Правова практикаСудова практика

ВС вказав, що передбачає проникнення у приміщення як кваліфікуюча ознака розбою

08.05.2018 / 17:07
5978
1
+A
-a

ВС вказав, що передбачає проникнення у приміщення як кваліфікуюча ознака розбою

Велика палата ВС сформувала висновок щодо кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України.

Друга судова палата Касаційного кримінального суду передала на розгляд Великої Палати ВС кримінальне провадження щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки виникла необхідність відійти від правового висновку, викладеного ВСУ у постанові від 15 листопада 2012 року в справі № 5-15 кс 12 щодо застосування нормативно визначеної ознаки складу такого злочину, як розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

На думку колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, поняття кваліфікуючої ознаки «проникнення» вказує на те, що особа неправомірно «проникнула» туди, де за звичайних обставин вона не може перебувати.

Відповідно до встановлених судами обставин особа, в торговому центрі, у відділені, яке облаштоване відокремленою торговою секцією із продажу ювелірних виробів, розглядаючи під приводом придбання товару ювелірні вироби, розпилив у обличчя продавця газову речовину з балончика та відкрито заволодів двома золотими ланцюжками.

Вироком міського суду особу визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. А вироком Апеляційного суду особу засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Захисник засудженого вказував на невірну кваліфікацію дій винного за ч. 3 ст. 187 КК України, а саме, вчинення розбою з проникненням у приміщення, оскільки засуджений шляхом вільного доступу, як покупець, увійшов до крамниці та попросив надати йому ланцюжки для огляду. Жодної дії для проникнення у місця, доступ до яких у магазині обмежено, зокрема за прилавок, сейф, тощо, засудженим не здійснювалося.

ВС скасував вирок суду апеляційної інстанції та призначив новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

ВС роз’яснив, що розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, за своєю правовою природою є складеним злочином. Даний склад злочину поєднує у собі декілька діянь, кожне з яких становить самостійний злочин. Так, розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, об'єднує в собі напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ч. 1 ст. 187 КК України) та незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи (ч. 1 ст. 162 КК України). При цьому посягання, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, відіграє роль ознаки, що створює кваліфікований склад розбою.

ВС вказав, що вирішальним при визначенні законності/незаконності входження (потрапляння) особи у відповідне приміщення або перебування в ньому під час вчинення розбою, є режим доступу до об'єкта (вільний/обмежений).

Наявність режиму вільного доступу до приміщення свідчить про законність входження (потрапляння) особи у відповідне приміщення та правомірне її перебування там, а отже, виключається інкримінування кваліфікуючої ознаки «проникнення», навіть якщо особа потрапила в приміщення з умислом заволодіти чужим майном.

Якщо особа, яка шляхом вільного доступу до певного приміщення вчиняє дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом (наприклад, службові приміщення, відокремлені секції магазину з обмеженим доступом, касові апарати, сейфи тощо), її дії мають бути кваліфіковані як поєднані з проникненням у інше приміщення чи сховище. Так само мають бути кваліфіковані дії особи, яка потрапила в приміщення з вільним доступом, але залишилася в ньому з метою заволодіння чужим майном і тоді, коли режим доступу до цього приміщення змінився й став обмеженим (завершення робочого дня в магазині, музеї тощо).

Крім того, ВС звернув увагу, що для правильної кримінально-правової кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 187 КК України також важливим є встановлення спрямованості умислу особи. Вирішуючи питання про наявність у діях особи ознаки «проникнення» при вчиненні розбою, слід звертати увагу на наявність умислу на заволодіння чужим майном.

ВС зазначив, що у даній справі підтвердження чи спростування таких обставин, як заволодіння майном з облаштованої відокремленої торгової секції, доступ до якої обмежено, чи в разі формально безперешкодного входження до торговельного відділу, є суттєвим, оскільки це впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення, яке визнано судом доведеним.

Суд касаційної інстанції резюмував, що при вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном (постанова від 18.04.2018 у справі №569/1111/16-к).

КОМЕНТАРІ  1 + Додати коментар
Medvedev Sergey
Вже втомила правозастосовча практика в Україні. Скільки можна щось вигадувати, тлумачити роз'ясняти. Ананізм якійсь.
Недаремно народна мудрість каже: "Все нове, це добре забуте старе".
Різниця між ККУ 1960 та 2001 років не велика, виключені деякі злочину епохи соціалізму, додані нові - епохи капіталізму.
Загальні злочилини залишилися незмінними. Вони роками досліджувалися науковцями, формувалася судова практика. Юридична школа Харківського юридичного інституту була чи не найкраща в Радянському Союзі і точно краща в Україні.
Втім, чомусь, протягом останніх, приблизно, 20 років усі як теоретичні так і проктичні напрацювання знищувалися і не в отстанню, а мабуть в першу чергу завдяки правового нігилізму з боку судової влади, починаючи з районних - місцевих судів та закінчуючи ВСУ, сюди ж треба віднести і Конституційний Суд.
Десь до середини 90-х років була сформована чудова судова практика на підставі аналізу розглядів кримінальних справ та з урахуванням думки науковців. В старих постановах Пленумів ВСУ по кожному або групі злочинів були надані конкретні роз'яснення, при цьому не по окремим питанням, а по склуду злочину:  об'єкт та суб'єкт злочину, об'єктивна та суб'єктивна сторана; по застосуванню тих чи інших норм загальної частини кримінального права.

А тут - "Велика палата ВС сформувала висновок щодо кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» ...". А як до відмежування від суміжних злочинів, наприклад, від грабежу чи крадіжки, за часом винекнення умислу на заволодіння майном? З інших питань.
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєтьс...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика