ВиданняЕсе з права ІТ

Оціночна характеристика інституту електронних грошей та пропозиції взаємодії органів у даній сфері

15.08.2017 / 09:43
1943
+A
-a

Оціночна характеристика інституту електронних грошей та пропозиції взаємодії органів у даній сфері

Електронні гроші: за останні 10-15 років кожен з нас у власному житті користується у побутовому житті електронними рахунками та електронними грошима, хоча до початку 70-х років в Європі і 90-х років в Україні таке явище можно було б назвати фантастикою та навіть написати фантастичну книгу про світ, в котрому люди могли за 10 секунд оплатити продукти в супермаркеті, чи придбати автомобіль, або ж майже миттю оплачувати багатомільйонні контракти. І це вже не кажучи про те, що вже мої бабусі чи дідусі, можуть за допомогою мережі інтернет або спеціальних терміналів оплатити комунальні послуги, та й взагалі, в наш час завдяки електронним розрахункам ми можемо в будь-якій точці Землі можемо придбавати речі, оплачувати кредити, купити квитки на поїзд чи літак, отримувати зарплатню, оплачувати договори та контракти - і це все завдяки лише одній картці або просто завдяки тому, що ми знаємо наш рахунок та інші дані, щоб отримати до нього доступ. Завдяки такому розвитку стало можливим взяти дві речі, окрім вашої одежі: закордонний паспорт і кредитну картку, і відправитись в подорож на інший материк, або навіть переїхати жити, працювати.

Особливо, мене цікавить думка, чи можлива повна відмова від грошей у їх звичайному розумінні, а саме: паперових грошей та аналогічних, особливо грошей з різних сплавів металів. Наприклад, в Україні та багатьох інших країнах вартість випуску деяких монет: номіналом 1, 2, 5 та можливо й 10 копійок є дорожчою за їх купівельну спроможність. Якщо взяти дану інформацію та помножити її на всі країни, в котрих схожа ситуація - можна зробити висновок, що в теперішній час велика кількість грошей витрачається на випуск нових грошей, а ми ще навіть не зачіпали питання випуску нових паперових грошей. Якщо розглядати це питання більш структурно, то ми можемо побачити, що на емісію готівкових коштів кожна держава витрачає велику кількість, бо витрати складаються і з розробки дизайну, і спеціальне обладнання, і заробітна оплата усім кваліфікованим робітникам, зайнятим у цьому процесі.

Також це й витрати на матеріали, з яких виготовляємо гроші та фарба, і згадуємо, що паперові та металічні гроші не вічні і з часом просто необхідна заміна та поява нових, а розуміючи, що ці витрати присутні при штампуванні мільярдів, тобто в дійсно великих масштабах, робимо висновок, що електронні гроші, проводячи аналіз лише з однієї з багатьох сторін - є менш витратними для держав та людства в цілому.

Та й в цілому, варто лише уявити переваги навіть на побутовому рівні, коли використовуючи одну картку, ти можеш оплатити проїзд на громадському транспорті чи таксі, замовити будь-які продукти чи послуги, не виходячи з дому чи з роботи, працювати на іншій половині земної кулі та отримувати заробітну платню, таким чином зменшуючи паперову роботу різних закладів, прибираючи більшість черг, збільшуючи можливості доступу до різних продуктів, товарів та послуг як всередині країни, так і закордоном. Серед плюсів хочеться відзначити думку висловлену моїм батьком як представником середнього бізнесу, що робота з платіжними засобами мінімізує здійснення шахрайських операцій недобросовісним персоналом підприємства шляхом необхідності фіксації операцій у відповідних програмно-технічних комплексах – це пояснюється зменшенням «людського фактору» впливу на економічні процеси всередині підприємства завдяки автоматизації, що надає більше можливостей для контролю за потоками коштів на різних рівнях.

Електронні гроші є цікавим та, серйозно кажучи, дуже практичним та комфортним інструментом, котрим користуються фізичні та, особливо, юридичні особи та держави, для здійснення своєї діяльності та виконанні своїх завдань: будь то виконання боргових зобов'язань, розрахунок за надані або спожиті товари чи послуги, бо завдяки такому способу великі суми грошей, котрими оперують такі суб'єкти, можливо переводити на рахунок контрагентів та інших учасників з мінімальними витратами, як часу, грошей,

Варто відзначити, що як і у будь-якого явища в нашому житті, у електронних грошей є недоліки: серед них можна назвати специфічну вразливість, бо з одного боку: для захисту електронних рахунків та недопущення втручання в випуск та оборот таких електронних коштів цілі держави, банки та спеціальні підрозділи працюють і створюють різні ступені захисту, програмне забезпечення та працюють над захистом від підробки ключів доступу до рахунків: будь то кредитні та депозитні картки, електронні програми та сайти, через які можна керувати грошима та інші інструменти контролю. Але з іншого боку, через відсутність прив'язки фізичних носіїв як паперові купюри та інші, постає в новому світі питання забезпечення невтручання в нормальне функціонування та обіг таких коштів, не лише попередження, але й надзвичайно важливо – в разі правопорушення швидке вирішення проблеми для захисту і припинення зловживання, а потім поновлення прав та повернення коштів, бо електронні гроші – це не купюри, коли вкравши гаманець чи валізу з грошима, у вас більше не можуть вкрасти та приховати кошти, а з електронними грошима важче – потрібно, по-перше, заблокувати доступ до рахунків для недопущення подальшого зловживання правопорушниками і, по-друге, дуже важко відслідкувати кошти, вкрадені таким чином через їх нематеріальну специфіку.

На мою думку, потрібно підвищувати захист будь-яких електронних засобів та електронних приладів, завдяки яким можна здійснювати розрахунки, систематизувати судову практику щодо питань з цієї сфери, як і в кримінальних провадженнях, так і цивільних й господарських, також необхідне постійне адміністрування з боку Нацбанку України, як контролюючого державного органу, як за діяльністю емітентів, так і третіх осіб – користувачів, шляхом зміни та доповнення своїх нормативних актів згідно до змін реалій ринку та розвитку технологій, можливо введення рекомендаційних роз’яснень з вирішення східних питань для різних органів, будь то банки, суди, правоохоронні органи, особлива можлива співпраця з банками – проведення конференцій щодо роз’яснення банкам їх важливої ролі як емітентів та учасників ринку обігу з метою стимуляції створення, покращення та розвитку програм захисту обігу електронних коштів учасниками. І також робота Національного Банку України на постійній основі з правоохоронними органами в порядку дачі рекомендацій та покращення знань щодо обігу електронних коштів може підвищити ефективність щодо захисту порушених прав у даній сфері. 

Якщо перейти від оціночних суджень до юридичної теорії і практики, розпочнемо з найголовнішого – саме з фундаменту, який в нашому випадку є цифровою проекцією та складається з цеглинок – це в нас і є електронні гроші. Отже, згідно до ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів») електронні гроші - одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов'язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Тобто, з законодавчого поняття ми розуміємо, що електронні гроші визначають як одиниці вартості, тобто є мірилом вартості та засобом обігу, зазначення, що вони зберігаються на електронному пристрої, згідно п.1.3. Положення про електронні гроші в Україні це чип, що міститься на пластиковій картці або на іншому носії, пам'ять комп'ютера тощо, які використовуються для зберігання електронних грошей.

Це означає, що хоча електронні гроші, якщо підходити до цього питання з точки зору діалектичної філософії: не мають фізичної форми – їх неможливо відчути на дотик та понюхати чи інші дії, які ми можемо провести для сприйняття об’єктів матеріального світу, але з іншого боку у них є певний код, алгоритм та вони «прив’язані» до серверів, де вони знаходяться, але й водночас до різних видів носіїв, завдяки котрим можливе їх використання користувачами. Якщо подивитись на ЄС, можна використати Директиву 2000/46/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС про започаткування та здійснення діяльності установами-емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними від 18 вересня 2000 року містить розгорнуте визначення електронних грошей. За статтею 1 Директиви, «електронні гроші –грошова вартість, яка є вимогою до емітента і яка: зберігається на електронному пристрої; емітується під час отримання грошових коштів у вартісному розмірі не меншому, ніж емітована грошова вартість; приймається як засіб платежу підприємствами, іншими ніж емітент». Важливим у цьому визначенні є взаємозв’язок електронних та традиційних грошей та існування окремого обігу електронних грошей, відмінного від банківського обігу грошей. Завдяки цій Директиві у ЄС законодавчо закріплено зв’язок між грошима центрального банку та електронними грошима.

Питання щодо випуску електронних грошей регулюється такими положеннями, закріпленими в ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів» та Положенні Правління Національного Банку України «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням»: випуск  електронних  грошей  може  здійснювати виключно банк. Банк, що  здійснює  випуск  електронних  грошей,  бере  на  себе зобов'язання з їх погашення. Випуск електронних  грошей здійснюється  шляхом  їх надання користувачам  або  комерційним  агентам  в  обмін на готівкові або безготівкові кошти. Банк,  що  здійснює  випуск  електронних грошей, зобов'язаний погашати випущені ним електронні гроші на вимогу користувача, процедура випуску розширюється Положенням «Про електронні гроші»: розділом 2 «Вимоги щодо здійснення випуску електронних грошей» емітенти мають право здійснювати випуск електронних грошей, виражених лише в гривнях; розділом 6 «Порядок узгодження правил використання електронних грошей»: банк, що має намір здійснювати випуск електронних грошей, зобов'язаний до початку випуску електронних грошей узгодити з Національним банком правила використання електронних грошей в Україні. З цього ми робимо висновок, що держава постійно контролює емісію електронних грошей Україні та іншим, іноземним операторам важко увійти на наш ринок, тобто можна назвати це спрямованістю чинного законодавства на внутрішньодержавний режим обігу, звичайно варто вказати на Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», в котрому вказується емісія та використання електронних засобів міжнародних платіжних систем – нерезидентів, але проаналізувавши дане положення, наприклад, регламентується розділом V «Еквайринг із використанням електронних платіжних засобів» - еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами-резидентами, що уклали договір з платіжною організацією платіжної системи, також зазначення, що емітент на підставі договору має право емітувати додатковий електронний платіжний засіб фізичній особі-резиденту за умови надання власником рахунку-резидентом цій фізичній особі-резиденту права на його отримання, а додатковий електронний платіжний засіб фізичній особі-нерезиденту - за умови надання власником рахунку-нерезидентом права фізичній особі-нерезиденту на його отримання. Емітент не має права емітувати додатковий електронний платіжний засіб фізичній особі-нерезиденту, якщо власником рахунку є резидент, та/або фізичній особі-резиденту, якщо власником рахунку є нерезидент. Тобто, в основних законодавчих документах, які ми використовуємо для формування правової думки щодо питання випуску та обігу електронних грошей простежуються моменти, спрямовані більше на розвиток та преференцій в бік резидентів.

На сьогодні Національний банк зареєстрував 20 операторів, які мають право випускати електронні гроші. Список відкритий і доступний на сайті НБУ. Але після уважного його вивчення з’ясовується, що більша частина емітентів підв’язана під наявні платіжні системи: Visa, MasterCard або НСМЕП.

Натомість систем електронних грошей у чистому вигляді всього три: MoneXy від Фідобанку, GlobalMoney від Ощадбанку й «Максі» від Альфа-Банку. Причому, відмітимо, що популярні в Україні системи WebMoney та «Яндекс.Гроші» до цього списку не входять. Перша має статус внутрішньодержавної системи розрахунків, що передбачає роботу з абсолютно іншими фінансовими інструментами, а гарант «Яндекс.Гроші» є небанківською установою. А згідно з українським законодавством, саме банк може й повинен виступати емітентом електронних грошей. Наявність банку є доцільним, оскільки він виступає гарантом і підкріплює віртуальну грошову масу реальними грошима.

У ході написання роботи було досліджено правове закріплення в нормативно-правових актах України та Європейського Союзу поняття «електронні гроші», проведено аналіз щодо даного поняття, також зазначено правові підстави випуску та обігу електронних грошей, надано власну думку та наведено думку науковців з даної теми щодо оцінки правового регулювання прав емітентів резидентів та нерезидентів. Особливістю можна назвати порівняння та аналіз електронних грошей із звичайними матеріальними коштами, плюси та мінуси, виведення та пропозиція цілої низки заходів спрямованих на розвиток і покращення правових умов при розгляді таких питань, як і при порушенні таких прав: в судах та правоохоронних органах, так і в межах правового поля, коли такі права не порушені, а дані пропозиції мають сприяти розвитку та більшій регуляції діяльності емітентів та користувачів електронних коштів.

Колєсніков Р.Р.
студент V курсу
Національного університету «Одеська юридична академія»

*матеріал розміщено в авторській редакції та в рамках співпраці ІА "Українське право"  та ГО "Європейська Асоціація Студентів Права Львів"

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєтьс...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика