Судова правдаФемідаПритягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість

Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість

27.08.2018 / 10:52
5080
+A
-a

Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість

Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім часом, на фоні перезавантаження та реформ, кваліфікаційного оцінювання та затримання рішень про призначення суддів, це питання знову й знову піднімається у пресі та професійному середовищі. Однак наскільки винні у судовій тяганині самі судді?

ЯК ДОВГО МАЄ РОЗГЛЯДАТИСЬ СПРАВА?

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Що таке розумний строк та яку тривалість він повинен становити – сказати важко. На рівні процесуального законодавства України розумним прийнято вважати строк, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у судах окремих держав ЄСПЛ виробив у своїй практиці кілька критеріїв, а саме:

- складність справи;

- поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду із скаргою, пов’язаною із затягуванням строків розгляду справи);

- поведінка судових та інших державних органів;

- важливість предмету розгляду для заявника.

Таким чином, будь-яка справа повинна “пропускатись” через призму зазначених критеріїв на предмет можливості її розгляду протягом більш або менш тривалого строку. Звідси, навіть довга тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичної, так і з юридичної сторони.

Повертаючись до процесуального законодавства України, розгляд справ судами протягом розумного строку обмежуються певними конкретними термінами залежно від виду юрисдикції, провадження або категорії справи (наприклад, не більше 30 днів з дня початку розгляду справи по суті для цивільних справ, що розглядаються в загальному провадженні – ч. 2 ст. 210 ЦПК України).

ПРИЧИНИ ЗАТЯГУВАННЯ У РОЗГЛЯДІ СУДОВИХ СПРАВ

Наступне питання, якому слід приділити увагу, це основні причини, які сприяють більш тривалому розгляду справи та пропуску строків, встановлених законодавством.

У 2014 році відповідне узагальнення було здійснено апеляційними судами України, на основі власних даних та інформації, поданої судами першої інстанції. До аналізу брались справи, які в суді першої інстанції розглядались більше року, а в “апеляції” – понад 4 місяці.

Із наданої статистики найбільш поширеними причинами затягування розгляду судових справ виявились наступні:

1) неявка сторін у судове засідання (45%);

2) незадовільне проведення попереднього судового засідання, що зумовило необхідність сторін подавати докази підчас розгляду справи по суті (прим. авт. – Наразі це питання “знімається” імперативністю останніх змін до процесуального законодавства);

3) вчинення зацікавленою стороною навмисних дій по затягуванню розгляду справи (наприклад, відкладення розгляду справи без належного доведення поважності причин), на що суддя не реагує або реагує неефективно;

4) невиправдано тривалі перерви в судових засіданнях;

5) перебування судді у нарадчій кімнаті по іншій справі;

6) безпідставне зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи;

7) призначення судової експертизи та необґрунтована тривалість її проведення.

Наразі до зазначеного переліку поширених підстав для відкладення розгляду справи беззаперечно можна віднести закінчення повноважень суддів (“5-тирічок”), що сприяє збільшенню навантаження на “працюючих” суддів, або проходження суддею кваліфікаційного оцінювання.

Зауважимо, що, з урахуванням зазначеного, вина судді у пропуску строку розгляду судової справи може бути лише у декількох випадках: у разі призначення наступного судового засідання із необґрунтовано тривалою затримкою чи у випадку безпідставного зупинення провадження у справі або ж у разі ігнорування навмисних дій однієї із сторін по затягуванню справи.

У всіх інших випадках вина окремого судді відсутня, оскільки затягування розгляду справи в такому разі зумовлюється або діями окремого учасника справи, або у зв’язку з організаційними проблемами, які існують на території всієї України.

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗАТЯГУВАННЯ СТРОКІВ

Законом України “Про судоустрій та статус суддів” (ст. 106) чітко визначено перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Так, поміж іншого, зазначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження із підстави умисного або внаслідок недбалості безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Саме ця підстава і є найпопулярнішою у скаргах стосовно суддів. Так, станом на 2012 рік у 66% накладених доган суддів притягували до відповідальності за порушення строків розгляду справи. Схожа інформація про те, що найпоширенішою підставою дисциплінарної відповідальності судді є порушення процесуальних строків розгляду справ, з’являлась у 2013 році на веб-сайті ВККС. Аналогічною залишається ситуація і наразі.

Якщо переглянути рішення ВККС та ВРП прийняті у провадженнях за скаргами з подібною підставою, можна встановити наступне:

-   скарга на суддю Галасюка Р.А.: скарга на постанову про порушення щодо особи кримінальної справи розглянута не протягом 5 днів, а через 3 місяці; затримки у розгляді суддя пояснив значною завантаженістю; накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (рішення ВККС від 17.03.2011 року);

- скарга на суддю Чиньонова О.В.: кримінальна справа не розглядалась по суті протягом строку більше ніж один рік; причиною затягування розгляду справи суддя назвав неявки у судові засідання підсудного та потерпілої; накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (рішення ВККС від 12.05.2011 року);

- скарга на суддю Пісоцького О.М.: справа не розглянута протягом 6 місяців; значні у часі проміжки між судовими засіданнями суддя пояснив завантаженістю; накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (рішення ВККС від 22.09.2011 року);

- скарга на суддю Мартинишин М.О.: розгляд справи тривав більше року; суддя пояснила, що вирішити справу раніше не виявилося можливим з об'єктивних причин, а саме у зв’язку з необхідністю витребування додаткових документів та інших доказів, неявкою учасників процесу, у зв’язку з завантаженістю судді, перебуванням її у відпустці та тимчасовою непрацездатністю; накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (рішення ВККС від 30.06.2015 року);

- скарга на суддю Макаренко І.О.: цивільна справа знаходиться у провадженні уже більше року; суддя пояснила, що тривалий розгляд справи був пов’язаний із її складністю, необхідністю витребування доказів, залученням третіх осіб, з тим, що засідання припадали на вихідні дні, відгули чи незаплановані раніше відпустки судді, а також із значною навантаженістю; накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (рішення ВРП від 18.10.2017 року);

- скарга на суддю Шабанова А.М.: розгляд цивільної справи тривав понад два роки; затримки у розгляді суддя пояснив значною завантаженістю; у зв’язку також з іншими обставинами накладено дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади (рішення ВРП від 18.10.2017 року);

- скарга на суддю Карнауха А.С.: судове засідання в апеляційній інстанції було призначено поза межами строку накладення адміністративного стягнення; відкладення розгляду справи пояснив необхідністю явки правопорушника в судове засідання; накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом 3 місяців (рішення ВРП від 24.11.2017 року);

- скарга на суддю Шеремет Г.І.: справа про захист прав споживачів знаходиться у провадженні протягом майже двох років; затримки в розгляді справи суддя пояснила необхідністю витребування необхідних доказів, ознайомлення учасниками з матеріалами справи, а значні проміжки між засіданнями – великою завантаженістю; накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (рішення ВРП від 28.03.2018 року).

Таким чином, вбачається, що практика притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за розгляд судової справи поза строками, визначеними законодавством, є однозначною і непозитивною для суддів.

Водночас, зважаючи на надзвичайну завантаженість суддів, що є більшою в декілька разів, проведенням кваліфікаційного оцінювання, закінченням строку повноважень у суддів-“п’ятирічок”, викликає питання правильність та справедливість покладення стягнень на суддів, які не мають фізичної можливості призначати справи на коротший термін чи розглядати більше справ.

В такому разі цікавою видається думка суддів з даного питання. Так, в одній із публікацій на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Олександра Жуковська з даного питання висловила свою думку та зазначила наступне:

Так, дійсно, в законі прописали підставу для притягнення до дисциплінарної відповідальності: порушення процстроків. Дійсно, відкривають дисциплінарні провадження згідно із законом.Але одночасно створили умови, щоб максимально велика кількість суддів звільнилась...Я впевнена на 95%, шо в Україні практично немає суддів, які б не порушували строки, визначені законодавцем. Хіба то ще є «суддівські раї» в глибинках, де повний штат суддів і нормальне навантаження.То чи справедливо карати за строки, якщо державою створені умови, коли їх не дотримуються всі?Хіба справедливо, коли кожного суддю можна піддати покаранню за те, на що суддя не впливає? Питання риторичне. Все законно. Але не справедливо”.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

Таким чином, вбачається, що порушення строків, встановлених законодавством, не є само по собі підставою для притягнення судді до відповідальності – підставою є “безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом”.

Водночас, у разі, якщо навантаження на суддю надмірно високе, то вжиття заходів щодо оперативного розгляду заяви чи скарги не є можливим фізично. В такому разі, як можна свідчити із практики, у разі звернення стосовно судді зі скаргою до ВРП, на нього буде накладено дисциплінарне стягнення. Однак чи є це справедливим в умовах сучасних реалій?

Зозуля Наталія, “Українське право”

Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєт...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останн...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
6 7 8 9
10 11
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
ЗАХОДИ
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика