Правова практикаСудова практика

Право ФГВФО на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним та кореспондується з обов’язком встановити обставини, з якими Закон пов’язує нікчемність правочину

02.03.2017 / 17:35
423
+A
-a

Право ФГВФО на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним та кореспондується з обов’язком встановити обставини, з якими Закон пов’язує нікчемність правочину

Вінницьким апеляційним адміністративним судом залишено без задоволення апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та залишено в силі постанову, якою захищено право особи на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО.

Особа звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо невключення у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду.

Позивач посилалась на те, що не отримала відповідь на заяву про включення її до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідач зазначив, що всі кошти були перераховані на депозитні рахунки позивача на підставі нікчемних правочинів, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Суд першої інстанції позов задовольнив. 

У ході розгляду справи судом встановлено, що між фізичною особою та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договори банківського вкладу (депозиту). Однак у травні 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення про віднесення вказаного банку до категорії неплатоспроможних із запровадженням тимчасової адміністрації, розпочато процедуру виведення банку з ринку та оголошено про його ліквідацію.

ВААС, переглядаючи постанову суду першої інстанції, звернув увагу на те, що згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

ВААС зазначив, що за змістом вищенаведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно із ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання правочину, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський», нікчемним, оскільки відповідні договори банківського вкладу були укладені до винесення Правлінням Національного банку України постанови про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, тобто позивач не був обізнаний на момент укладення договору про неплатоспроможність банку, а сам договір банківського вкладу за формою є стандартним, який пропонувався до укладення невизначеному колу осіб, умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені (ухвала ВААС від 22.02.2017 у справі № 822/1998/16).

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
06.09.2017 10:00:00 - IBA EuropeCaucasus-Asia Forum 2017
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21.09.2017 09:00:00 - VІ Податковий форум
28.09.2017 14:00:00 - VІ Судовий форум АПУ
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика