НовиниУкраїна

Відомості з декларації посадовців хочуть виключити з переліку інформації з обмеженим доступом

12.09.2016 / 13:57
1454
+A
-a

Відомості з декларації посадовців хочуть виключити з переліку інформації з обмеженим доступом

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 5061ро внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про використання публічних коштів".

Зокрема, проектом пропонується внести зміни до ст. 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» і зробити публічною інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків (або серії та номера паспорту) фізичних та юридичних осіб, які отримали кошти з бюджету; а також юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та самозайнятих осіб, які сплатили кошти до державного та/або місцевих бюджетів.

Згідно із законопроектом відомості податкової декларації уповноважених фізичних осіб та юросіб не належатимуть до інформації з обмеженим доступом, за винятком місця проживання, дати народження осіб з декларації, точної адреси об’єктів.

Також пропонується встановити необхідність розкриття інформації про дохідну частину бюджету, зокрема, інформації про зарахування до державного і місцевих бюджетів загальнодержавних та місцевих податків та зборів, які сплачуються юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, самозайнятими особами, що дасть можливість аналізувати надходження та використання публічних коштів, а також прослідкувати наскільки ефективно будуть витрачатися кошти платників податків.

Крім того, передбачено адміністративну відповідальність винних посадових та службових осіб, а також можливість застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання за оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації,  несвоєчасне оприлюднення інформації на єдиному веб-порталі використання публічних коштів.

Так, за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних (стаття 18839 КУпАП), порушення права на інформацію та права на звернення (стаття 2123 КУпАП) адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Необхідність впровадження вказаної норми викликана високою латентністю вказаних порушень та можливістю виявлення факту порушення (наприклад неточності чи недостовірності наданої інформації) лише зі спливом деякого часу після їх вчинення.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань Феміда Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань
Суддя-спікер Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області В’ячеслав Мазуренко розповів ...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули численні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика