Правова практикаАдвокатська практика

Найпоширеніші проблеми та порушення під час здійснення НСРД: матеріали адвокатської практики

11.02.2019 / 13:16
528
+A
-a

Найпоширеніші проблеми та порушення під час здійснення НСРД: матеріали адвокатської практики

Інститут негласних слідчих (розшукових) дій в українському кримінальному процесуальному праві існує нещодавно – у порівнянні з іншими відомими інститутами. З часу його запровадження пройшло більше п’яти років, однак результати щонайменше окремих резонансних справ свідчать про невміле використання правоохоронцями своїх повноважень під час здійснення таких дій, при тому, що в більшості справ саме на доказах, отриманих за їх результатами, і будується позиція обвинувачення.

З метою обговорення цієї важливої і актуальної теми було проведено одну із зустрічей Асоціації правників України.

Як відзначив  Євгеній Солодко, керуючий партнер АО «Солодко і партнери», суб’єктом проведення НСРД є слідчий, тобто саме слідчий має  проводити, наприклад, зйомку інформації з мобільної мережі, виїмку кореспонденції чи аудіо-/відеоконтроль особи.

Найчастіше адвокати зустрічаються з матеріалами НСРД у випадку здійснення «імітації злочину» або надання доказів, отриманих в ході прослуховування іншої особи (здійснення «прослушки»).

Як зазначив Євгеній Солодко, саме після прослуховування наданих слідчим матеріалів та ознайомлення із протоколом НСРД і виникають найбільші дискусії щодо допустимості та належності окремого доказу. Виявляється, із практики згадуваного адвоката, ще жоден протокол та подані до нього матеріали не відповідали у повній мірі вимогам КПК України, і, як наслідок, це досить успішно може використати сторона захисту в суді.

З позиції колишнього слідчого та діючого адвоката поділився своїм досвідом і Валерій Поваров.

«З введенням даного поняття (НСРД) у КПК України питання щодо правозастосування цього інституту виникли не лише у адвокатів, а й у самих слідчих, оскільки жоден із них не стикався з подібними діями раніше, – зауважив адвокат. – Раніше ці повноваження були покладені на відповідні  оперативні підрозділи, і слідчі, цілком зрозуміло, не приділяли багато уваги безпосередньо самій процедурі вчинення даних дій та їх фіксуванню».

У зв’язку з цим, за словами спікера, виникла ситуація, коли із прийняттям нових змін до КПК України  і необхідністю та можливістю проведення НСРД зіткнулись особи, які фактично не мали і не мають достатнього досвіду такої діяльністю. Як висновок, навіть наразі якість проведення НСРД є досить низькою, що призводить до необхідності відхилення доказів, отриманих в порядку НСРД, як недопустимих у розумінні кримінального-процесуального законодавства.

Окрім положень КПК України (глави 21), що регулюють порядок та особливості вчинення НСРД, та Закону «Про державну таємницю», існує також й Інструкція про організацію проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні, яка затверджена спільним наказом ГПУ, МВС, СБУ, ДПС, МФУ, МЮУ № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року. Таким чином, адвокат радить стороні захисту завжди враховувати, в тому числі, й положення зазначеної Інструкції під час аналізу «розкритих» матеріалів кримінального провадження.

Водночас, слід звернути увагу, що навіть судді не завжди в повній мірі враховують положення даної Інструкції, наприклад, що стосується необхідності наявності у матеріалах провадження розсекреченої ухвали слідчого судді на проведення НСРД, яка повинна стосуватись вчинення злочину конкретною особою.

В такому разі, про недопустимість отриманих в ході НСРД доказів варто заявляти відповідне клопотання про залучення до матеріалів справи розсекреченої ухвали слідчого судді (яка відсутня у сторони обвинувачення).

І хоча судова практика України в даному питанні є неоднаковою і свідчить про неоднозначну обов’язковість існування вказаної ухвали, однак практика ЄСПЛ виходить з необхідності отримання згадуваного дозволу у слідчого судді.

Як приклад, Валерій Поваров навів справу, що стосується звинувачення особи у здійсненні фінансування тероризму у Донецькій та Луганській областях, де були  відсутні згадувані ухвали слідчих суддів. І подібні випадки є непоодинокими. Причина у тому, що здебільшого кримінальні провадження  були відкриті ще у 2014 році, і у зв’язку із значним навантаженням та відсутністю належного контролю такі провадження не розслідувались системно, оскільки для деяких з них дозволи слідчих суддів дійсно не отримувались, або ж отримувались «безособові» ухвали (які не стосуються конкретної особи).

Ще одним актуальним питанням є залучення сторонньої особи до вчинення НСРД, наприклад, імітування злочину щодо давання неправомірної вигоди. У такому випадку про залучення такої особи до негласних дій повинна бути складена окрема постанова під грифом «таємності». Такі дії повинні здійснюватись згідно з певною процедурою в окремому приміщенні із  залученням оперативних працівників, а тому є обтяжливими для слідчих. У разі порушення цієї вимоги сторона захисту може посилатись на незаконність відповідної постанови.

Окрему увагу слід приділяти слідчим при роз’ясненні залученій особі обсягу та порядку вчинення нею дій, спрямованих на реалізацію імітування злочину. Так, адвокат навів приклад, коли при переданні неправомірної вигоди особа, ніби то за домовленістю, кинула пакунок з грошима у відкрите вікно автомобіля, хоча за процедурою було передбачено передання неправомірної вигоди, знаходячись безпосередньо в авто. Таким чином, НСРД були вчинені з порушенням процедури, а докази, отримані в їх ході були визнані недопустимими.

Цікавими є особливості отримання та використання слідчими інформації з програм-месенджерів, які збережені на телефоні особи. Як повідомив адвокат Поваров, здебільшого ця інформація отримується слідчими неформальним шляхом та не використовується під час судового розгляду. Водночас, за словами адвоката Тараса Пошиванюка, партнера ЮК EQUITY, інколи отримана з месенджерів інформація «легалізується» шляхом подальшого вилучення телефону у особи та копіювання усіх даних.

Цікавим тут є використання правоохоронцями посилання на ч. 4 ст. 99 КПК України, в якій згадується можливість створення дублікату інформації (документу). У такому випадку здебільшого без уваги залишається зауваження адвоката щодо необхідності залучення до матеріалів справи оригіналу доказу.

Окрім цього, як зауважив адвокат Пошиванюк, увагу слід приділяти процедурі передачі інформації, отриманої в ході НСРД. Згідно з положеннями законодавства, дана інформація може бути передана лише «через» постанову прокурора. Так, на практиці така процедура часто ігнорується правоохоронцями, а матеріали передаються шляхом направлення з одного органу чи відділу до іншого з долученням незрозумілого протоколу. До того ж, часто передані між провадженнями матеріали не легалізуються слідчим суддею шляхом постановлення відповідної ухвали.

Також цікавим прикладом з практики поділився Владислав Грищенко, радник «Ario Law Firm», коли правоохоронці намагались підробити розсекречену постанову про дозвіл на проведення НСРД. Увагу привернуло те, що, поміж усіх друкованих документів, лише згаданий був наполовину рукописний без проставлення дати про надання йому грифу «таємності». До того ж, пізніше було виявлено неспівпадіння в датах цієї постанови, доручення прокурора та протоколу проведення НСРД.

В подальшому, у зв’язку з порушенням процедури отримання дозволу на проведення НСРД стороною захисту було висунуто заперечення щодо недопустимості доказів, отриманих у непроцесуальному порядку.

Таким чином, учасники заходу наголосили  на необхідності стороні захисту повно та досконало вивчати матеріали кримінального провадження з метою пошуку найдрібніших технічних та процесуальних помилок, які в подальшому можна використати на користь клієнта. На жаль, доводиться констатувати, що наразі правова освідомленість правоохоронців в даній сфері потребує додаткового навчання та досвіду, водночас, низка колізій існує саме на законодавчому рівні та не є вирішеною і досі.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань Феміда Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань
Суддя-спікер Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області В’ячеслав Мазуренко розповів ...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули численні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Лютий 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6
06.02.2019 08:30:00 - Legal Banking Forum 2019
7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 1 2 3
ЗАХОДИ
06.02.2019 08:30:00 - Legal Banking Forum 2019
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика