Представництво інтересів в судах
Правова практикаАдвокатська практика

Документарне оформлення правовідносин між медичним закладом та пацієнтом як доказ у кримінальному провадженні

25.03.2019 / 10:08
1108
1
+A
-a

Документарне оформлення правовідносин між медичним закладом та пацієнтом як доказ у кримінальному провадженні

Один із матеріалів, який був опублікований на початку цього місяця, «Українське право» присвятило аналізу можливості притягнення медичних працівників до кримінальної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання професійних обов’язків за матеріалами виступу адвоката та керуючого партнера юридичної фірми STATUS Руслана Совершенного.

Нещодавно відбувся ще один захід за участі згаданого адвоката, на якому більш детальну увагу було приділено практичним моментам та особливостям ведення документації у медичних закладах та порядку дій у разі здійснення досудового розслідування, що беззаперечно має велике значення як для окремих медичних працівників, так і для медичних установ з метою налагодження ефективної системи документообігу, яка дозволить уникнути або мінімізувати можливі скарги та заяви пацієнтів у майбутньому.

Підготовлений матеріал включає тези виступу та презентації згаданого адвоката.

ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ ЛІКАРЯ: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

Зі слів Руслана Совершенного, зіштовхуючись із кримінальними справами відкритими стосовно лікарів, адвокат помітив часті щоденні недоліки в роботі лікарів, які, звичайно ж, під час розслідування справи підіймаються «на поверхню» та впливають на результат розгляду справи.

Часто виникають ситуації, коли на запит слідчого готуються якісь документи чи докази, і виявляється, що півроку чи рік тому лікар не підготував необхідний документ, а самадокументація є хаотичною та несистематизованою.Загалом, в медичних закладах можуть бути навіть неправильно побудовані алгоритми їх роботи.

Все це в подальшому може стати предметом маніпуляцій та тиску зі сторони правоохоронних органів або потерпілої сторони.

Власне, таким чином,важливо визначитись з основними кроками, яких слід дотримуватись, щоб лікарю або медичному закладу уникнути неприємних ситуацій в майбутньому, а саме:

1. Належне ведення внутрішньої документації медичного закладу, належне ведення первинної облікової документації, уважне відношення до встановлення діагнозу.

Коли відкривається кримінальна справа, однією з перших слідчим запитується первинна облікова документація, тобто,по суті, вся документація, яка стосується певного випадку та пацієнта.

Незважаючи на те, що ведення такої документації є рутиною, адже це великий пласт роботи, адміністрації медичного закладу та кожному окремому медичному працівникові слід обов’язково приділяти цьому увагу.

В свою чергу, судячи з останніх новин в цій галузі, зі сторони МОЗ України є дійсні спроби спростити порядок ведення облікової документації, зокрема, перевести її в електронний формат. Але, на даний момент, всю ту документацію, яку ведуть лікарі в електронному форматі, вони зобов’язані дублювати в паперовому, і це може створювати певні незручності.

2. Підготовка медичних працівників до спілкування з проблемними пацієнтами.

Виходячи з практики звернень пацієнтів із заявами до поліції, багато конфліктів лікарів і пацієнтів можна було б вирішити ще укабінеті лікаря. Наразі існує величезна кількість тренінгів та літератури направленої саме на вирішення цього питання і лікарю необхідно оволодіти хоча б базовим рівнем вмінь і навичок. Адже часто пацієнти можуть перебувати в дуже емоційному стані і погрожувати позбавити ліцензії, закрити медичний заклад, звернутись до суду або до поліції, і тут треба вміти заспокоїти пацієнта і знайти з ним спільну мову задля вирішення конфлікту.

3. Наявність в медичному закладі спеціально підготовленого персоналу для роботи з проблемними пацієнтами.

Дійсно, не всі медичні заклади можуть собі дозволити утримання такого персоналу, особливо це стосується невеликих закладів, але деякі великі клініки вже активно рухаються в цьому напрямку.

4.Наявність затвердженого алгоритму роботи з проблемними пацієнтами в медичному закладі.

Даний пункт означає, що в кожному медичному закладі на документарному рівні повинно бути прописано, хто і на якому етапі повинен спілкуватись з проблемними клієнтами і як саме спілкуватись.

Варіативність поведінки співробітників медичного закладу може залежати,зокрема, від того, з яким пацієнтом вони зіштовхнулись: чи це родичі людини, життя якої лікарям не вдалося врятувати, чи це випадок дійсно неналежно виконання лікарем його професійних обов’язків, чи це просто скандальний пацієнт тощо. Такий алгоритм цілком реально виписати як окремий документ та затвердити в медичному закладі, він не є надто складним, але здатний реально вирішувати проблеми.

5.Запровадження правила завчасного залучення адвоката до вирішення питань проблемним пацієнтом.

Зі слів спікера, як показує практика, у разі виникнення конфліктної ситуації з погрозами зі сторони клієнта порушити кримінальну справу або звернутись до суду, якщо при цьому медичний заклад пропонує пацієнту зустрітись для вирішення проблемного питання з адвокатом клініки, то така конфліктна поведінка пацієнта швидко зникає. Адже пацієнт бачить, що медичний заклад готовий активно захищати свої права, а не мовчки вислуховувати звинувачення й іти на будь-які поступки.

6.Бути готовим залучити сторонніх авторитетних експертів для вирішення гострих ситуацій з проблемними клієнтами.

Зокрема, при виникненні конфлікту, людині буває важливо почути думку третьої сторони, незалежних експертів, відомих спеціалістів в тій чи іншій галузі медицини.

Тому організація сторонніх консиліумів або консультацій з певними професорами або спеціалістами, часто допомагає зупинити агресію зі сторони пацієнта та активні дії, які підживлюються невдоволенням. Але медичному закладу потрібно бути заздалегідь готовим до таких ситуацій та знати, кого саме він може запропонувати для вирішення проблемних питань.

7.Організація відеофіксації всіх процесів, які відбуваються в медичному закладі.

На сьогоднішній день технічні можливості практично будь-якого медичного закладу дають можливість фіксувати всі процеси, які відбуваються. Інша справа, чи законно це?

Так, медичний заклад умовно можна поділити на 2 зони. Перша –де безпосередньо надається медична послуга, а друга слугує місцями загального користування.

Щодо місць загального користування, то, очевидно, заклад може мати свою внутрішню інструкцію по відеофіксації, а відвідувачі лиш повідомляються про здійснення відео фіксації шляхом розміщення відповідних табличок. Щодо етапу надання медичної послуги, то,за переконанням адвоката Руслана Совершенного, без згоди пацієнта здійснювати відео фіксацію в жодному випадку не можна. Водночас, на практиці, майже ніхто з пацієнтів не погоджується на здійснення відеофіксації надання йому медичних послуг (за винятком окремих випадків). З іншого боку, на думку адвоката, допустимим є встановлення відеоспостереження, яке не супроводжується записом відео на певні носії інформації, в зоні надання медичної послуги.

За словами спікера, у нього в практиці були випадки, коли при наявності відеозапису із зони надання медичної послуги, вдавалося довести обґрунтованість та правильність дій лікаря. При цьому адвокат розумів, що збирання і зберігання такої інформації є незаконними діями, з іншої сторони, вони не є співрозмірними з відповідальністю, яка може наступити за такі дії.

8.Формування політики медичного закладу щодо надання будь-якої інформації.

Слід доволі обережно реагувати на запити слідчих про надання інформації в рамках певного кримінального провадження та на вимоги слідчих надати певні документи, адже у медичній сфері часто можна зіштовхнутися із питаннями лікарської таємниці, розкриття якої є доволі зарегульованим питанням. І відповідальність за розголошення лікарської таємниці передбачена КК України.

Отже, потрібно ретельно вивчати підстави надання тієї чи іншої інформації або документа, в той же час вагомою підставою є ухвала слідчого судді про розкриття лікарської таємниці або про надання інформації та документів. Якщо ж медичний заклад проігнорує ухвалу судді і не виконає її, то наступним етапом буде скоріш за все ухвала про проведення обшуку.

ДОКУМЕНТАРНЕ ОФОРМЛЕННЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Беззаперечно, саме документи відіграють найважливішу роль при розгляді кримінальних справ у медичній сфері, а тому вони повинні вестись в повному обсязі та бути максимально правильно оформлені, і це все в кінцевому випадку може стати запорукою успіху при розгляді тієї чи іншої справи.

Так, варто звернути увагу на деякі практичні моменти при веденні документації медичними закладами, а саме на:

1. Випадки ігнорування підписання пацієнтом договорів, згод, повідомлень.

Зі слів спікера, на практиці майже у кожному 20 випадку, який доходить до судового розгляду, виявляється відсутність підписаної інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення, форма якої затверджена Наказом МОЗ України від 14.02.2012 р. під № 110.

Варто пам’ятати, що кожен випадок непідписання такої згоди потенційно може мати негативні наслідки.

2. Укладення договору про надання медичної послуги, який надає широкі можливості для встановлення прав та обов’язків сторін.

Слід розуміти, що такий договір не є обов’язковим документом.

Адвокат Руслан Совершенний радить своїм клієнтам більше звертати увагу на, так би мовити, господарську його частину, а саме оплатність, строки та порядок надання послуги, можливість відмови тощо.

Водночас, у договорі можна прописувати також і поінформованість та готовність пацієнта до застосування тих чи інших методів лікування, очікування пацієнта, розуміння і усвідомлення пацієнта, які результати він може отримати.

3. Фіксація надання пацієнту рекомендацій, приписів, призначень та інших настанов в післяопераційний та реабілітаційний період.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я» лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого тільки в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.Тобто кожне призначення лікаря повинно бути погоджене шляхом проставлення підпису пацієнта, наприклад в спеціально розроблених пам’ятках, один екземпляр якої залишається у пацієнта. Звісно, потім ще треба буде довести, що пацієнт не дотримувався призначень, однак підписаний таким чином документ може зіграти важливу роль при розгляді кримінальної справи.

Окремо можна також зазначити так звані «больові точки» під час розслідування кримінальних справ.

По-перше, це залучення спеціалістів до надання медичної послуги/допомоги без належного оформлення відносин.

На жаль, на сьогоднішній день багато хто працює саме таким чином. Наприклад, бувають випадки коли пацієнт підписує згоди і в них фігурують прізвища хірургів або анестезіологів, а по факту виявляється, що вони взагалі офіційно не працевлаштовані в медичному закладі.

На перший погляд може здаватись, що можна виправити ситуацію шляхом підписання договору про надання послуг лікаря із клінікою, але законодавство вимагає, щоб лікар обов’язково був саме працевлаштованим в тому медичному закладі, де він надає медичні послуги, тобто між ним та медичним закладом повинні існувати саме трудові правовідносини. Це пов’язано з тим, що ліцензується саме діяльність медичного закладу, а не окремих лікарів.

Іншим випадком, який може вплинути в кінцевому висновку на розгляд кримінальної справи, є допущення неформальної оплати пацієнтом за надану медичну допомогу/послугу.

Так, слід зауважити, що на практиці такі оплати відбуваються як в державних, так і в приватних медичних закладах. Звісно, цього не слід допускати, оскільки це може призвести до того, що якщо дану обставину буде виявлено під час кримінального розслідування, з’являється високий ризик додання до кваліфікації ст. 140 КК України, про яку йшла мова в нашій минулій публікації, та ст. 190 КК України «Шахрайство», що, в свою чергу, може значно посилити тиск зі сторони обвинувачення.

Третьою «больовою точкою» для медичного закладу є відсутність акредитації. Хоча й законодавство не вимагає наразі обов’язкового проходження акредитації, але при розгляді кримінальної справи відсутність такої часто стає підставою для сторони обвинувачення стверджувати, що в медичному закладі послуги надаються неякісно.

Продовженням попереднього пункту є також можливе використання медичним закладом обладнання, яке не сертифіковане на території України. На жаль, в Україні поширеною є практика купівлі медичних інструментів і обладнання (як дрібного медичного інструменту, так і якогось складного устаткування, в тому числі й обладнання операційної) на вторинному ринку або ж шляхом нелегального їх ввезення на територію України.

Все це обладнання може бути оригінальним і доволі високої якості, однак якщо внаслідок використання такого обладнання буде нанесена значна шкода здоров’ю пацієнта і буде порушена кримінальна справа, це вже буде вважатись значним порушенням.

Схожим порушенням є також використання медичним закладом лікарських засобів недопущених до використання в Україні.Використовувати такі ліки в будь-якому випадку не можна, оскільки, навіть, якщо сам пацієнт наполягав на його використанні і відповідно розписався про те, що він свідомо погоджується на такий крок, на практиці це все не спрацьовує як доказ можливості використання недопущених ліків.

АЛГОРИТМ ДІЙ ЛІКАРЯ ТА КЕРІВНИЦТВА МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Як і випливає зі змісту даної статті, задля того, щоб лікар міг належним чином захистити свої права, важливо все робити вчасно та правильно, а для цього необхідно ретельно вибудувати систему поведінки під час досудового розслідування.

За переконанням спікера необхідно знати певний алгоритм правильних дій,і це може допомогти лікарю та медичному закладу захистити себе від негативних наслідків.

Перш за все, на початкових етапах кримінального провадження слід залучити адвоката до захисту медичного працівника та медичного закладу. Адже часто так трапляється, що адвоката залучають вже коли йде активна фаза розслідування: коли лікарі медичного закладу вже надали слідчому покази як свідки, коли за запитом слідчого була надана інформація або документи тощо. На цьому етапі вже буде важко надати дійсно професійну правничу допомогу та вплинути на результати розгляду справи.

По-друге, слід стратегічно та зважено відноситися до надання та розкриття будь-якої документації та інформації. Окрім цього, слід здійснювати спеціальну підготовку осіб, яким відомі обставини проблемної ситуації та забезпечення таких осіб (під час допиту) супроводом адвоката.

Також медичному закладу слід заручитися висновками та експертними дослідженнями з приводу обставин, що можуть бути предметом розслідування, з метою пошуку доказів, які виключають вину лікаря.

Важливим етапом є також проведення медіації з потерпілим або його родичами, проводити переговори з метою пошуку можливого консенсусу.

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, НАНЕСЕНОЇ ПАЦІЄНТУ ЧИ РЕАБІЛІТАЦІЯ?

На усіх етапах досудового розслідування справи може настати етап домовленостей між лікарем та потерпілою стороною, будь-то сам пацієнт або його родичі. Це той етап, коли лікар погоджується на певну суму відшкодування за проханням потерпілої сторони. Це може дійсно стати певним поштовхом для врегулювання конфліктної ситуації, але це ні в якому разі не означає, що на цій підставі кримінальне провадження має бути закрите.

Треба пам´ятати важливу деталь, що кошти потрібно передавати не в якості повернення раніше сплаченої пацієнтом суми за лікування чи відшкодування шкоди. Побудова діалогу саме в такому контексті підкреслить визнання лікарем своєї провини в нанесені шкоди, а тому треба подумати перед тим як іти саме таким шляхом.

Водночас, адвокат Руслан Совершенний наполегливо рекомендує оформити передачу коштів як оплату реабілітації після якогось комплексноголікування чи операції. Це є максимально правильний шлях передання коштів та максимально відв´язаний від тих дій, що мали місце раніше.

Передачу коштів обов´язково треба фіксувати документально, адже часто трапляються випадки, коли лікарі довірливо оплачують певну суму і сподіваються на порядність потерпілої сторони, яка б визнала в майбутньому факт такої оплати, а насправді відбувається все навпаки. До того ж,, краще, щоб кошти пацієнту передавав саме медичний заклад, тоді буде відсутнє фокусування на лікарі як на винуватці подій.

Підсумовуючи, слід визнати, що документальне оформлення усіх правовідносин між медичним закладом та пацієнтом є важливою складовою, яка безсумнівно впливає на розгляд кримінальної справи.

Значну участь в цьому відіграє адвокат, який допомагає медичному закладу знайти, оформити та систематизувати необхідні документи, замовити експертні дослідження, підготувати учасників справи до допиту в правоохоронних органах чи судах тощо.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  1 + Додати коментар
Sambor Vasil
Документарними (як в заголовку) м.б. банківські транзакції, наприклад інкассо. А оформлення м.б. тільки документальне (як це правильно зазначено вами у підсумку теми. До речі, в процесуальному законодавстві термін "документарне" взагалі не зустрічається). Тому пропоную заголовок підкорегувати.
Право і совість donum auctoris Право і совість
Ми часто звертаємося до совісті, як до вищого внутрішнього закону буття. Очевидно, що моральне обґрунтування права ...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Липень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика