Про право на сумлінну відмову від військової служби у контексті статті 336 КК України-ККС

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі
№ 344/12021/22виснував правову позицію щодо правомірності відмови від військової служби, несумісної з релігійними переконаннями особи.

ККС вказав, що за обставин справи наявності у засудженого фактичних і юридичних підстав для сумлінної відмови від військової служби доведено не було, правова оцінка його дій як ухилення від призову за мобілізацією не суперечить вимогам частини 4 статті 35 Конституції України і статті 9 ЄКПЛ. Притягнення до кримінальної відповідальності за такі дії не є примусом, що принижує свободу людини мати чи приймати релігію або переконання на свій вибір, у розумінні частини 2 статті 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Відмовляючись від служби у збройних силах з міркувань совісті, особа має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих та послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів і тверджень близьких осіб (інформацією про публічні висловлювання у минулому такої світоглядної позиції, участь у суспільних рухах пацифістської спрямованості тощо).

З повним текстом постанови ККС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.