Оскарження рішень органів місцевого самоврядування
Судова правдаФеміда«Людина, яка пройшла ретельний фаховий відбір і гідна здійснювати правосуддя, повинна користуватися повагою у суспільстві», – суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у відставці Євген Пузиревський

«Людина, яка пройшла ретельний фаховий відбір і гідна здійснювати правосуддя, повинна користуватися повагою у суспільстві», – суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у відставці Євген Пузиревський

13.12.2018 / 13:16
284
+A
-a

«Людина, яка пройшла ретельний фаховий відбір і гідна здійснювати правосуддя, повинна користуватися повагою у суспільстві», – суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у відставці Євген Пузиревський

Інформаційне агентство «Українське право» спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України проводить інтерв’ю з кандидатами у члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Євген Пузиревський народився в 1961 році, закінчив Вищу слідчу школу МВС СРСР у 1987 році. Працював слідчим СВ Волноваського РВВС та СУ УВС Донецької області.

З лютого 1995 року суддя військового суду Донецького гарнізону, потім голова військових судів Луганського та Харківського гарнізонів. З грудня 2010 по листопад 2017 рр. суддя ВССУ, кримінальна палата. Юридичний стаж 30 років, з них майже 23 роки суддею.

Що стало для Вас тією причиною, яка підштовхнула подати документи на конкурс до Вищої ради правосуддя?

Причиною, яка підштовхнула мене подати документи на конкурс, є те, що відбувається в країні – це певна дискредитація, яка останнім часом відбулася з професією судді, з цим високим званням.

Як казали мені мої колеги, при цьому, доброчесні і високопрофесійні судді, зараз десь серед людей вони не можуть сказати, що вони судді і не тому, що їм соромно за свої рішення або поведінку, а тому, що таке негативне відношення до суддів з боку суспільства.

Дискредитація суддів стала можливою, безумовно, як завдяки діям окремих представників суддівського корпусу, які своїми, м'яко кажучи, сумнівними рішеннями та нескромним способом життя викликали у громадськості певну недовіру до суддівської влади, але в більшій мірі це сталося завдяки численним представникам органів держаної влади, політичних сил, громадськості, преси, які цю хвилю недовіри та дискредитації піднесли до рівня якоїсь абсолютної величини, намагаючись вплинути на незалежність суддівської влади. У окремих представників влади у всіх негараздах, що відбуваються в країні, винуваті судді. При цьому, що судді не приїхали в Україну з другої планети, ми частина нашого суспільства і хочу звернути увагу - не найгірша частина, я би навіть сказав, що ми золотий фонд країни, тому, що перед тим, як стати суддею, ви знаєте, який треба пройти відбір, скільки здати екзаменів, співбесід, скільки пройти перевірок.

У зв'язку з такою ситуацією велика кількість чесних і кваліфікованих суддів зазнала необгрунтованого та незаслуженого тиску, багато з них взагалі звільнилася, не бажаючи перебувати в такому становищі.

Внаслідок цього, на даний час у судах України вакантними залишаються більше третини посад суддів,а деякі судові установи взагалі не працюють, тому, що там не має жодного судді. Таким чином, на суддів, що залишись, значно зросло навантаження, що в більшості випадків робить їх працю неможливою.

Я глибоко переконаний, що призначений на посаду суддя - є безумовним авторитетом для суспільства та представників інших гілок влади лише за фактом призначення, оскільки людина, яка пройшла ретельний фаховий відбір, антикорупційну і спеціальну перевірки, довела належний рівень теоретичних знань та практичних навичок і гідна здійснювати правосуддя, повинна користуватися повагою у суспільстві, а її рішення - підлягають безумовному виконанню.

На жаль, ситуацію в країні, на мій погляд, можливо виправити лише зусиллями самих суддів, шляхом суддівського самоврядування.

Тому для забезпечення незалежності суддівського корпусу, а також попередження незаконного втручання в діяльність кожного судді, невідкладного реагування на таке втручання, ініціювання притягнення винуватих осіб до передбаченої відповідальності та поновлення порушених прав судді я і вирішив подати свою кандидатуру на посаду члена ВРП.

До цього часу Ви працювали суддею. За час Вашої професійної кар’єри чи могли б ви назвати інші напрями Вашої діяльності, окрім роботи в суді?

За період судової роботи я більше 11 років займав адміністративні посади — голови суду. Також з вересня 2003 р. по вересень 2004 р. і з вересня 2011 р. по липень 2012 р. викладав відповідно у Луганській Академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України та у Національній Академії прокуратури України.

У 2011 р. захистив дисертацію за темою ''Кримінологічний аналіз і запобігання військовим злочинам''. Був делегатом трьох з'їздів суддів України, членом Ради суддів військових судів України, у зв'язку з ліквідацією військових судів у листопаді 2010 р. був звільнений зі Збройних Сил України у запас, маю військове звання - полковник юстиції запасу.

Тобто в мене є досвід адміністративної роботи, викладацький, науковий, а також роботи в органах суддівського самоврядування.

На Вашу думку, чи вдалими є перші результати судової реформи – новий Верховний суд та процесуальні кодекси? Який ефект від цих нововведень відчули Ви? На Вашу думку, зазначені моменти можна назвати досягненнями судової реформи чи вони потребують додаткового доопрацювання?

Ніякого ефекту від перших результатів судової реформи – нового Верховного Суду та процесуальних кодексів особисто я не відчув. Тільки те, що я вимушений був звільнитися у відставку у зв'язку з ліквідацією ВССУ, а також інших Вищих судів та Верховного суду України.

В той же час, створення нового Верховного Суду – це об'єктивна реальність, суд працює, причому в непростих умовах значного навантаження. Тільки час дасть оцінку роботі Верховного Суду, а також новим процесуальним кодексам, якими зараз користуються судді.

Але в будь-якому разі процесуальні кодекси потребують доопрацювання, оскільки тільки практика – критерій істини і тільки вона дасть відповіді на ті недоліки, які є в цих кодексах.

У судовій системі країни функціонувало чотири ланки судів – місцеві суди, апеляційні суди, касаційні суди і Верховний Суд України. При цьому, останній довгий час, завдяки законодавцю, розглядав тільки в порядку допуску дуже невелику кількість справ, що робило одночасне існування Вищих судів – вони же касаційні суди і Верховного суду України необгрунтованим.

Вважаю, що одну ланку треба було ліквідувати для оптимізації судової системи і більш економічного використання бюджетних коштів. Тобто створення нового Верховного Суду замість Верховного суду України та Вищих судів – це правильне рішення. Але при цьому потрібно було зберегти кваліфіковані кадри і суддів цих судів необхідно було, відповідно до вимог діючих на той час законів, перевести до нового касаційного суду - Верховного Суду. Вакантні же посади в останньому необхідно було заповнити на оголошеному конкурсі. Тоді б ми державні кошти заощадили, людей зберегли і часу б це зайняло зовсім не багато, що зараз має велике значення.

А взагалі реформу треба було починати з основної ланки судової системи - місцевих судів, де розглядається абсолютна більшість судових справ. Треба було заповнити вакантні посади в судах першої інстанції, щоб вони працювали і не було непрацюючих судів, оскільки там немає суддів. Тоді б навантаження на суддів буда прийнятною і не було порушень прав людей при розгляді справ. А коли не працюють   суди першої та апеляційної інстанцій, то не потрібен буде і Верховний Суд, йому нічого буде розглядати.

І ще одне питання щодо судової реформи. Яке Ваше особисте ставлення до створення Антикорупційного суду в Україні?

Оскільки закон про створення Антикорупційного суду прийнятий, то його необхідно виконувати. Але, на мій погляд, необхідності в його створенні не було. Боротьба з корупцією залежить від політичної волі влади, а не від того, які суди розглядають ці справи і як вони називаються.

На протязі своєї суддівської роботи я неодноразово розглядав корупційні справи, хоча в Антикорупційному суді не працював. Вважаю, що суди загальної юрисдикції першої та апеляційної інстанцій також, як і Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, який, до речі, буде касаційною інстанцією для Антикорупційного суду, можуть впоратися з даною категорією справ. У свій час апеляційні (тоді обласні) суди розглядали, як суди першої інстанції кримінальні справи, в яких за скоєння злочину була передбачена вища міра покарання, оскільки в обласних судах працювали більш досвідчені та кваліфіковані судді. Але потім ці справи була передані до місцевих судів і нічого, судді місцевих судів успішно справилися з їх розглядом. Більш того, місцеві суди зараз розглядають корупційні справи.

Друге питання, що на протязі уже тривалого часу місцеві суди надмірно завантажені, що не дає їм можливості швидко і якісно розглядати цю категорію справ, які в більшості є достатньо об'ємними.

Чи могли б Ви назвати три основні цілі, які Ви для себе ставити як для можливого майбутнього члена ВРП?

Основні цілі, які я ставлю для себе. Це працювати чесно і сумлінно, виконуючі свої посадові обов'язки, які передбачені в ст.3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».                                                                                                                                 

При цьому, необхідно вирішити питання нерівності у грошовому утриманні суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання і, які не пройшли його, а для забезпечення незалежності суддівського корпусу постійно опікуватися питанням фінансування суддів і судів.

Також необхідно виробити дієві механізми реагування на незаконне втручання в діяльність кожного судді і притягнення винуватих осіб до передбаченої законом відповідальності.     

Для оперативного вирішення проблем, які виникають в процесі повсякденної діяльності судової влади, – необхідно надати ВРП право законодавчої ініціативи. Яскравим прикладом для чого це потрібно – є так званий закон Савченко, який незрозуміло, яким чином був прийнятий і для кого, але поки наша бюрократична система прокинулась і скасувала його пройшло дуже багато часу, у зв'язку з чим тисячі злочинців вийшли на свободу і скоїли нові злочини.

Яким чином, на Вашу думку, можна повернути довіру суспільства до суддів? Яку роль в цьому може відігравати ВРП?

Довіру суспільства до суддів можна повернути тільки чесною і сумлінною працею кожного судді і всіх, хто має відношення до судової влади, в тому числі і членів ВРП. Вища рада правосуддя відіграє в цьому важливу роль, вона повинна виконувати повноваження, передбачені Законом України «Про Вищу раду правосуддя», і вживати заходи щодо забезпечення авторитету правосуддя, для чого необхідно підтримувати і створювати в країні поважне відношення до суддів і прийнятих ними рішень, треба позбавлятися правового нігілізму у суспільстві і виховувати правову культуру у населення.

Останнім часом багато дискусій в суддівській спільноті викликає ситуація із станом безпеки в судах, неповагою до суддів з боку громадян тощо. Як, на Вашу думку, можна реформувати дану сферу?

Що стосується безпеки в судах і неповаги до суддів, то по-перше, як я вже сказав, ВРП необхідно підтримувати і створювати в країні поважне відношення до суддів і прийнятих ними судових рішень, треба позбавлятися правового нігілізму у суспільстві і виховувати правову культуру у населення.

По-друге, треба прискорити створення Служби судової охорони, до чого ВРП має пряме і безпосереднє відношення, оскільки це питання вже дуже затягнулося. Є надія, що після того, як Служба судової охорони запрацює, то стан безпеки у судах покращиться, оскільки, дії працівників поліції по підтриманню безпеки у судах носять пасивний характер.

Яке ваше ставлення до реорганізації органів судової влади (так званого «укрупнення суддів») та проведення кваліфікаційного оцінювання?

Моє ставлення до реорганізації органів судової влади, так званого «укрупнення судів» – негативне. Треба було заповнити вакантні посади у судах, щоб вони працювали у нормальних умовах, коли навантаження на суддю дозволяє йому якісно розглядати судові справи у розумні строки, а не так, як зараз, коли у судах нікому працювати, а деякі суди взагалі не функціонують.

Все це «укрупнення» судів ускладнює доступ населенню до правосуддя, зараз, наприклад, у районі - все налагоджено, діє транспортне сполучення, коли практично з любого населеного пункту можна добратися до районного центру, де працює суд. А після об'єднання навіть двох районів з одним центром, незрозуміло яким чином населення – учасники процесу віддаленого району будуть добиратися до цього суду в центрі при відсутності транспортного сполучення.

Незрозуміло яким чином будуть «ходити» судді за справою з другого району чи справа до судді, а якщо справа буде розглядатися колегіально трійкою суддів, яким чином судді будуть добиратися до суду, а хто буде возити справи. Також яким чином вирішити працевлаштування працівників апаратів судів. Питань більше, чім відповідей. Взагалі вважаю, що треба спочатку було зробити адміністративно-територіальну реформу в країні, а потім вже відштовхуючись від неї проводити формування судів, прокуратури, поліції і других органів влади. Щоб у кожній адміністративно - територіальній одиниці був свій орган влади, юрисдикція якого поширюється на цю одиницю. Мені незрозумілі назви – прокуратура № 1, суд № 6 і т.д.

Що стосується кваліфікаційного оцінювання суддів, то я від нього теж не в захваті. Взагалі мабуть це потреба часу та суспільства. Але вважаю, що про професійну придатність судді краще за все говорить його робота – це рішення, які він виносив, і якщо у судді за довгий час праці не має помилок – скасованих і змінених рішень, то з якою метою тоді його перевіряти, хоча скасування і зміна рішень не завжди свідчить про професійну непридатність судді. Також, якщо суддя не порушує права учасників процесу, скарг на нього до вищестоящих органів не надходить, доброчесно поводить себе у побуті і 20 років пропрацював суддею, то для чого йому проводити психологічне оцінювання і так далі.

Чому судді повинні вибрати саме Вас?

Я хочу змінити негативне відношення до суддів з боку суспільства, хочу свій життєвий і професійний досвід використати на користь людей і держави, щоб у будь-якому місці та серед різного оточення можна було з гідністю сказати, що я працював суддею. Вважаю, що судді - делегати з'їзду грамотні і розумні люди, бажаю їм зробити свідомий і правильний вибір, проголосувати серцем і розумом за тих кандидатів до складу ВРП, хто буде захищати суддівський корпус.

Вважаю, що всі учасники конкурсу на посади членів ВРП гідні перемоги, чого я їм бажаю.

А всім нам бажаю віри у світле майбутнє.


Зеновія Суховерська, «Українське право»

Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань Феміда Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань
Суддя-спікер Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області В’ячеслав Мазуренко розповів ...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули численні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика