Правова практикаСудова практика

Суд визнав можливим складання секретного заповіту подружжя

15.01.2018 / 18:20
4129
+A
-a

Суд визнав можливим складання секретного заповіту подружжя

Відповідно до статті 1249 Цивільного кодексу України секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Статтею 1243 ЦК України передбачено право подружжя скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

До суду звернулась особа з позовом про визнання секретного заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позивач зазначала про те, що разом з чоловіком вчинила секретний заповіт подружжя. Після смерті чоловіка вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про оголошення секретного заповіту подружжя та оформлення свідоцтва про право на спадщину, але отримала відмову.

В якості підстави для визнання заповіту недійсним позивач вказувала на те, що заповіт подружжя та секретний заповіт є двома різними правочинами та їх об'єднання в один правочин «секретний заповіт подружжя» неможливо з точки зору правової природи правочинів. Тому вважала заповіт недійсним, оскільки посвідчення такого змішаного заповіту суперечить вимогам законодавства щодо форми та посвідчення заповітів, що за умовами ст.203, ст.215 ЦК України має наслідком визнання його недійсним.

Позивач зазначала, що заповіт подружжя передбачає встановлення нотаріусом осіб, реєстрації їх шлюбу, роз’яснення щодо майна, перевірку тексту заповіту та написання тексту зі слів подружжя, а секретний заповіт посвідчується нотаріусом без ознайомлення із його змістом.

Суд встановив, що постановою державного нотаріуса в оголошенні секретного заповіту подружжя було відмовлено, оскільки згідно зі статтями 1250 та 1243 ЦК України, у разі смерті одного із подружжя частка у праві спільної сумісної власності переходить до другого подружжя, який його пережив та нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного в заповіті подружжя.

Листом завідувача державного архіву було повідомлено, що заповіт від імені подружжя зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій та його оголошення можливе лише після смерті обох заповідачів згідно з вимогами ст.1233-1257 ЦК України

Суд не взяв до уваги посилання позивача та зазначив, що в цивільному законодавстві відсутнє жодне посилання на заборону вчинення такого виду заповіту, як секретний заповіт подружжя.

Суд вказав, що стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій визначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Суд також роз’яснив, що заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Суд дійшов висновку, що позивач не надала доказів, які б вказували на те, що оспорюваний заповіт є недійсним з підстав, визначених ст. 1257 ЦК України.

Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що предметом заповіту подружжя є майно, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і спадкування цього майна відбувається в декілька етапів: спершу успадковується частка в спільній сумісній власності одного з подружжя другим з подружжя, який його пережив, а після смерті останнього зазначене в заповіті майно успадковується спадкоємцями за заповітом. Згідно з ч.3 ст. 1243 ЦК України за життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. А якщо один з подружжя помре, інший вже не зможе відмовитися від спільного заповіту.

Апеляційний суд звернув увагу, що позивач за своє і чоловіка життя не заявляла щодо порушення її прав при укладенні спільного секретного заповіту подружжя, не скористалася і правом відмови від спільного заповіту за життя свого чоловіка та не ставила питання про недійсність такого заповіту.

Також суд апеляційної інстанції погодився з тим, що складання подружжям секретного заповіту не заборонено відповідно до положень ЦК (ухвала апеляційного суду м. Києва від 30.10.2017 у справі № 761/22959/15-ц).


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і совість donum auctoris Право і совість
Ми часто звертаємося до совісті, як до вищого внутрішнього закону буття. Очевидно, що моральне обґрунтування права ...
Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику Справа Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику
Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – ...
Червень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика