Юридичний супровід бізнесу
ПРАВО В ОСОБАХ
Бабій Борис Мусійович 11.12.2015

Бабій Борис Мусійович

Борис Мусійович Бабій - видатний вчений-правознавець, дослідник історії держави і права, старший науковий співробітник (1952), доктор юридичних наук (1964), професор (1966), член-кореспондент АН УРСР (1967), академік АН УРСР (1972), заслужений діяч науки УРСР (1974), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1981).

Народився 25 липня 1914 р. у с. Гурівці (Козятинський район, Вінницька область, Україна). Після закінчення юридичного факультету Київського університету імені Т.  Г. Шевченка працював прокурором кримінально-судового відділу Прокуратури УРСР (1939 - 1940).

Упродовж 1940 - 1947 рр. перебував у лавах Червоної армії на посадах: помічника військового прокурора Південно-Західного фронту, військового прокурора Головної військової прокуратури Радянської армії, заступника військового прокурора, старшого помічника військового прокурора Другого Українського фронту та військового прокурора Київського військового округу. Брав участь в обороні м. Києва, у визволенні Правобережної України, Австрії, Молдавії, Румунії, Угорщини, Чехословаччини та Югославії.

Працював старшим викладачем теорії держави і права, заступником декана юридичного факультету КДУ (1947 - 1949), вченим секретарем (1949 - 1966), заступником завідувача (1966 - 1967), завідувачем Сектору держави і права АН УРСР (1967 - 1969), заступником директора, завідувачем відділу теорії та історії держави і права (1966 - 1974), директором (1974 - 1988) Інституту держави і права АН УРСР (нині - Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України).

Бабій був членом Президії АН УРСР, академіком-секретарем Відділення економіки, історії, філософії та права АН УРСР, радником Президії АН УРСР; головою ревізійної комісії, членом президії, заступником голови правління Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури, головою Українського відділення Радянської асоціації політичних наук, членом правління республіканського товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном «Україна», робочої групи і секретаріату Комісії з підготовки проекту Конституції УРСР та багатьох нормативно-правових актів УРСР.

Був членом низки установ при Раді Міністрів УРСР: Юридичної комісії, Комітету по Державних преміях УРСР в галузі науки і техніки, Комісії по радянських традиціях, святах та обрядах. Був членом комісії УРСР у справах ЮНЕСКО та членом Постійної палати Третейського суду в Гаазі. Очолював українські делегації на конференціях, симпозіумах та сесіях ООН: з питань дослідження та використання космічного простору в мирних цілях у Відні  боротьби з расизмом у Камеруні та Нігерії, представництва держав у міжнародних організаціях у Відні, боротьби з міжнародним тероризмом у Нью-Йорку, з боротьби проти расизму та расової дискримінації у Женеві та ін.

Б. М. Бабій автор понад 400 наукових праць, присвячених дослідженню історії держави і права України, історичних здобутків і пріоритетів вітчизняної юридичної науки, питань функціонування української правничої мови, становлення й унормування національної юридичної термінології. Під його керівництвом було підготовлено та видано «Русско-украинский словарь юридической терминологии», за його участю підготовлені і видані узагальнені курси з історії держави і права УРСР (1961, 1967, 1976, 1987). Входив до складу редколегій багатьох видань: «Історія Української PCP» в 10-ти томах, «Радянська енциклопедія історії України», «Звід пам’яток історії і культури УРСР», другого видання «Української радянської енциклопедії», «Зібрання діючих законів УРСР» у 24 томах та ін.

За військові заслуги та професійні здобутки Б. М. Бабій нагороджений урядовими відзнаками: орденами – «Знак Пошани» (1972), Великої Вітчизняної війни I ступеня (1944, 1945), Великої Вітчизняної війни II ступеня (1944) та медалями – «За бойові заслуги» (1942), «За оборону Києва» (1965), «За доблесну працю» (1970), «В пам’ять 1500-річчя Києва» (1982).

23 липня 1993 року, відповідно до Указу Президента України, Бабій був призначений одним з перших академіків Академії правових наук України.


Невідворотність покарання в українському праві donum auctoris Невідворотність покарання в українському праві
Право набуває здатності виконати соціальні функції внаслідок чималої кількості чинників, серед яких не другорядни...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство Справа Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство
Щоб відвернути підозру від себе чи приховати докази та факти, люди вибудовують плани та вигадують справжні історі...
Червень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
2 3
4 5 6 7
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика