Юридичний супровід бізнесу
Правова практикаСудова практика

Особа, яка орендує приміщення, не є суб'єктом містобудування та не несе відповідальності за експлуатацію приміщення без прийняття в експлуатацію

18.07.2018 / 17:05
2598
+A
-a

Особа, яка орендує приміщення, не є суб'єктом містобудування та не несе відповідальності за експлуатацію приміщення без прийняття в експлуатацію

Товариство звернулось до суду із адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до встановлених судами обставин справи за результатами перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції та виявленими порушеннями (експлуатація об’єкта не прийнятого в експлуатацію) Товариству був виданий припис, яким заборонено експлуатацію нежитлових приміщень.

У подальшому Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції проведено позапланову перевірку дотримання Товариством вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Перевіркою встановлено, що Товариством не виконані вимоги припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції, а саме - продовжується експлуатація нежитлового приміщення без прийняття в експлуатацію в установленому законодавством порядку, чим порушено вимоги пункту 3 «а» частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції винесено постанову, якою на Товариство накладено штраф у розмірі 13780 гривень за вчинення порушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Суд першої інстанції задовольнив позов Товариства та скасував постанову ДАБІ. Окружний суд зазначив, що відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Отже відповідальність за невиконання приписів, можуть нести лише суб'єкти містобудування, а Товариство не є суб'єктом містобудування, в розумінні частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки не є замовником будівництва, а лише орендує приміщення.

Апеляційний адміністративний суд скасував постанову суду першої інстанції, а у позові відмовив. Суд зазначив, що припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції щодо заборони експлуатації об’єкта будівництва є чинним, на Товариство покладено обов’язок виконання цього припису.

А оскільки на час проведення позапланової перевірки позивач продовжив фактичну експлуатацію нежитлового приміщення без прийняття в експлуатацію об’єкта реконструкції в установленому законодавством порядку, то позивач є суб’єктом відповідальності за невиконання припису відповідача, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю

ВС визнав законним рішення суду першої інстанції, яке залишив в силі, а постанову апеляційного адміністративного суду скасував (постанова від 26.06.2018 у справі № 804/2417/16).

Суд зазначив, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з положеннями пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як, зокрема експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

ВС вказав, що зазначена норма закону передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тими, хто виконує функції замовника і підрядника одночасно.

А Товариство не є суб'єктом містобудування, в розумінні частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки не є замовником будівництва, а лише орендує приміщення.

ВС зазначив, що такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 04 березня 2014 року по справі №21-433а13 та Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі № 826/19576/13-а.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
«Необхідно зробити акцент на відповідальності за поширення неправдивої інформації щодо правосуддя», – суддя Голосіївського районного суду міста Києва Наталія Дмитрук Феміда «Необхідно зробити акцент на відповідальності за поширення неправдивої інформації щодо правосуддя», – суддя Голосіївського районного суду міста Києва Наталія Дмитрук
Свій професійний шлях майбутня суддя Наталія Дмитрук розпочала зі стін юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, в...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика