Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

27 березня Україна перейде на літній час

26.03.2016 / 08:14
1983
+A
-a

27 березня Україна перейде на літній час

У ніч з суботи, 26 березня, на неділю, 27 березня, о 3 годині ночі за київським часом відбудеться перехід на літній час - українці мають перевести годинникові стрілки на годину вперед.

Щорічне переведення часу закріплено постановою Кабміну від 13 травня 1996 року № 509 «Про порядок обчислення часу на території України».

Відповідно до постанови на території України встановлено час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

При цьому рух залізничного, водного, повітряного і міжміського автомобільного транспорту загального користування, а також робота міжміського телефонного і телеграфного зв'язку на території України здійснюється за київським часом, однак лічба суднового часу в морі провадиться за міжнародною системою часових поясів. При перебуванні суден на рейдах і в портах інших держав використовується час, який там установлено.

В Україні стрілки годинника на літній і зимовий час переводять з метою економії електроенергії з 1981 року. 

Однак протягом останніх років українська влада не раз розглядала питання стосовно часу – то на користь переведення, то на користь його скасування. 

Уперше законодавчу ініціативу скасувати переведення часу було запропоновано у 2011 році. Тоді парламент підтримав скасування переходу на літній час, цю ініціативу також підтримав МОЗ. Однак у 2012 році Верховна Рада проголосувала про повернення до переведення годинників. Планувалося, що у жовтні 2012 року українці востаннє переведуть стрілки годинників, однак і по сьогодні Україна продовжує змінювати час двічі на рік. 

Хоча нещодавно в Раду внесли проект Постанови№ 4234 "Про зміну порядку обчислення часу на території України", яким пропонується скасувати дію літнього часу. Відповідне рішення ініціатор Юрій Бублик (позафракційний) пояснює негативним впливом на здоров'я. Поки що з ініціативою ознайомлюються в профільному комітеті.

Якщо зазирнути в історію, то переведення часу – явище не нове. Першим ідею зміни часу озвучив Бенджамін Франклін. Перебуваючи у Францію в якості посла, у Франкліна з’явилася думка, що непогано б організувати літній час парижан більш раціонально. Він запропонував ввести податок на віконниці, а також будити парижан церковним дзвоном і пальбою з гармат. 

Проте автором ідеї літнього часу вважають англійського бізнесмена Вільяма Віллетта. Ходять чутки, що ця ідея прийшла йому в голову після того, як він проїжджав вранці вздовж села і побачив закриті віконниці. Віллетт також керувався економічними міркуваннями, запропонувавши переводити стрілки вперед і економити таким чином на освітленні ввечері. Віллетт не наполягав на часовіі зміну одразу. Він пропонував щонеділі квітня переводити стрілки на 20 хвилин вперед, а кожну неділю вересня – повторювати процес з точністю до навпаки.

Німці запроваджували літній час під час Першої і Другої світових воєн, щоб мати можливість вести бойові дії більш ефективно. 

Грали зі стрілками і в інших країнах, зокрема в колишньому СРСР. Тут зміна стрілок неодноразово встановлювалася і скасовувалася починаючи з 1917 року. 

У сучасному світі прихильники і противники переведення годинників розбилися на два табори. Прихильники твердять про неймовірні заощадження на електроенергії. Різні міністерства енергетики, моніторингові організації та авторитетні фахівці наводять значення, виражені у відсотках, доларах і кіловат-годинах, які доводять їх правоту. Однак не усі енергетики єдині в цій думці. Так, наприклад, Університет Осаки розробив у 2007 році комп’ютерну модель розрахунку, яка не виявила значних переваг у зміні часу. 

Наприклад, у Японії годинники не переводять, однак у літній час початок робочого дня переноситься на годину назад, тобто починається раніше.

У свою чергу, противники переходу на літній час скаржаться, що це шкодить біоритму людини і впливає на її працездатність.

Звісно, однозначно правильної думки в цьому питанні не існує, тому кожна країна має вирішувати це питання для себе індивідуально. 


 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Довіра до суду donum auctoris Довіра до суду
Довіра до суду не існує окремо від довіри до влади. Наше внутрішнє ставлення до рішень, які виносить суддя, отото...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика