Правова практикаСудова практика

ВГСУ: факт неповернення майна з оренди не свідчить про оспорення права власності

30.06.2017 / 13:21
1071
+A
-a

ВГСУ: факт неповернення майна з оренди не свідчить про оспорення права власності

Вищий господарський суд України переглядав судові рішення у справі за позовом товариства про визнання права власності на майно.

Позивач посилався на те, що укладений між сторонами договір оренди обладнання є розірваним, проте орендоване майно відповідачем не повернуто, що свідчить про порушення права власності позивача на відповідне майно.

Суди встановили, що на виконання умов укладеного договору оренди позивач передав в оренду відповідачу майно за актом приймання-передачі обладнання. Проте, за посиланням позивача, відповідач порушив умови договору, оскільки своєчасно не сплатив 24 000 грн. плати за перший та останній місяць оренди. Відповідач зазначав, що перебуває у складному фінансовому становищі, не може негайного погасити заборгованість та ним прийнято рішення про передачу майна, що є предметом оренди, в суборенду.

Позивач направив орендарю лист про розірвання договору оренди  та вимагав негайно повернути обладнання, що є предметом договору.

Оскільки орендар майно не повернув, позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на орендоване майно.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Задовольняючи позов, суд посилався на статті 386, 387, 392 Цивільного кодексу України щодо захисту права власності.

Зокрема, суд зазначив, що відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідач рішення суду не оскаржував. До апеляційного господарського суду звернулось товариство, яке вказувало, що воно є власником спірного майна.

Апеляційний господарський суд залишив в силі рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції додатково дослідив надані позивачем та апелянтом документи та послався на те, що позивачем належними доказами підтверджено право власності на спірні об'єкти рухомого майна: придбання спірного майна, включення його до статутного капіталу товариства. Щодо документів, наданих апелянтом, суд зазначив, що за наданими договорами не придбавалось спірне рухоме майно, оскільки переліки майна не співпадають за назвами, кількістю, вартістю та інвентарними номерами.

ВГСУ скасував прийняті судами рішення, а справу направив на новий розгляд.

ВГСУ зазначив, що вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

ВГСУ роз’яснив, що за змістом статті 392 ЦК України позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Звернення з позовом про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах, оскільки передумовою для застосування ст. 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

З урахуванням зазначеного, Суд вказав, що сам факт неповернення відповідачем орендованого майна позивачу може мати вплив на здійснення позивачем правомочностей володіння та користування майном, однак, жодним чином не свідчить про невизнання чи оспорення відповідачем права власності позивача (постанова від 19.06.2017 у справі № 920/1000/16).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика