При зверненні стягнення на майно боржника державний виконавець не повинен обмежуватись встановленням того, за ким це майно зареєстроване

Суди розглядали справу за позовом про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення торгів, акту про реалізацію нерухомого майна, свідоцтва про право власності на майно.
Позивач вказувала на те, що вона є співвласницею квартири, в якій тривалий час проживає разом зі своїм чоловіком, а іншого житла вона не має.
На виконанні у відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження, до складу якого входило 10 виконавчих документів про стягнення з боржника грошових коштів. Відділом ДВС в рахунок погашення заборгованості в сумі за зведеним виконавчим провадженням було реалізовано з електронних торгів трикімнатну квартиру.
Позивач вказувала на те, що продаж спірної квартири було здійснено без попереднього визначення частки боржника та виділення її в натурі, а також без її відома і згоди як співвласника та просила суд визнати торги недійсними.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд встановив, що позивачу – дружині боржника було достовірно відомо про складення акту опису і арешту спірної квартири. Проте з моменту складення акту опису та арешту майна позивач не заявляла вимог щодо своїх прав на вказану квартиру, не повідомила державного виконавця про те, що квартира є спільним майном подружжя, та не вимагала виключення з-під арешту відповідної частки нерухомого майна.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність у державного виконавця підстав вважати вказану квартиру спільним майном та ініціювати виділ певних часток. Крім того, суд не встановив порушення прав позивача внаслідок проведення прилюдних торгів з реалізації квартири.
Апеляційний суд задовольнив позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів.
Судом встановлено, що позивач та боржник перебувають у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу була придбана квартира, право власності на яку було зареєстровано за боржником. А законом презюмується, що дана квартира належить позивачу та боржнику на праві спільної сумісної власності, а виходячи зі змісту ч.1 ст. 70 СК України їх частки є рівними.
Апеляційний суд дійшов висновку, що державний виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з'ясовувати питання чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами, після чого вирішувати питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами
Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що державний виконавець тільки пересвідчився в тому, що квартира зареєстрована на ім'я боржника і не з'ясував його сімейний стан та не встановив чи не придбана квартира в період шлюбу, чи має боржник неповнолітніх дітей та чи мають вони право на користування нерухомими майном.
Суд також зазначив, що реалізації на електронних торгах підлягала частка боржника в спірній квартирі, а не вся спірна квартира, яка належить подружжю на праві спільної сумісної власності. Однак частка боржника в спірній квартирі не була виділена в натурі, тобто не набула статусу самостійного об'єкта нерухомості в передбаченому законом порядку, тому не могла бути реалізована з електронних торгів.
Рішення апеляційного суду без змін залишив і ВССУ. Суд погодився з висновком апеляційної інстанції, що відчуження належної позивачу частки у квартирі на електронних торгах без її згоди є порушенням права останньої як співвласника вказаного майна.
А доводи касаційних скарг щодо того, що позивач не повідомила державного виконавця про своє право на частку у спірній квартирі – ВССУ відхилив, оскільки в силу вимог ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, законодавець наділяє правом звернутися до суду із поданням для визначення частки боржника у спільному майні безпосередньо самого державного виконавця, яке останнім не було реалізовано у встановленому законом порядку, а державний виконавець обмежився лише констатацією того факту, що спірна квартира зареєстрована на боржника (ухвала від 29.11.2017 у справі № 489/4802/15-ц).
Читайте також
—
Щодо прийнятності заяви про вчинення кримінального правопорушення - ККС

Відсутність матеріалів справи у суді апеляційної інстанції не є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження - КЦС

Щодо обставин, які є обов'язковими підставами для призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст.69-1 КК України - ВП ВС
