Правова практикаСудова практика

Переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад

05.10.2017 / 17:47
7079
+A
-a

Переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад

Суди розглядали справу за позовом особи про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Позивач зазначав, що працював на посаді заступника технічного директора головного інженера з розвитку. Генеральним директором відокремленого підрозділу державного підприємства було видано наказ про зміну організаційної структури, яким, зокрема, виключено з організаційної структури посаду, яку обіймав позивач.

Позивачем було подано заяву про переведення його на вакансію головного інженера або на іншу вакантну посаду, відповідно до його кваліфікації. Дана заява була направлена на розгляд на комісії. Комісія для визначення переважного права на залишення на роботі при звільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації праці вирішила перевести на зазначену посаду іншу особу.

За посиланнями позивача йому було запропоновано лише робочі професії. Позивач зазначав, що на підприємстві були вакантні посади, відповідні його кваліфікації, але заяви позивача про переведення на іншу посаду ігнорувалися та на них призначали інших працівників, які були менш кваліфіковані. Жодної пропозиції зайняти вакантну посаду, яка відповідає його кваліфікації не надходило. Після ознайомлення позивача з вакантними посадами було видано наказ про його звільнення.

Суд першої інстанції задовольнив частково позовні вимоги, визнав незаконним та скасував наказ про припинення трудового договору, поновив особу на посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд дійшов висновку, що відповідач не дотримався вимог ч.3 ст.36, ст. 42, 43, 49-2 КЗпП України. Суд першої інстанції зазначив, що позивачу мали бути запропоновані вакантні посади, на які б він міг претендувати, відповідно до його кваліфікації і досвіду роботи, а не взагалі вільні посади. Формально пославшись на те, що позивачу були запропоновані всі вакантні посади, відповідач не перевірив чи відповідає останній вимогам посадової інструкції щодо цих посад за спеціальністю та кваліфікацією, освітою, досвідом тощо.

Крім того, суд вказав, що відповідач, використовуючи своє право щодо самостійного визначення організаційної структури, встановлення чисельності працівників та штатного розпису, порушив права позивача визначені ч.2 ст.40, ст.42 КЗпП України під час його звільнення. Так, суд послався на ст.42 КЗпП України, відповідно до якої при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд вказав, що чисельність працівників - це списковий склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що переважне право на залишення працівника на роботі не тотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду. Перше право за більш кваліфікованими працівниками визначається ст. 42 КЗпП України, а друге - ні.

Апеляційний суд не взяв до уваги посилання позивача на те, що він має переважне право на залишення на роботі, оскільки переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад, у даному випадку мало місце скорочення посади позивача, яка була єдиною на підприємстві.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог ст. 49-2 КЗпП України, оскільки відповідач пропонував позивачу іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації декілька разів, що підтверджується актами та показами свідків.

Рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін і ВССУ (ухвала від 27.09.2017 у справі № 316/49/16-ц)

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Про основні виклики судової реформи, шляхи повернення довіри до суду та поради адвокатам під час «Діалогу з Верховним судом» у Львові Феміда Про основні виклики судової реформи, шляхи повернення довіри до суду та поради адвокатам під час «Діалогу з Верховним судом» у Львові
З ініціативи львівського осередку Асоціації правників України 15 лютого у Львові відбулося засідання на тему: ...
Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику Справа Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику
Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – ...
Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
31.01.2019 09:30:00 - Global IT Forum
1 2 3
ЗАХОДИ
31.01.2019 09:30:00 - Global IT Forum
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика