Оскарження незаконний дій фіскальних органів
Правова практикаСудова практика

Визнання права власності на частку нерухомого майна у зв'язку із здійсненням невід'ємного поліпшення орендованого майна: позиція ВГСУ

04.04.2017 / 15:55
1863
+A
-a

Визнання права власності на частку нерухомого майна у зв'язку із здійсненням невід'ємного поліпшення орендованого майна: позиція ВГСУ

До господарського суду звернувся фізична особа-підприємець з позовом до міської ради про визнання права власності на частки нежитлових приміщень орендованого майна у зв'язку із здійсненням за згодою орендодавця невід'ємного поліпшення цього майна на підставі ч. 4 ст. 778 ЦК України.

Відповідно до встановлених судом обставин між міською радою та ФОП укладено договір оренди комунального майна - Будинку культури. Рішеннями Ради надано дозвіл на проведення ремонтних та реставраційних робіт для покращення технічного стану приміщення об'єкту оренди та надано дозвіл на реконструкцію частини приміщення. В подальшому договір оренди переукладено та визначено, що у разі розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів з дозволу орендодавця, визнаються власністю орендаря.

Після закінчення терміну дії договору оренди ФОП звернувся до Ради з вимогою про відшкодування коштів, які використані орендарем на ремонт та реконструкцію Будинку культури (орендованого майна). Проте міська рада прийняла рішення про відмову у відшкодуванні коштів, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів.

Суд першої інстанції позов задовольнив та визнав за позивачем право власності на 50/100 ідеальних часток нежитлових приміщень Будинку культури.

Суд зазначив, що відповідно до частини 4 ст.778 ЦК України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником і частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі. А виходячи з матеріалів справи та даних проведеної судової інженерно-технічної експертизи, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено поліпшення орендованого майна, в результаті чого була збільшена його загальна площа на 22,76 м.кв., якісно й функціонально змінився об'єкт оренди, значно покращився його технічний стан та підвищилась його вартість. Понесені позивачем витрати на таке поліпшення складають 50,27% від загальної вартості орендованого приміщення, внаслідок чого створено нове приміщення (тобто нова річ), право власності на 50/100 частин якого належить позивачеві.

Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував та у позові відмовив у зв’язку з недоведеністю, що в результаті здійснених поліпшень було створено нову річ - нерухоме майно, яке прийнято в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства.

ВГСУ залишив касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду – без змін.


Суд зазначив, що, задовольняючи позов лише з тих підстав, що позивачем виконані поліпшення орендованого майна загальною вартістю 2 046 074 грн., що становить 50,27 % вартості будівлі, суд першої інстанції не врахував, що збільшення вартості орендованого майна, комерційної привабливості, майбутньої економічної вигоди від об'єкту, а також поліпшення технічного, фізичного, функціонального стану приміщень, не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі, оскільки проведення реконструкції шляхом перепланування та технічного переобладнання орендованого приміщення не створює нову річ, а лише поліпшує. Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.

Новою ж визнається річ, яка має істотно інші ознаки у порівнянні з попереднім об'єктом найму.

ВГСУ звернув увагу на те, що випадки здійснення поліпшень без створення нової речі врегульовані ч.ч. 2, 3 ст. 778 ЦК України та ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до яких  орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.

Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди (постанова від 29.03.2017 у справі № 909/1179/15).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
06.09.2017 10:00:00 - IBA EuropeCaucasus-Asia Forum 2017
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21.09.2017 09:00:00 - VІ Податковий форум
28.09.2017 14:00:00 - VІ Судовий форум АПУ
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика