Правова практикаАдвокатська практика

Банківське та фінансове право, факторинг

09.10.2015 / 14:18
1788
+A
-a

Юристи Європейської правничої компанії готують та забезпечують подальше юридичне супроводження проектів і контрактів, пов'язаних з кредитуванням інвестиційних проектів, фінансуванням, наданням або ж отриманням позики, укладенням кредитних договорів. Діяльність правничої компанії зосереджена на виявленні та усуненні можливих ризиків у проведенні банківських операцій, укладенні та реалізації договорів і має на меті забезпечення найбільш ефективного захисту інтересів наших клієнтів, досягнення ними успіху.

У сфері банківського і фінансового права ми здійснюємо:

- консультування, підготовка проектів інвестиційних договорів, кредитних договорів і договорів позики;
- юридичне супроводження процедур укладення кредитних договорів, і договорів позики;
- правову експертизу укладених інвестиційних, кредитних договорів і договорів позики, консультування з питань виконання умов договорів;
- правову оцінку реструктуризації кредитних зобов’язань, підготовку та юридичне обґрунтування відповідних рекомендацій;
- надання рекомендацій стосовно судового захисту інтересів клієнтів, підготовку позовних заяв, у тому числі щодо повернення вкладів, виконання умов договорів банками;
- представництво інтересів клієнтів у судах, участь у судових засіданнях з метою захисту інтересів клієнтів;
- оскарження незаконних судових рішень, підготовку скарг, участь у судах апеляційної та касаційної інстанцій;
- представництво інтересів банківських установ у відносинах з клієнтами та у судових, правоохоронних органах;
- правову допомогу, представництво інтересів клієнтів у виконавчих провадженнях, у тому числі щодо примусового відчуження об’єктів, на які накладено арешт або ж здійснення такого відчуження.

Факторинг: боргування чи ефективне кредитування?

Цивільний кодекс України містить прогресивний інститут цивільного права - факторинг.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Факторинг передбачає двохсторонню угоду між клієнтом, яким може бути виробник або ж постачальник товару, та фактором – банком, фінансовою установою, фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, яка відповідно до законодавства може здійснювати факторингові операції. Водночас інститут факторингу у своєму нормативному вирішенні звертає увагу на ще одного учасника факторингових відносин – боржника, яким стає покупець, споживач товару, отримання послуг, проте Цивільний кодекс у факторинговому договорі не визначає обов’язків чи прав боржника, позаяк такі права, обов’язки віднесені до інших інститутів цивільного права, регулюються іншими нормами Цивільного кодексу та іншими інститутами зобов’язального права. Водночас без присутності боржника ( покупця, споживача, отримувача товарів, послуг) факторинг втрачає економічну складову, яка є основою та формує поведінку учасників щодо вчинення певних дій, які зазнають впливу цивільного права.

Отже, виробник, постачальник товару (клієнт) після укладення відповідного договору з покупцем, споживачем зазначеного товару (боржником) звертається до банку, фінансової установи з пропозицією укласти договір факторингу ( відступлення права вимоги платежу), надавши переконливі докази своїх договірних відносин та можливості виконати свої договірні зобов’язання перед боржником стосовно виробництва, постачання товару, надання послуг. Така пропозиція може бути висловлена клієнтом як до, так і після виконання своїх зобов’язань перед третіми особами (боржниками). Фактор, оцінивши висловлені пропозиції клієнта, укладає договір факторингу, здійснює перерахування клієнту визначеної договором суми коштів та отримує право вимоги до боржника, який за попереднім договором мав зобов’язання здійснити оплату за товар виробнику, постачальнику (клієнту за договором факторингу).

Важливо, що договір факторингу є оплатним договором, тобто фактор отримує винагороду за надання послуг клієнтові, які полягають у передачі останньому грошових коштів. Така винагорода має цілком реальний характер і зводиться до можливості здійснити передачу клієнтові певну частину усієї вартості товарів, послуг, право на стягнення якої з боржника отримує фактор. Йдеться про своєчасне фінансове забезпечення договірних відносин з виробництва, постачання товарів, надання послуг тощо. Саме тому факторинг має прогресивне та економічно стимулююче значення, одночасно залишаючись комерційно привабливим для банків та фінансових установ.

Предмет договору факторингу – грошова вимога, строк сплати якої настав ( відповідно до Цивільного кодексу – наявна вимога) , або ж може настати у майбутньому (майбутня вимога), що визначається поведінкою боржника у його відносинах з клієнтом за договором між ними.

Цивільне законодавство передбачає певні гарантії захисту прав фактора, можливість стягнення коштів з боржника, залік грошових зобов’язань між фактором та клієнтом. Окрім цього, передбачені випадки та порядок захисту інтересів боржника за умов укладення договору факторингу між фактором та клієнтом. Попри у цілому виважений підхід законодавця до регулювання відносин, що ґрунтуються на договорі факторингу, існують певні питання, які мають вирішення виключно на практиці. Зокрема, відсутність боржника у договірних відносинах факторингу (як сторони факторингу) не в усіх випадках сприяє ефективності дії цивільно-правових норм.

Послуги з факторингу стають дедалі поширеними у діяльності банків та фінансових установ. Це пояснюється насамперед реальним забезпеченням зобов’язань, передбачуваністю дій сторін факторингових угод, можливістю обрати оптимальний шлях для фінансування зобов’язань в умовах нестабільності фінансового ринку. Водночас договірні відносини факторингу потребують юридичної виваженості, ретельності у викладенні зобов’язань, забезпеченні їх виконання та відповідальності, чому необхідно приділяти значну увагу сторонам у визначенні своїх інтересів, звертаючись до застосування норм цивільно-правового інституту факторингу.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика