ПРАВО В ОСОБАХ
Сташис Володимир Володимирович 28.12.2015

Сташис Володимир Володимирович

Володимир Володимирович Сташис - видатний український вчений в галузі кримінального права, талановитий педагог і організатор вищої юридичної освіти в Україні. Володимир Володимирович зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної юридичної науки та освіти, був засновником харківської школи кримінального права, автором численних фундаментальних праць. Більше 40 років працював першим проректором і завідувачем кафедри кримінального права Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", виховав плеяду відомих юристів, науковців та педагогів.

Як писав про нього В. Я. Тацій, "він Вчитель – Генератор Ідей, які втілені в його справах і справах його учнів…Наукове життя його справ і ідей продовжується…".

 У 2015 році виповнилося 90 років з дня народження видатного вченого-юриста у галузі кримінального права та кримінології Володимира Володимировича Сташиса, який народився 10 липня 1925 року у м. Суми.

На початку 1943 року був призваний до лав радянської армії. З липня 1943 року брав участь у бойових діях на Калінінському, Північно-Західному та Прибалтійському фронтах, був комсоргом батальйону 756-го стрілецького полку, який входив до 150-ї Стрілецької дивізії і прославився при штурмі Берліна, захопленні рейхстагу і встановленні на ньому стягу перемоги. Був тричі поранений, вісім місяців провів у госпіталі. Інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ групи.

Після закінчення екстерном середньої школи (з 1946 по 1950 р.) навчався в Харківському юридичному інституті (нині - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).

Здобувши вищу освіту, вступив до аспірантури рідного вузу. Під час навчання неодноразово виконував обов’язки народного судді. Згодом Володимир Володимирович обіймав посади асистента, старшого викладача. У вересні 1956 р. Сташиса обрали завідувачем кафедри кримінального права, яку він очолював до 1991 р.

У 1954 р. захистив кандидатську дисертацію, а 1962 р. йому присвоїли вчене звання доцента, в червні 1973 р. - професора. У 1993 р. Сташиса обрали академіком Академії правових наук України.

Талановитий педагог та вчитель, видатний організатор вищої освіти, який понад 40 років працював першим проректором юридичного університету, Сташис створив потужну школу харківських вчених у галузі кримінального права, визнану не лише в Україні, а й далеко за її межами. Під безпосереднім керівництвом професора було підготовлено понад 30 кандидатських дисертацій, 7 його учнів стали докторами юридичних наук, 5 - академіками України.

Співавтор прийнятих Верховною Радою України кримінальних кодексів України 1960 р. та 2001 р., численних законопроектів з питань боротьби зі злочинністю, дотримання прав особи у сфері кримінальної юстиції, реформування чинного кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, попередження та розкриття злочинів.

Понад 300 наукових праць, із яких сім монографій, вісім науково-практичних коментарів, чотирнадцять підручників, вісім навчальних посібників з кримінального права, виданих В. В. Сташисом, або під його керівництвом, стали настільними книгами для студентів, наукових працівників та практикуючих юристів.

Після здобуття незалежності України Сташис зробив великий внесок у розбудову України як правової, демократичної та соціальної держави. Він понад 20 років очолював Науково-методичну комісію з правознавства при Міністерстві освіти і науки. Під його безпосереднім керівництвом були розроблені державні стандарти підготовки юридичних кадрів. Сім років Сташис очолював Фахову раду, а згодом - Експертну раду з права при Державній акредитаційній комісії України. Академік Сташис доклав багато зусиль для становлення та розвитку Національної академії правових наук України як потужного центру правової думки, Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності.

Велика наукова, педагогічна та організаторська діяльність Володимира Сташиса у галузі вищої юридичної освіти широко відома і отримала велику оцінку за межами України. Протягом більш як 20-ти років він був представником України у Міжнародному третейському суді (м. Гаага), він має значну кількість іноземних нагород і почесних звань.

Наукову, педагогічну та адміністративну діяльність Сташис успішно поєднував з активною роботою в діяльності низки президентських та урядових комісій у галузі правових проблем, інших різних державних установ, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Його активна життєва позиція, досвід і велике знання проблем суспільного життя завжди надавали діяльності цих організацій значний практичний напрям, організованість, державницький підхід до вирішення різних проблем сьогодення.

Володимир Володимирович Сташис був членом багатьох наукових та освітніх міжнародних організацій у галузі права, його запрошували читати лекції до провідних університетів Європи та світу.

Держава високо оцінила бойові подвиги та трудові здобутки Сташиса. Він нагороджений десятьма бойовими орденами і медалями. Отримав звання Герой України з врученням ордена Держави (1 листопада 2006 року) - за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку юридичної науки, підготовку висококваліфікованих правників, багаторічну плідну педагогічну і громадську діяльність.

Отримав орден Ярослава Мудрого IV та V ступенів, повний кавалер орденів "За заслуги". Нагороджений орденами Союзу РСР - орденом Леніна, Бойового Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, Олександра Невського, орденами Вітчизняної війни І ступеня та "Знак пошани", 29 медалями. Від церкви отримав ордени Святого Георгія, Нестора Літописця, Святого Великого Князя Володимира Великого І ступеня, 2000-річчя Різдва Христового. Мав класний чин Державного радника юстиції 2-го класу (генерал-лейтенант юстиції).

Володимир Сташис - заслужений професор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, почесний професор Національної академії внутрішніх справ України, іноземний член Російської академії природничих наук з відділення геополітики і безпеки, почесний академік Національного університету "Острозька академія", почесний доктор Національного університету "Києво-Могилянська академія", почесний доктор Соломонова університету.

Активну участь приймав в роботі міжнародних юридичних організацій: член Міжнародної асоціації юридичної методології в Канаді, член Лондонської дипломатичної академії, член Європейської асоціації законодавства (ЕAL), член Європейської асоціації кримінологів, посол вищої значимості та нагороджений почесною медаллю "За досягнення у ХХ столітті" Американського біографічного інституту, медалю "Легіон честі" Об’єднаної ради з питань культури США, кавалер Всесвітнього ордена науки-освіти-культури Європейської Академії Інформації, вищого ордена юстиції Всесвітньої асоціації юристів, Міжнародного ордена заслуг Міжнародного біографічного центру. 

До останніх днів свого життя Володимир Володимирович працював: вивчав і аналізував питання кримінального права про злочин і покарання.


Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
06.09.2017 10:00:00 - IBA EuropeCaucasus-Asia Forum 2017
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21.09.2017 09:00:00 - VІ Податковий форум
28.09.2017 14:00:00 - VІ Судовий форум АПУ
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика