Правова практикаСудова практика

ВСУ висловився щодо права власника майна на залучення адвоката для оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно

26.09.2017 / 14:00
5086
+A
-a

ВСУ висловився щодо права власника майна на залучення адвоката для оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно

До Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали ВССУ звернувся адвокат, якому апеляційний суд відмовив у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження.

Відповідно до обставин справи ухвалою слідчого судді за клопотанням начальника відділу поліції в рамках кримінального провадження було накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку. Кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зайняття невстановленими особами гральним бізнесом.

Скориставшись послугами адвоката, власники майна звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами. Апеляційний суд з посиланням на частину першу статті 170, частину першу статті 174 Кримінального процесуального кодексу України відмовив адвокату в прийнятті апеляційних скарг до розгляду, у зв’язку з тим, що скарга подана особою, яка не наділена правом на апеляційне оскарження.

Так, відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвалою ВССУ відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката на ухвалу апеляційного суду.

Верховний Суд України задовольнив заяву адвоката, скасував ухвалу ВССУ, а справу направив на розгляд до суду касаційної інстанції.

Суд зазначив, що конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, що гарантує право на звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, має бути реалізованим, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 309 КПК ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню. ВСУ зауважив, що при цьому КПК не встановлено чіткого переліку осіб – суб’єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, а в пункті 10 статті 393 КПК вказано, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених КПК. Відповідно до пунктів 25, 26 статті 3 КПК одним із учасників як кримінального, так і судового провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Суд вказав, що власник майна, щодо якого вирішується питання про арешт, є особою, прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення, а отже, належить до категорії «інші особи», які вправі подати апеляційну скаргу на рішення слідчого судді.

Згідно з частиною четвертою статті 64-2 КПК представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Відповідно до змісту частини четвертої статті 20 КПК участь у кримінальному провадженні представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, не звужує процесуальних прав цієї особи.

ВСУ роз’яснив, що при вирішенні питання щодо можливості оскарження адвокатом в інтересах свого довірителя ухвали слідчого судді про арешт майна можливо враховувати загальний підхід законодавця до унормування процесуального статусу захисника і представника інших учасників кримінального провадження, який полягає у наданні йому процесуальних прав особи, інтереси якої він представляє. А здійснення представницької функції адвокатом у суді в межах кримінального провадження є частиною гарантованого Конституцією України права на правову допомогу.

Суд зауважив, що дотримання конституційних засад права на доступ до правосуддя та на правову допомогу є гарантією справедливого судового розгляду, а їх нехтування означає, що судове рішення постановлено без дотримання приписів статті 370 КПК щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для його скасування.

ВСУ визначив, що правовий висновок в оскаржуваному рішенні касаційного суду про неможливість залучення у кримінальному провадженні адвоката особою, яка не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, є звуженням права на правову допомогу (постанова від 14.09.2017 у справі № 5-162кс(15)17).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика