Правова практикаСудова практика

ВСУ висловив свою правову позицію у справі щодо визнання поруки припиненою

18.11.2015 / 16:29
4982
+A
-a

ВСУ висловив свою правову позицію у справі щодо визнання поруки припиненою

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України розглянула справу № 6-2056цс15 за позовом до публічного акціонерного товариства "Сведбанк" про визнання поруки припиненою. Згідно з обставинами справи між банком та позивачем як поручителем було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель узяв на себе зобов’язання солідарно з позичальником відповідати за виконання боржником умов кредитного договору. Договором поруки було передбачено, що в разі невиконання своїх зобов’язань позичальником поручитель зобов’язаний погасити суму заборгованості за кредитним договором на першу вимогу банку протягом десяти календарних днів з моменту отримання поручителем письмової заяви про невиконання позичальником своїх зобов’язань.

9 липня 2009 року банк надіслав на адресу позичальника та на його адресу як поручителя повідомлення про зміну умов кредитного договору, зокрема, що строк виконання зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі настає на десятий календарний день з 9 липня 2009 року, тобто з дня направлення зазначеного повідомлення - 19 липня 2009 року.

Позивач зазначав, що оскільки позичальник не виконав зобов’язання за кредитним договором від 22 травня 2008 року, а банк протягом шести місяців після спливу цього строку не звернувся до нього як до поручителя з вимогою про погашення боргу або з позовом до суду, то на підставі частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука вважається припиненою.

Посилаючись на пропущення  банком як шестимісячного строку звернення до поручителя з вимогою про погашення боргу, так і шестимісячного строку звернення до суду з позовом до нього, позивач просив визнати договір поруки, укладений 22 травня 2008 року між банком та ним, припиненим та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва, в задоволенні позову особи-поручителя було відмовлено. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ своєю ухвалою відхилив касаційну скаргу поручителя. Своєю постановою від 11 листопада 2015 року Верховний Суд задовольнив заяву позивача, скасвував рішення попередніх судових інстанцій і визнав поруку припиненою.

З огляду на неоднаковість застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме частини 4 статті 559 Цивільного кодексу, Верховний Суд виклав таку правову позицію щодо припинення поруки:

Порука - це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб’єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

У справі, яка переглядається, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного виконання позичальником або поручителем своїх обов’язків, передбачених основним зобов’язанням.

У зв’язку з порушенням боржником виконання зобов’язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов’язаних із ним платежів, змінивши таким чином строк виконання основного зобов’язання.

У разі якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов’язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

У шестимісячний строк банк у будь-якій формі вимог до поручителя не пред’явив, отже, позов до поручителя подано з пропуском встановленого шестимісячного строку.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
06.09.2017 10:00:00 - IBA EuropeCaucasus-Asia Forum 2017
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21.09.2017 09:00:00 - VІ Податковий форум
28.09.2017 14:00:00 - VІ Судовий форум АПУ
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика