Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

27 березня Україна перейде на літній час

26.03.2016 / 08:14
2450
+A
-a

27 березня Україна перейде на літній час

У ніч з суботи, 26 березня, на неділю, 27 березня, о 3 годині ночі за київським часом відбудеться перехід на літній час - українці мають перевести годинникові стрілки на годину вперед.

Щорічне переведення часу закріплено постановою Кабміну від 13 травня 1996 року № 509 «Про порядок обчислення часу на території України».

Відповідно до постанови на території України встановлено час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

При цьому рух залізничного, водного, повітряного і міжміського автомобільного транспорту загального користування, а також робота міжміського телефонного і телеграфного зв'язку на території України здійснюється за київським часом, однак лічба суднового часу в морі провадиться за міжнародною системою часових поясів. При перебуванні суден на рейдах і в портах інших держав використовується час, який там установлено.

В Україні стрілки годинника на літній і зимовий час переводять з метою економії електроенергії з 1981 року. 

Однак протягом останніх років українська влада не раз розглядала питання стосовно часу – то на користь переведення, то на користь його скасування. 

Уперше законодавчу ініціативу скасувати переведення часу було запропоновано у 2011 році. Тоді парламент підтримав скасування переходу на літній час, цю ініціативу також підтримав МОЗ. Однак у 2012 році Верховна Рада проголосувала про повернення до переведення годинників. Планувалося, що у жовтні 2012 року українці востаннє переведуть стрілки годинників, однак і по сьогодні Україна продовжує змінювати час двічі на рік. 

Хоча нещодавно в Раду внесли проект Постанови№ 4234 "Про зміну порядку обчислення часу на території України", яким пропонується скасувати дію літнього часу. Відповідне рішення ініціатор Юрій Бублик (позафракційний) пояснює негативним впливом на здоров'я. Поки що з ініціативою ознайомлюються в профільному комітеті.

Якщо зазирнути в історію, то переведення часу – явище не нове. Першим ідею зміни часу озвучив Бенджамін Франклін. Перебуваючи у Францію в якості посла, у Франкліна з’явилася думка, що непогано б організувати літній час парижан більш раціонально. Він запропонував ввести податок на віконниці, а також будити парижан церковним дзвоном і пальбою з гармат. 

Проте автором ідеї літнього часу вважають англійського бізнесмена Вільяма Віллетта. Ходять чутки, що ця ідея прийшла йому в голову після того, як він проїжджав вранці вздовж села і побачив закриті віконниці. Віллетт також керувався економічними міркуваннями, запропонувавши переводити стрілки вперед і економити таким чином на освітленні ввечері. Віллетт не наполягав на часовіі зміну одразу. Він пропонував щонеділі квітня переводити стрілки на 20 хвилин вперед, а кожну неділю вересня – повторювати процес з точністю до навпаки.

Німці запроваджували літній час під час Першої і Другої світових воєн, щоб мати можливість вести бойові дії більш ефективно. 

Грали зі стрілками і в інших країнах, зокрема в колишньому СРСР. Тут зміна стрілок неодноразово встановлювалася і скасовувалася починаючи з 1917 року. 

У сучасному світі прихильники і противники переведення годинників розбилися на два табори. Прихильники твердять про неймовірні заощадження на електроенергії. Різні міністерства енергетики, моніторингові організації та авторитетні фахівці наводять значення, виражені у відсотках, доларах і кіловат-годинах, які доводять їх правоту. Однак не усі енергетики єдині в цій думці. Так, наприклад, Університет Осаки розробив у 2007 році комп’ютерну модель розрахунку, яка не виявила значних переваг у зміні часу. 

Наприклад, у Японії годинники не переводять, однак у літній час початок робочого дня переноситься на годину назад, тобто починається раніше.

У свою чергу, противники переходу на літній час скаржаться, що це шкодить біоритму людини і впливає на її працездатність.

Звісно, однозначно правильної думки в цьому питанні не існує, тому кожна країна має вирішувати це питання для себе індивідуально. 


 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика