Юридичний супровід бізнесу
ПРАВО В ОСОБАХ
Мартиненко Петро Федорович 23.01.2017

Мартиненко Петро Федорович

Петро Федорович Мартиненко - відомий український правознавець, заслужений юрист України, професор, суддя Конституційного Суду України.

Мартиненко Петро Федорович народився 26 січня 1936 року в селі Осівці Брусилівського району Житомирської області в селянській родині. Початкову освіту здобував у рідному селі, середню - у Брусилові, де закінчив школу зі срібною медаллю. Після закінчення школи намагався вступити на факультет журналістики Львівського університету та зазнав невдачі.

Свою трудову діяльність розпочав у Нижньому Тагілі, працюючи помічником тракториста будівельного тресту.

По закінченню військової служби, за направленням політуправління флоту вступив до Саратовського юридичного інституту імені Дмитра Курського де захопився міжнародним правом. Його перша наукова робота - «Правове становище Західного Берліна» - виборола третє місце на всесоюзному конкурсі серед студентів юридичних вузів. По закінченню навчання за порадою свого вчителя, професора Фарбера, лишається працювати викладачем кафедри державного і міжнародного права Саратовського юридичного інституту.

У 1963 році Мартиненко повернувся до Києва, де став аспірантом кафедри міжнародного права та іноземного законодавства Київського університету. У 1965 році захистив кандидатську дисертацію і продовжив працювати як викладач, старший викладач, доцент кафедри міжнародного права та іноземного законодавства Київського університету імені Тараса Шевченка.

У 1971–1976 роках Петро Мартиненко - доцент факультету економіки і права Національного університету Центральноафриканської Республіки (місто Бангі). У цей час він активно вивчав французьке право. Здобутий досвід став у нагоді в подальшій роботі у Київському університеті, куди Мартиненко повернувся 1976 року. Згодом працював доцентом, професором факультету міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету, потім - заступником директора Інституту міжнародних відносин та завідувачем кафедри порівняльного правознавства Київського університету.

Водночас, без відриву від викладацької діяльності, професор Мартиненко був головним науковим консультантом Секретаріату Верховної Ради України, заступником представника України у Венеціанській комісії Ради Європи, співробітником Українсько-європейського консультативного центру з питань законодавства, членом Державної міжвідомчої комісії з питань вступу України до Ради Європи. У цей час брав активну участь у створенні та розробці цілої низки засадничих для незалежної України документів, зокрема Закону «Про мови в Українській РСР», «Декларації про державний суверенітет України», «Концепції Договору про Співдружність Держав», «Концепції нової Конституції України», проекту Конституції України, Закону «Про Конституційний Суд України» та ін. Як експерт МЗС України працював над проектами Європейської Конвенції з питань громадянства та Європейської Хартії регіональних та міноритарних мов, що розроблялись у Раді Європи.

У вересні 1996 року був призначений суддею Конституційного Суду України. Після звільнення у відставку повернувся до викладацької діяльності - обіймав посаду декана, завідувача кафедри публічного права юридичного факультету Міжнародного Соломонова Університету, за сумісництвом - посаду професора кафедри зовнішньої політики і дипломатії Дипломатичної академії України, професора Вищої школи бізнесу в Даброві Горнічей (Польща). Як незалежний експерт Регламентного комітету і Венеціанської комісії Ради Європи брав участь у розробці проекту резолюції стосовно імунітету членів Парламентської Асамблеї і в обговоренні шляхів імплементації рішень Європейського суду з прав людини в діяльність конституційної юрисдикції держав-членів.

Як дипломований адвокат консультував юридичну фірму «Російсько-Українська Юридична Група» (RULG, Вашингтон).

Помер видатний правознавець 14 липня 2013 року внаслідок різкого погіршення стану здоров'я.

За своє життя підготував 19 кандидатів наук з конституційного і міжнародного права, політології, написав понад 200 наукових і науково-методичних праць з питань конституційного, міжнародного, адміністративного права, соціології міжнародних відносин, 22 з яких були опубліковані за кордоном. 


Довіра до суду donum auctoris Довіра до суду
Довіра до суду не існує окремо від довіри до влади. Наше внутрішнє ставлення до рішень, які виносить суддя, отото...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика