні дні, але за свою працю отримуємо заробітну плату, яка в 5-10 разів є меншою від заробітної плати суддів апеляційної та найвищої судової інстанції, при цьому народні депутати чомусь переконані, що це ми отримуємо по 350 тис. грн. Нас найбільше карають за несвоєчасний розгляд справ чи розгляд скарг слідчими суддями, хоч кожний із нас розглядає справ в десятки разів більше, ніж оголошене навантаження.

Але у ВРП немає представника місцевих суддів, обраних з'їздом суддів. Так чи справедливо це? Вирішувати вам, шановні делегати, на з'їзді суддів!     

Зозуля Наталія, «Українське право»

Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику Справа Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику
Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – ...
Березень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 1
01.03.2019 13:00:00 - Odessa Legal Business Forum (LBF)
2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
01.03.2019 13:00:00 - Odessa Legal Business Forum (LBF)
15.03.2019 09:00:00 - II Судовий форум ААУ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика