Правова практикаСудова практика

ВС висловився щодо поняття «інше приміщення» при кваліфікації дій за частиною 3 статті 186 КК

07.06.2019 / 16:04
1950
+A
-a

ВС висловився щодо поняття «інше приміщення» при кваліфікації дій за частиною 3 статті 186 КК

Вироком суду осіб засуджено за частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України. Вироком особи визнані винними в тому, що вони, знаходячись на п`ятому поверсі будинку, переслідуючи корисливу мету, за попередньою змовою між собою - двоє спостерігали за оточуючою обстановкою, а один шляхом вільного доступу, через відчинені двері проник до приміщення тамбуру квартир, який відокремлений від загального коридору дверима із замком, звідки з метою таємного викрадення чужого майна підшукали взуття, яке знаходилось в приміщенні тамбуру. В цей час злочинні дії осіб були помічені потерпілою. Усвідомлюючи, що їх злочинні дії помічено й оцінюються як викрадення, обвинувачені з метою доведення злочину до кінця, продовжуючи утримувати майно, з місця вчинення злочину втекли. Особи відкрито викрали майно потерпілої на загальну суму 7499, 99 грн.

Апеляційний суд дійшов висновку, що в діях осіб відсутня кваліфікуюча ознака «проникнення у інше приміщення», у зв`язку з чим перекваліфікував їх дії з ч. 3 на ч. 2 ст. 186 КК.

Апеляційний суд зазначив, що не може вважатися «іншим приміщенням», проникнення до якого є кваліфікуючою ознакою ч. 3 ст. 186 КК, самостійно відокремлена мешканцями частина загального коридору, яка примикає до їхніх квартир, оскільки дане приміщення не призначене для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей.

Касаційний кримінальний суд не погодився з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Суд зазначив, що Кримінальний кодекс України не містить законодавчої дефініції поняття «інше приміщення», однак його тлумачення дається в усталеній судовій практиці та в доктрині кримінального права.

ВС нагадав, що у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 6 листопада 2009 року під іншим приміщенням пропонувалося розуміти різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до усталених у доктрині кримінального права підходів «інше приміщення» - це завжди певне приміщення (будівля, споруда чи їх частина), окрім житла, яке використовується для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та має будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб, що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння до нього сторонніх осіб.

Під проникненням у інше приміщення слід розуміти незаконне вторгнення до нього будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання, шляхом обману, з використанням підроблених документів тощо) або за допомогою інших засобів, які дають змогу винній особі викрасти майно без входу до цього приміщення.

ВС роз’яснив, що для кваліфікації за ч. 3 ст. 186 КК також важливим є факт усвідомлення особою незаконності входження (потрапляння) у відповідне приміщення або перебування в ньому під час вчинення грабежу. Вчиняючи грабіж, поєднаний з проникненням, особа повинна усвідомлювати протиправність входження (потрапляння) у приміщення або перебування в ньому під час вчинення грабежу.

Суд касаційної інстанції зауважив, що апеляційний суд належно не проаналізував показання потерпілої та свідка, не дослідив дані, що містяться у протоколі огляду місця події з фототаблицею, в ході якого було з`ясовано, що тамбур квартир відділено від загального коридору дверима, що мають дверні дзвінки та зачиняються на замок, а у самому тамбурі знаходилась комора для зберігання речей.

ВС зазначив, що, дійшовши висновку про відсутність у діях обвинувачених кваліфікуючої ознаки «проникнення в інше приміщення», апеляційний суд залишив поза увагою, що з метою зберігання своїх речей мешканцями квартир було обмежено вільний доступ інших осіб до тамбуру.

А та обставина, що вхід до тамбуру був тимчасово полегшений через незачинені двері ще не свідчить про те, що доступ у це приміщення був вільним, оскільки викрадені речі знаходились у межах спеціально обладнаного для зберігання майна приміщення з дверима, на які було встановлено засоби охорони від доступу сторонніх осіб та які відділяли тамбур від приміщень загального користування (коридору та сходової клітки).

Тому у суду були всі підстави вважати, що будь-яка стороння особа мала би ідентифікувати вказане приміщення як таке, що має призначення постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей та до якого ця стороння особа не могла би потрапити без дозволу його володільців (постанова від 21.05.2019 у справі № 754/17292/15-к).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і совість donum auctoris Право і совість
Ми часто звертаємося до совісті, як до вищого внутрішнього закону буття. Очевидно, що моральне обґрунтування права ...
Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику Справа Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику
Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – ...
Червень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика