З часу отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа не може вважатися незайнятою, незалежно від часу взяття її на облік органами ДФС

Центр зайнятості звернувся до суду з вимогами до особи про стягнення збитків, оскільки під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що відповідач, перебуваючи на обліку як безробітна, не повідомила, що є діючим адвокатом. Добровільно повернути отримані кошти відповідач відмовилася.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог та стягнули з особи отриману допомогу.

Суди виходили з того, що на момент реєстрації у центрі зайнятості, отримання статусу безробітної та допомоги по безробіттю, відповідач мала діюче свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та була самозайнятою особою, а тому не мала права отримувати матеріальне забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Отже отримана відповідачем грошова допомога по безробіттю була призначена на підставі недостовірних відомостей, а судами стягнуто з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 24 110,53 грн.

Відповідач не погодилась з рішеннями судів та звернулась до суду касаційної інстанції з касаційної скаргою, в якій зазначала, що була взята на облік як самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, 24 листопада 2014 року, а отже, набула статусу самозайнятої особи у розумінні чинного законодавства лише 24 листопада 2014 року. Вказувала, що центр зайнятості не надав належних доказів отримання відповідачем доходів та утримання податків за період отримання нею допомоги по безробіттю з 03 лютого 2014 року по 31 жовтня 2014 року.

ВС погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій та вказав, що відповідно до інформації, наданої Радою адвокатів відповідач є діючим адвокатом, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого у 2012 році. За період з 03 лютого 2014 року по 31 жовтня 2014 року відповідачу була виплачена допомога по безробіттю у сумі 24 110,53 грн. А 24 листопада 2014 року відповідач взята на облік як страхувальник - «Особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність».

ВС зазначив, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачена можливість зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом відповідної заяви.

Пунктом 8 частини першої статті 31 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо того, що адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому відповідач не може вважатися незайнятою особою з часу отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, незалежно від часу взяття її на облік органами Державної фіскальної служби України.

ВС зазначив, що оскільки відповідач не скористалася своїм правом і не зупиняла дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю при реєстрації та у період перебування на обліку як безробітна, вона не мала права на отримання статусу безробітної і призначення виплати допомоги по безробіттю (постанова від 31.05.2018 у справі № 750/9213/16-ц).