Представництво інтересів в судах
Правова практикаСудова практика

ВС висловився щодо наслідків нероз'яснення обвинуваченому можливості розгляду кримінального провадження судом присяжних

03.05.2018 / 16:50
10204
+A
-a

ВС висловився щодо наслідків нероз'яснення обвинуваченому можливості розгляду кримінального провадження судом присяжних

ККС ВС розглядав касаційну скаргу особи, засудженого за п.7 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років та за ч.3 ст.406 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вироком місцевого суду встановлено, що особа, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою навмисного безпричинного вбивства потерпілого із застосуванням вогнепальної зброї, здійснив один постріл з автоматичної вогнепальної стрілецької зброї - із закріпленого за ним автомата, спричинивши особі одиночне вогнепальне наскрізне кульове поранення голови, від якого він помер на місці.

У касаційній скарзі засуджений, серед іншого, посилався на те, що ні на досудовому слідстві, ні під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, йому не було роз'яснено можливість та особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних.

ВС визнав обґрунтованими доводи касаційної скарги засудженого щодо допущення судом істотного порушення кримінального процесуального закону через невиконання під час підготовчого судового засідання вимог статті 384 КПК. Внаслідок чого судові рішення ВС скасував і призначив новий розгляд в суді першої інстанції.

ВС вказав, що критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою статті 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб'єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

ВС зауважив, що саме до компетенції суду присяжних законодавець відніс розгляд особливо тяжких злочинів, за які передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, а також встановив інший, відмінний від загального, порядок роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних.

Так, відповідно до статті 384 КПК прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов'язаний роз'яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.

Суд касаційної інстанції роз’яснив, що інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

ВС звернув увагу на те, що право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист.

Поряд з цим ККС ВС встановив, що прокурор не роз'яснив обвинуваченому можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та не долучив відповідне письмове роз'яснення до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

В свою чергу, суд першої інстанції в ході провадження не лише не виправив ці недоліки, але й сам припустився порушення вимог частин першої та другої статті 384 КПК, оскільки роз'яснив можливість та особливість розгляду кримінального провадження судом присяжних безпосередньо перед судовими дебатами, що ВС не визнав належним (постанова від 19.04.2018 у справі № 221/1466/15-к).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань Феміда Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань
Суддя-спікер Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області В’ячеслав Мазуренко розповів ...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули численні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика