Юридичний супровід бізнесу
Судова правдаФеміда«Суду необхідно надати реальні можливості бути незалежним, високопрофесійним, матеріально і фінансово забезпеченим органом влади», – суддя Апеляційного суду Харківської області Віктор Яцина

«Суду необхідно надати реальні можливості бути незалежним, високопрофесійним, матеріально і фінансово забезпеченим органом влади», – суддя Апеляційного суду Харківської області Віктор Яцина

07.12.2018 / 15:15
284
+A
-a

«Суду необхідно надати реальні можливості бути незалежним, високопрофесійним, матеріально і фінансово забезпеченим органом влади», – суддя Апеляційного суду Харківської області Віктор Яцина

Інформаційне агентство «Українське право» спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України проводить інтерв’ю з кандидатами у члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, метою яких є познайомити читачів, зокрема і суддів, які будуть голосувати на з'їзді (19-20 грудня 2018 року), із кандидатами, їх життєвим шляхом, цілями, які вони перед собою ставлять як майбутні члени цих органів та їх баченням судової реформи загалом. За новими інтерв'ю слідкуйте у розділі "Судова правда".

Свій професійний шлях Віктор Борисович Яцина розпочав з обрання суддею військового суду Харківського гарнізону, де працював з грудня 1993 року по листопад 2004 року. Постановою Верховної Ради України від 18.11 2004 був обраний безстроково суддею Апеляційного суду Харківської області. Входить до правління ГО «Асоціація суддів Харківської області»

Що стало для Вас тією причиною, що підштовхнула подати документи на конкурс?

До свого рішення взяти участь у конкурсі до Вищої ради правосуддя я прийшов за принципом: якщо не я, то хто? Саме про це мені сказали мої колеги, коли запитали, чому я не подаю документів для участі у конкурсі до Вищої ради правосуддя.

Насправді наше сьогодення потребує змін на краще, і вони обов’язково прийдуть, якщо ми самі змінимося. Саме це мали на увазі колеги, коли висловили мені довіру балотуватися на таку високу посаду. Ті виклики, з якими кожен день має справу судова система у зв’язку із запитом у суспільстві забезпечити рівність кожного перед судом і законом, потребували реальних змін як у свідомості суддів, так і у підходах держави до реального забезпечення незалежності судів, основоположного елементу для реалізації принципу розподілу влади у правовій державі та механізму забезпечення суспільного консенсусу. І, внаслідок, цього –довіри суспільства до судів, як цивілізованого способу вирішення конфліктів і спорів.

Маючи за плечима двадцять чотири роки суддівської роботи в судах першої та другої інстанції, набувши досвіду здійснення правосуддя у кримінальному, адміністративному та цивільному судочинстві, я завжди займав активну позицію у вирішенні поточних проблем суддівського самоврядування: належного матеріально-технічного забезпечення судів, професійної підготовки та навчання суддів, вирішенні поточних проблем, які виникають при впровадженні судової реформи, у забезпеченні незалежності та безпеки суддів, налагодження ефективної комунікації між суддями, із суспільством і громадськими організаціями.

Саме робота у Вищій раді правосуддя, конституційному органі державної влади та суддівського врядування, надає можливість ефективно реалізувати мої знання, професійний досвід, навики та високі етичні стандарти для реального забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на законодавчих засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, забезпечення виконання норм Конституції і законів України, а також стандартів професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

До цього часу Ви працювали суддею. За час Вашої професійної кар’єри чи могли би Ви назвати інші напрями Вашої діяльності, окрім роботи в суді?

Насправді юрист – це моя друга професія. Я став юристом, суддею військового суду, вже будучи професійним військовим, офіцером Збройних сил, маючи досвід управління військовим колективом, організації військових дій, що має багато спільних рис з загальними принципами менеджменту у цивільному житті. При цьому всі ми знаємо, що притаманні офіцеру професійні якості грунтуються на високих етичних стандартах поведінки, притаманних кожному захиснику своєї Батьківщини, який не тільки має честь, але й вміє її захистити.

Вже працюючи суддею-цивілістом у другої інстанції, я з 2009 року долучився до викладання у Харківському регіональному відділенні Національної школи суддів, зокрема питань щодо забезпечення права кожного на справедливий суд, міжнародних гарантій дотримання основоположних прав людини, практичного втілення принципу верховенства права при здійсненні судочинства, правових аспектів забезпечення важливої ролі ЗМІ у суспільстві. Тому мені зрозумілі принципи та правові механізми, які дозволяють забезпечити в судах ефективне і справедливе судочинство, а також – способи вирішення проблем поточного правозастосування відповідно до реформованих процесуальних кодексів. Я впевнений, що високі професійні стандарти – важливий чинник суддівської незалежності і довіри суспільства до суддів.

Бажання та набутий досвід у вирішенні поточних питань, які виникають перед суддями та довіра суддів-колег дозволили мені стати членом Правління громадської організації «Асоціація суддів Харківської області». Силами нашої Асоціації ми організовували семінари для судів для вивчення новацій, які були впровадженні у нових процесуальних кодексах, практики застосування судами Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. та практики Європейського суду з прав людини. Здобув комунікативні навички під час обговорення існуючих проблем у правозастосуванні у форматі круглів столів за участю громадських організацій Харківщини, присвячених проблемам забезпечення ефективного судочинства при розгляді судами найбільш актуальних на той час кредитних спорів, щодо питань забезпечення справедливого судочинства, презентації результатів моніторингу ефективності судочинства в умовах збройної агресії на Сході України тощо.

На Вашу думку, чи вдалими є перші результати судової реформи – новий Верховний суд та процесуальні кодекси? Який ефект від цих нововведень відчули Ви? На Вашу думку, зазначені моменти можна назвати досягненнями судової реформи чи вони потребують додаткового доопрацювання?

Створення нового Верховного суду та нові процесуальні кодекси, на мій погляд, не є самоціллю. Законодавець лише створив умови для підвищення ефективності судочинства. Уніфікація судових процедур та забезпечення єдності судової практики за рахунок покращення організації судоустрою, підвищення ефективності судочинства сприяють поліпшенню доступу до правосуддя та ствердженню принципу правової визначеності, як елементу принципу верховенства права, і це можна вважати позитивним здобутком реформи. Але для отримання реальних результатів цієї реформи ще потрібний час та значні і послідовні зусилля держави для забезпечення інституційної спроможності усіх трьох судових інстанцій як складових елементів єдиної судової системи. І роль ВРП тут важко переоцінити.

Яке Ваше особисте ставлення до створення Антикорупційного суду в Україні?

Моє ставлення визначається обов’язком виконання закону про його створення. В якості члена ВРП я зможу долучитися до правих механізмів, які дозволяють сформувати професійний та доброчесний склад суддів Антикорупційного суду та забезпечити його усім необхідним для того, щоб високі суспільні сподівання на цей суд у боротьбі з корупцією не виявилися примарними і він дійсно був ефективний, будучи незалежним і неупередженим, як і уся національна судова система, не допускаючи вибіркового або надзвичайного правосуддя.

Чи могли би Ви назвати три основні цілі, які Ви для себе ставите як для можливого майбутнього члена ВРП?

Перша ціль – це робота по забезпеченню інституційної спроможності судової системи здійснювати справедливе правосуддя. Для цього Вища рада правосуддя має правий механізм затвердження належним чином обґрунтованих нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного, забезпечення судів, які б відповідали проголошеній меті судової реформи по забезпеченню ефективного, незалежного та доступного правосуддя, а також – забезпечити ефективний контроль за їх дотриманням. Зокрема, покращити систему підвищення кваліфікації суддів за рахунок більш широкого запровадження дистанційного навчання, яке має бути постійним і систематичним. Ініціювання прискорення та вдосконалення кваліфікаційних процедур, які повинні бути спрямовані саме на підвищення кваліфікації суддів та їх постійне професійне зростання, як необхідного елементу дієздатності судів, що також потребує підвищення інституційної спроможності ВККС України та більш широкого використання можливостей Національної школи суддів України.

Друга ціль - налагодження ефективної комунікації з органами суддівського самоврядування для створення постійного надійного зворотного зв’язку для вирішення нагальних питань забезпечення незалежності суддів, ефективного вирішення поточних питань судочинства та судоустрою. Створити механізми по залученню для виконання допоміжних і консультативних функцій органів суддівського самоврядування, установ та організацій, суддів, суддів у відставці, що безумовно підвищить інституційні можливості ВРП.

Третя - робота по вдосконаленню процедури розгляду дисциплінарних скарг на суддів та прокурорів, підвищення її об’єктивності та виключення можливостей маніпулювання скаргами з метою позапроцесуального впливу на правосуддя, а також –підвищення ефективності розгляду дисциплінарних скарг, що дозволить розвантажити ВРП для вирішення інших нагальних питань по забезпеченню ефективного функціонування .судової влади. Вища рада правосуддя при розгляді дисциплінарних скарг працює як квазісудова установа, яка поєднує у своєму складі і функцію обвинувачення і функцію правосуддя, які є різними за своєю правовою природою. Міжнародний досвід надає можливість в цьому контексті поставити питання про реорганізацію роботи служби інспекторів Вищої ради правосуддя, які візьмуть на себе функцію на підставі дисциплінарної скарги висувати звинувачення у скоєнні дисциплінарного правопорушення, яке у подальшому розглядається членами Вищої ради правосуддя у складі відповідних палат. Це також дозволить суддям вийти із ситуації особистого конфлікту із учасниками судового процесу, в якій вони перебувають в результаті розгляду справи за безпосередньої участі скаржника.

Яким чином, на Вашу думку, можна повернути довіру суспільства до суддів? Яку роль в цьому може відігравати ВРП?

Довіра у суспільства до судів та суддів формується з огляду на те, чи може судова гілка влади здійснювати справедливе правосуддя. Існує думка, що найкращий захист незалежності суддів – це справедливі рішення, які вони ухвалюють за наслідками розгляду справ. Ця комплексна задача вирішується за рахунок надання суду реальних можливостей бути незалежним, високопрофесійним, матеріально і фінансово забезпеченим органом влади. ВРП в цьому відіграє дуже важливу роль, яка пов’язана як з кадровим наповненням судів, контролем за якістю суддівського корпусу, захисту суддів від незаконних впливів, від позапроцесуального тиску, а також – контролем за належним матеріальним і фінансовим забезпеченням судів.

Останнім часом багато дискусій в суддівській спільноті викликає ситуація із станом безпеки в судах, неповагою до суддів з боку громадян тощо. Як, на Вашу думку, можна реформувати дану сферу?

Стан безпеки в судах повинний забезпечуватися в першу чергу відповідною службою судової охорони, яка після її сформування та кадрового наповнення повинна гарантувати безпеку в судах та припиняти прояви неповаги до суддів тощо. Вища рада правосуддя своїм рішенням від 21 грудня 2017 року № 4337/0/15-17 затвердила відповідне положення про службу судової охорони. Наразі триває етап її формування, який очевидно вимагає прискорення.

Останнім часом ми бачимо тривожні ознаки організованого позапроцесуального впливу на суддів під виглядом діяльності громадських організацій, окремих так званих активістів, що не має нічого спільного з громадськими організаціями, які дійсно опікуються питаннями забезпечення права громадян на справедливий суд, з якими необхідно вести діалог та підтримувати ефективну комунікацію. Такі незаконні дії щодо правосуддя повинні бути під оперативним контролем правоохоронних органах і в цьому питанні моніторинг результатів діяльності правоохоронних органів з боку ВРП також має бути постійним.

Яке Ваше ставлення до реорганізації органів судової влади (укрупнення судів) та проведення кваліфікаційного оцінювання суддів?

На мій погляд проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, з огляду на одночасне проведення інших конкурсних процедур, нажаль, затягнулося у часі. Судячи по всьому, цей процес не вдалося забезпечити у достатній мірі ані організаційно, ані належними ресурсами, що починає все більше негативно впливати як на строки його проведення так і доступність громадян до правосуддя. У багатьох судах банально не вистачає суддів, близько 2000 суддів по всій країні, або 25 %. За рахунок того, що кваліфікаційне оцінювання так затягнулося у часі, створилося напруження у суддівських колективах, пов’язане із нерівністю в оплаті праці між тими суддями, які ще не пройшли кваліфікаційне оцінювання, та тими, хто його вже пройшов. Цей чинник також негативно впливає на конституційні гарантії незалежності суддів, про що йдеться у останньому рішенні Конституційного суду України від 04.12.2018 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Крім того, внаслідок нестачі працюючих суддів у суспільства виникає недовіра до тих статистичних даних щодо навантаження на суддів, залишку нерозглянутих у судах справ, на підставі яких відбуваються укрупнення судів.

Мені відомо, що Вища рада правосуддя приймає відповідні заходи для виправлення цієї ситуації, які на мій погляд, необхідно підтримувати, посилювати і вдосконалювати. Можливо, за рахунок додаткового залучення експертів з цих питань.

Чому судді повинні вибрати саме Вас?

Мій досвід, знання та комунікативні навички, життєвий досвід, вміння працювати у команді, дослухатися до різних точок зору та знаходити конструктивний консенсус, правильно аналізувати ситуацію та знаходити адекватні рішення, у поєднанні з високими морально-етичними якостями, стануть у нагоді при вирішенні важливих задач, які стоять перед Вищою радою правосуддя на переломному етапі трансформації нашого суспільства.

Зеновія Суховерська, Українське право

Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Уже рік ( якщо прискіпливо, то вже більше) як діє відповідно до положень Судової реформи Верховний Суд. Хтось назив...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика