Юридичний супровід бізнесу
Судова правдаФеміда«Необхідно зробити акцент на відповідальності за поширення неправдивої інформації щодо правосуддя», – суддя Голосіївського районного суду міста Києва Наталія Дмитрук

«Необхідно зробити акцент на відповідальності за поширення неправдивої інформації щодо правосуддя», – суддя Голосіївського районного суду міста Києва Наталія Дмитрук

12.12.2018 / 14:15
2647
+A
-a

«Необхідно зробити акцент на відповідальності за поширення неправдивої інформації щодо правосуддя», – суддя Голосіївського районного суду міста Києва Наталія Дмитрук

Інформаційне агентство «Українське право» спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України проводить інтерв’ю з кандидатами у члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Свій професійний шлях майбутня суддя Наталія Дмитрук розпочала зі стін юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, в якому вона навчалась протягом 1997-2003 років.

З березня по липень 2003 року пані Наталія працювала помічником Президента з юридичних питань в одній із компаній, а пізніше перейшла на роботу до суду. Так, спочатку Дмитрук займала посаду консультанта в Голосіївському районному суді міста Києва, після чого перейшла на посаду помічника судді. 21 жовтня 2008 року на підставі Указу Президента пані Наталію було призначено суддею Голосіївського райсуду.

Пані Наталіє, що підштовхнуло Вас подати документи на конкурс? 

Наразі ми живемо в часи змін. Судова система не є виключенням. Саме тому основною причиною для участі у конкурсі є бажання внести своє бачення на проблеми, які, на жаль, існують вже протягом багатьох років в судовій системі. 

Я є достатньо молодою, креативною людиною із свіжим мисленням і чистими помислами, хоча разом з цим вже працюю в судовій системі 15 років, а тому розумію, де і чим я можу допомогти.

До цього часу Ви працювали суддею. Чи могли б Ви назвати основні напрями Вашої діяльності, окрім основної роботи в суді?

Так, незважаючи на зайнятість, я намагаюся бути публічною, інформувати громадськість про проблеми в судочинстві, надаючи інтерв’ю ЗМІ (2014 рік Юридична Газета №24-25(417-418)), а також завдяки відкритості своїх судових засідань. 

Наразі я є членом Асоціації суддівського самоврядування України, беру активну участь у грантовому проекті «підвищення обізнаності дітей з діяльністю судів», проводжу «уроки справедливості» у школах, беру участь у професійних форумах, залучена до розробки навчальних курсів у Національній школі суддів  України тощо.

Також, нещодавно, я відкрила для себе новий напрямок діяльності та розвитку, а саме «теорія та практика медіації» у галузі альтернативного вирішення спорів. 

На Вашу думку, чи вдалими є результати судової реформи – новий Верховний суд, процесуальні кодекси тощо?  

Очевидно, що реформи для того й проводяться, аби покращити існуючий стан речей. По-іншому, який тоді сенс реформ. Однак, разом з тим, не завжди цілі, які переслідувала реформа першопочатково, досягаються, тому, мабуть, потрібен час на їх завершення, щоб дати їм належну оцінку. 

У будь-якому разі, слід визнати, що на цьому етапі суддям місцевих судів стало працювати набагато важче, оскільки збільшилось навантаження, з’явилась нерівність в оплаті праці, невизначеність з подальшою долею до кваліфоцінювання, місцем роботи після укрупнення, а відтак, можливий повторний розгляд справ, що, звичайно, вносить негатив в роботу суддів та веде до затягування строків розгляду справ і подальшого невдоволення учасників процесу. 

Останнім часом багато дискусій в суддівській спільноті викликає ситуація із станом безпеки в судах, неповагою до суддів з боку громадян тощо. Як, на Вашу думку, можна реформувати цю сферу?

Це дійсно одна із проблем, яка турбує суддівський корпус.

На жаль, більшість ЗМІ це питання подає суто інформативно, без осуду, тобто підсвідомо у громадян формується думка, що судді є поганими і саме це є причиною блокування судових засідань, погроз суддям, тощо. 

Якщо мене оберуть членом ВРП, то це питання було б пріоритетним у моїй діяльності. Насправді, я не думаю, що ця сфера потребує особливих реформ чи радикальних змін. У більшості випадків, причиною цьому я вважаю, в тому ж числі, підігравання влади суспільним настроям, замість застосування Закону. Як на мене, просто необхідно називати речі своїми іменами, реагувати на всі випадки відповідно до Закону.

Щодо неповаги особисто до мене, як судді, з боку громадян, то з таким я не стикалась за 15 років роботи, адже завжди намагалась відповідально і з розумінням ставитись до всіх учасників судового процесу. 

Водночас, загалом, питання неповаги громадян до суддів також має місце, але це має причинно-наслідковий зв’язок із недовірою громадян в цілому до судової гілки влади, а тому потрібно спочатку докорінно повернути довіру суспільства до суду, що стане запорукою поваги до суддів як у судових засіданнях, так і поза ними.

«Краще вчитись на чужих помилках, ніж на своїх», – йдеться у відомому нам всім прислів’ї. Чи могли б Ви назвати недоліки у сучасній роботі ВРП, які не дають змогу працювати цьому органу максимально ефективно і які в майбутньому можна виправити? Що для цього необхідно зробити? 

Не люблю давати певні рекомендації, не відчуваючи внутрішнього пульсу роботи ВРП. 

Як на мене, необхідно додати більше відкритості цьому органу, а відтак, інформованості суспільства про свою роботу; своєчасної реакції на «критику» судових рішень зі сторони посадових осіб, які наділені владними повноваженнями, більше інформації про результати перевірок відносно суддів, скарги на яких не підтвердились, а не лише розголошення «смажених» фактів, які так полюбляють ЗМІ. 

І, хочу зазначити, що це моя принципова позиція. 

Крім того, вважаю за потрібне зробити акцент на відповідальності за поширення неправдивої інформації стосовно правосуддя. Так, у разі доведення, що певна інформація не відповідає дійсності, особи, які сприяли її опублікуванню та поширенню, повинні дійсно нести відповідальність. У такому випадку, паплюжити судову гілку влади та суддів, які сумлінно виконують свою роботу, буде набагато важче.

Яке Ваше ставлення до реорганізації органів судової влади (так званого «укрупнення судів») та проведення кваліфікаційного оцінювання суддів?

Як йдеться у звіті Європейської комісії з питань ефективності правосуддя, кількість суддів в Україні менша за середньоєвропейську (14 проти 21 на 100 тисяч мешканців). 

Як на мене, є принаймі два шляхи вирішення цієї проблеми – потрібно було йти або через збільшення штатів існуючих місцевих судів, або через укрупнення судів. Вибрали останнє. Життя покаже. 

Щодо кваліфоцінювання, то варто підкреслити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання я підтвердила свою відповідність займаній посаді. Раніше я вже відповіла щодо свого ставлення до реформи взагалі. Щодо мого ставлення до оцінювання як складової реформи, то якщо після завершення цілі будуть досягнуті (а саме відновлення довіри суспільства до суду), тоді можна вважати її вдалою.

Чи могли б Ви назвати три основні цілі, які Ви для себе ставите, як для можливого майбутнього члена ВРП?

Моїми основними цілями є зосередження уваги на: 1) безпека, 2) незалежність, 3) авторитет.

Яким чином, на Вашу думку, можна повернути довіру суспільства до суддів? Яку роль в цьому може відіграти ВРП?

Довіра до суддів – це не тільки завдання суддів. 

Якось я звернула увагу на одне дослідження, де стверджувалось, що 70 % громадян, у разі скоєння правопорушення, віддали б перевагу корупційній складовій під час вирішення питання відповідальності, ніж правоохоронним органам. Як на мене, це дуже багато, тому що якась частина з цих 70 % може стати суддями, прокурорами, слідчими…

Цю статистику я навела тому, що судді – це і є частина нашого суспільства, і довіра суспільства до суддів змінюватиметься зі зміною суспільної свідомості. Повернення в українське суспільство справжньої моралі, становлення нових цінностей, за якими живе цивілізований світ – це процес не одного дня. 

Роль ВРП, суддів на цьому шляху полягає у здійсненні прикладу своїми діями і поведінкою суспільству та виступу каталізатором справжніх змін. 

На мою думку, рухаючись цим шляхом, ми отримаємо відносно швидкий, видимий результат, а саме повернення довіри суспільства до суддів. 

Підсумовуючи, чому обрати повинні саме Вас?

Я думаю, що кожен з кандидатів є особистістю і може бути обраним до ВРП. Своє бачення проблем і способів їх вирішення я дала у відповідях на Ваші запитання. Думаю, якщо моє бачення співпадає з баченням більшості делегатів з’їзду, я можу бути обрана членом ВРП. 

Хочу зауважити, що я відчуваю в собі внутрішню силу, енергію, знання, поєднані з досвідом, і, найголовніше, з бажанням змін у напрямку пріоритетного захисту суддів з метою їх безпеки, авторитету та незалежності, і як наслідок – довіра суспільства. 

Для мене це цікавий досвід. У разі обрання, впевнена, що дійсно принесу користь для суддівської спільноти, а не лише гучні гасла, які, на жаль, серед претендентів також мають місце. Всім здоров’я та миру.

Зозуля Наталія, «Українське право»

Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика