Відкрити фірму в Польщі
Судова правдаФемідаСудові рішення про запобіжний захід: як насправді?

Судові рішення про запобіжний захід: як насправді?

30.03.2018 / 17:36
1651
+A
-a

Судові рішення про запобіжний захід: як насправді?

Суспільство сьогодні сформувало чимало стереотипів щодо судової системи, для якої характерні такі ж проблеми, як і для всіх державних інститутів, до прикладу, рівень довіри. Суспільна думка про судову владу формується не тільки особами, які мають особистий досвід взаємодії із судами через участь у судових провадженнях, а й у висловлюваннях політиків їхніх суб’єктивних думок щодо діяльності судів і суддів.

Відтак, ми часто зустрічаємо заголовки у новинах від багатьох видань із такими змістом: "Суддя відпустив злочинця з-під варти під заставу", "Суд дозволив мажору, який побив та зґвалтував дівчину, вийти під заставу" і таке інше. У зв’язку з цим цілком зрозумілою є реакція читачів, яких обурює така несправедливість дій представників Феміди. Відповідно одразу виникають думки про суддю-корупціонера, який дав можливість злочинцю відкупитися від відповідальності заставою. Адже зрозуміло, що не кожен в силу своєї правосвідомості знає про можливість застосування запобіжного заходу, який порядок та мета його призначення, до кого він може бути застосовуваним. На жаль, часто такі думки підкріплюються заявами в тому ж напрямку авторитетних осіб в державі. Маємо розуміти, що випадки обрання суддями запобіжних заходів без урахування вимог закону є і причини тут бувають різними, у тому числі такі рішення не позбавлені корупційної складової.

Але все ж як насправді, як відповідно до закону?  

Відповідно до ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов’язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Крім того, тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи.

Слід зазначити, що застосування запобіжного заходу – це не покарання особи за вчинений злочин. Запобіжний захід повинен застосовуватись, якщо є докази того, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки та буде намагатись:

1)  переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)  знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)  незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)  перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)  чинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (стаття 177 КПК).

Факт вчинення особою злочину, навіть особливого тяжкого, не є підставою застосування запобіжного заходу, а тому, щоб його застосувати, сторона обвинувачення повинна довести, що особа намагається вчинити або вже вчинила одну із дій, перелічених вище, наприклад придбала квитка на літак в іншу країну, тощо.

Особа спочатку підозрюється та потім обвинувачується у вчиненні злочину, шляхом формування обвинувального акту. Винною у злочині вона є тільки після набрання вироком законної сили.

Тримання під вартою є винятковим, найсуворішим запобіжним заходом. Підстави для обрання такого запобіжного заходу викладені у частині 2 статті 183 КПК і відступити від них суддя не вправі. Для того щоб суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурор повинен довести низку обставин:

по-перше,  наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, тобто потрібно переконати суд у тому, що саме ця особа, яка підозрюється, скоїла злочин;

по-друге, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Тобто обмежуватись однією фразою, що неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, не можна, а потрібно довести з посиланням на матеріали справи;

по-третє, наявність хоча б одного ризику, які надасть достатні підстави судді вважати, що підозрюваний може:  переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;  знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;  незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Якщо прокурор  не довів хоча б одного ризику, надавши відповідні докази, то суддя не має підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Частина 3 статті 183 КПК України зобов'язує суддю при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України, окрім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті, а саме:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Треба звернути увагу, що суддя має право не визначати заставу у цих 3 випадках, хоча не зобов’язаний цього робити. Іншими словами, суд, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, враховуючи при цьому матеріальний стан саме підозрюваного, а не батьків та родичів.

Також слід зазначити, що в Україні відповідно до статті 62 Конституції України діє принцип презумпції невинуватості. Зміст даного принципу полягає в тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Отже, ніхто, крім суду, не може стверджувати, що особа винна у вчиненні злочину. Одне із правил, яке розкриває зміст даного принципу, є положення статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, де вказується, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Звичайно, затримати особу за підозрою у вчиненні злочину справа складна і важлива, але це тільки початок. Попереду ще процес зібрання доказів та доведення вини підозрюваного (обвинуваченого) в суді, що потребує якісної роботи слідчих органів, щоб потім не бути голослівними, оголошуючи злочинцем без вироку суду, натякаючи на корумповані суди, які не хочуть відправляти злочинців відбувати покарання та відпускають під заставу.

Суд, який розглядає справу, не має права виступати ні на стороні адвоката, ні на стороні того, хто підтримує обвинувачення. Суд – це орган справедливого, самостійного і непідкупного аналізу факту обґрунтованості чи необґрунтованості обвинувачення. Найменший відступ від правил презумпції невинуватості дає підстави говорити про несправедливість суду, а також про порушення прав і свобод людини та громадянина. 

Незалежний суд, якому довіряють - це демократична цінність, що рівною мірою важлива як для суспільства, так і для кожного громадянина.

Зрозуміло, що саме за таких обставин судові рішення про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою будуть завжди справедливими і законними, звільненими від політичних або ж інших мотивувань. І питання, поставлене у заголовку, завжди буде мати правильну, засновану на законі, відповідь.

Зеновія Суховерська, "Українське право"

Невідворотність покарання в українському праві donum auctoris Невідворотність покарання в українському праві
Право набуває здатності виконати соціальні функції внаслідок чималої кількості чинників, серед яких не другорядни...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство Справа Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство
Щоб відвернути підозру від себе чи приховати докази та факти, люди вибудовують плани та вигадують справжні історі...
Червень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
2 3
4 5 6 7
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика