ПРАВО В ОСОБАХ
Чайковський Андрій Якович 11.10.2018

Чайковський Андрій Якович

Хоча всеукраїнську славу здобув як талановитий письменник історичного жанру, не можна не згадати іншу сторону таланту Андрія Чайковського, а саме - юриспруденцію. Він заслужено займає одне з поважних місць у переліку відомих випускників юридичного факультету Львівського університету, засновував культурно-просвітницькі організації, турбувався про малозабезпечених і захищав у судах права бідних українців.

А. Чайковський став відомим адвокатом, який часто приймав участь у політичних процесах часів Австро-Угорської монархії, був державним повітовим Комісаром у час існування Західноукраїнської Народної Республіки та одним із засновників Союзу українських адвокатів у Польщі. Чайковський-адвокат написав цілий ряд оповідань та нарисів «з судової зали».

Народився А. Чайковський 15 травня 1857 р. у Самборі в родині дрібного урядовця. Рано втративши батьків, перебував на утриманні своїх родичів у селі Гординя Самбірського повіту. У 1869 р. А. Чайковський вступив до гімназії у Самборі. Цей час пов'язують з подіями, коли на Східній Галичині розгортався український патріотичний рух, зокрема, серед гімназійної та університетської молоді, виникали різні таємні гуртки і товариства, де вивчалися український правопис, література, а також цікавились політикою. А. Чайковський теж належав до таємного гімназійного гуртка, навіть очолював такий гурток. У цей період були перші літературні спроби . А також у той час відбулося знайомство із Іваном Франком.

Після закінчення гімназії вступив на філософський факультет Львівського університету, де була кафедра української словесності. Навчання не завершив через високу оплату, а прийняв рішення вступити на військову службу. Прослуживши рік та отримавши звання «лейтенанта резерву», він передумав робити військову кар’єру та записався на правничий факультет того ж Львівського університету. Вів активне студентське життя — спочатку очолював молодіжну організацію «Дружній лихвар», а невдовзі став одним із засновників «Кружка правників», куратором якого був професор Олександр Огоновський. Треба зазначити, що О. Огоновський був єдиним професором, який викладав українською мовою, а саме - цивільне право. У 1886 р. професора О. Огоновського обрали деканом юридичного факультету. На жаль в подальшому події розгортались непередбачувано, оскільки у Боснії вибухнуло повстання проти австрійського панування, і 77-й полк, в якому колись Чайковський служив, відправлено на придушення цього повстання.

А. Чайковського у січні 1882 р. мобілізовано як резервного офіцера до війська, Повернувшись звідти, А. Чайковський у 1883 р. знову взявся до освоєння юриспруденції та закінчує правничі студії. Після цього здав державні іспити та пройшов однорічну судову практику, яка була обов’язковою для всіх випускників, які хотіли стати адвокатами.

Адвокатську практику А. Чайковський проходив у Львові в адвокатській конторі відомого адвоката Ф. Яцьковського. В той час багато їздив по території краю та близько знайомився з життям простих людей, що в подальшому чимало дало для професії, а також творчості. Практика тривала шість років. А. Чайковський спеціалізувався на карних (кримінальних) справах. У 1886 р. він закінчив практику у Ф. Яцьковського і переїхав для подальшого проходження практики у м. Бережани, де практикувався у канцелярії польського адвоката І. Маєвського. Тут він теж багато їздив (по судових справах) до різних містечок і сіл. В подальшому 1889 р. склав іспит і отримав звання адвоката та ступінь доктора права, що дало можливість відкрити свою власну справу - адвокатську канцелярію. За ним закріпилось звання, «хлопського адвоката», оскільки часто захищав селян від зловживань з боку місцевої влади, переслідувань поліції. Зокрема з бідних селян та у політичних процесах оплати не брав, за що теж заслужив повагу.

Відомим, зокрема, на всю Галичину був процес кількох десятків селян із Західної Галичини, що їх найняли на будівництво залізниці. Вони працювали на Бережанській ділянці і підняли бунт, бо годували їх вкрай погано та й ще не виплачували заробітної платні. Їх притягнули за цей бунт до суду, тобто за антидержавний виступ. Але А.Чайковський зумів перед судом присяжних виправдати своїх підзахисних. Також справи, де вина особи була очевидна, А. Чайковський переважно не брав, тому й, мабуть, не збагатився.

Часто професійну діяльність поєднував з національно-патріотичною, зокрема, першим почав активно добиватись уведення української мови у судівництві. Незабаром очолив філію повітової «Просвіти», активно включившись у поширення освіти серед населення, формування бібліотек «Просвіти». Також був одним із засновників кооперативу «Народний дім», студентської організації «Руська бурса», долучився до антиалкогольної пропаганди, яку проводили за вказівкою митрополита С. Сембратовича галицькі священики серед селянства, створивши у Бережанах товариство тверезості «Відродження».

У 1898 р., з нагоди святкування 100-річчя виходу «Енеїди» І. Котляревського, проходив у Бережанах великий концерт, в якому взяла участь Соломія Крушельницька. Тоді ж відбувся ювілейний спектакль силами місцевої інтелігенції «Наталка-Полтавка», де роль возного грав А.Чайковський, роль Петра – Богдан Лепкий, Наталки – дочка проф. Бачинського Галя. Поруч з професійною та активною громадсько-політичною діяльністю А. Чайковський також був дотичний до видавничої справи. У різних періодичних виданнях він публікує фахові статті, зокрема з історичними мотивами, наприклад, статтю «Процес Ісуса Христа», написану на підставі Святого письма та інших першоджерел, «Староафінський кримінальний процес», «Причини зубожілості наших селян і міщан через судівництво» . В цій останній статті, опублікованій в газеті «Діло» у 1888 р., автор порушує важливу для галицького селянства проблему. Він наводить справжні причини зубожіння селян: несправедливість судочинства, недосконалість ведення поземельних книг, лихварські проценти позик, відсутність контролю за дотриманням закону про пияцтво та ін. Заслуговує на увагу і цикл статей та заміток А. Чайковського «З судової зали», які представляють інтерес з позиції аналізу його правових поглядів.

Неможливо обійти увагою його правничо-просвітницькі видання. Зокрема, у 1905 р. він видав брошуру «Що кожному треба знати про загальне, рівне, безпосереднє і тайне право голосування». У ній у формі запитань і стислих відповідей подається визначення таких понять, як конституція, парламент, сейм, їх повноваження, справедливість і несправедливість законів, засади виборчого права, що треба робити, щоб «обирати людей чесних і певних», що належить робити народу, щоб відстояти своїх кандидатів і свої інтереси. У цій праці А. Чайковський зумів коротко і доступно для кожного пояснити народу важливі державно-правові проблеми.

1904 р. він переселився до м. Сколе (Стрийського повіту), де теж відкрив адвокатську канцелярію. Швидко й тут він здобув собі серед населення авторитет. В подальшому його обрали послом до складу стрийської повітової ради. Але для діяльності А. Чайковського не було у м. Сколе належних умов. Місцевий суд розглядав переважно дрібні справи, а А. Чайковський спеціалізувався на кримінальній практиці. Оскільки він мав натуру рухливу та активну, то не витримавши й двох років, восени 1905 р. переїхав до Рогатина. Тут йому теж не сподобалося, і влітку 1906 р. повернувся до Бережан. У ці роки в Австрії особливої інтенсивності набрала боротьба за демократизацію виборчого права. У січні 1907 р. прийнято новий виборчий закон, яким встановлено загальне виборче право, відмінено куріальну систему виборів.

Однак, не отримали права голосу жінки, військовослужбовці та молодь віком до 24 р. У цьому ж році відбулись і перші «загальні» вибори до австрійського парламенту. Українська Національно-демократична партія, до якої входив і А. Чайковський, здобула на цих виборах 25 місць. В 1908 р. пройшли вибори і до галицького сейму. А. Чайковський прийняв у передвиборчій боротьбі активну участь. На наступних виборах до сейму (у 1913 р.) його навіть висунули кандидатом у посли від Бережанського округу. У травні 1914 р. А. Чайковський переїхав до Самбора, як він вважав на постійно. Тут він активно включився у діяльність української громади міста, зокрема «Просвіти», «Січей», «Соколів» і ін.

На початку Першої світової війни організував набір до лав Легіону українських січових стрільців у Самбірському повіті. Настала хвиля патріотичного піднесення серед українців. Записалися добровольцями до УСС-ів і два сини Чайковського – Богдан і Андрій, але їх не прийняли (з приводу обмеження чисельності цього військового формування) Після вступу до Галичини російських військ, за доносом співмешканців, які з ідеологічних міркувань симпатизували завойовникам, був ув’язнений до львівської в’язниці «Бригідки». Його протримали понад два тижні, і, не знайшовши компромату, випустили під протекцію доктора Володимира Дудикевича.

У 1915 році очолив Андрій Чайковський «Комітет українців» міста Львова. Після встановлення української влади в Галичині в 1918-19 він працював повітовим комісаром Самбірського повіту Західноукраїнської республіки (ЗУНР). Навесні 1919 р. польські війська зайняли Самбір.

А. Чайковський із сім’єю в останню хвилину виїхав у Коломию, де по закінченню війни відкрив чергову адвокатську канцелярію. Саме у Коломиї він написав основні свої історичні повісті, які принесли йому всеукраїнську славу одного з найкращих історичних письменників – «На уходах» (1921 р.); «Олексій Корнієнко» (1924 р.); «До слави» (1929 р.); «Чорні рядки» (спогади); «Сонце заходить» (1930 р.); «Полковник Михайло Кричевський». Найбільшою літературно-історичною працею, яку задумав А. Чайковський, була шеститомна повість «Сагайдачний». У Коломиї А. Чайковський став невдовзі головою місцевої філії «Рідної школи», належав до організаторів «Товариства українських письменників і журналістів» у Львові, був його першим головою.

Крім того він і далі продовжував активно працювати та практикувати в галузі юриспруденції, зокрема став одним із засновників-організаторів Союзу українських адвокатів у Львові, головою його коломийської філії.Пішов із життя у 1935 р., лише на кілька днів переживши своє 78-річчя.

Художня проза Андрія Чайковського була високо оцінена Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським. Його твори видавалися у Львові, Коломиї, Чернівцях, Станіславі, Тернополі, Києві, Харкові, Катеринославі, Відні, Празі, Кракові, у США та Канаді. У радянський період від 1939 до 1958 року ім’я письменника Андрія Чайковського було під забороною. Як виняток у 1958 році у Львівському видавництві «Каменяр» вийшла збірка «За сестрою», а 1966-го вперше перевидали «Олюньку».

Проте треба зазначити, що більшість часу в Андрія Чайковського забирала адвокатська робота. У ній він досяг справжньої майстерності. Його захисні промови були сповнені добрим гумором, відзначалися знанням юридичних законів, глибокою життєвою логікою та здебільшого досягали своєї мети щодо виправдання його підзахисних. В основному така його праця була безкорисною для селян та в політичних процесах. Ніхто інший так активно, як Андрій Чайковський, не популяризував ідеї народного просвітянського руху, доказуючи власним прикладом, що рідною мовою треба вести справи в судах та установах.

Підготувала Зеновія Суховерська з використанням матеріалів статті професора Б.Й. Тищика «Андрій Чайковський-відомий випускник юридичного факультету Львівського університету»


Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика