Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Децентралізація під питанням: КСУ просять розтлумачити строки прийняття змін до Конституції

21.01.2016 / 09:20
3590
+A
-a

Децентралізація під питанням: КСУ просять розтлумачити строки прийняття змін до Конституції

19 січня Конституційний Суд отримав подання 51 народного депутата щодо офіційного тлумачення положення статті 155 Конституції щодо "наступної чергової сесії Верховної Ради" для визначення кінцевого строку прийняття змін до Основного Закону в частині децентралізації.

Що ж такого незрозумілого знайшли депутати у положенні Конституції, прийнятої ще у 1996 році.

Як зазначається у поданні, підставою для звернення до Конституційного Суду України є необхідність у роз'ясненні та офіційної інтерпретації положення статті 155 Конституції України "на наступній черговій сесії Верховної Ради України", оскільки має місце неоднозначне розуміння цієї норми. Зокрема, у депутатів виникають питання щодо застосування словосполучення "на наступній черговій сесії Верховної Ради України", а саме: чи означає воно безпосередньо наступну за номером сесію Верховної Ради України після сесії, на якій схвалювався законопроект про внесення змін до Конституції України, чи мається на увазі будь-яка інша наступна сесія Верховної Ради України.

У поданні також зазначається, що Верховна Рада може прийняти законопроект, передбачений статтею 155 Конституції України, за умови, що законопроект за висновком Конституційного Суду України визнаний таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України, та Конституційний Суд України не висловив щодо нього застережень, і цей законопроект відповідно до статті 155 Конституції України був попередньо схвалений Верховною Радою цього ж скликання на попередній черговій чи позачерговій сесії Верховної Ради.

З огляду на викладені доводи, депутати звертаються до КСУ з проханням визначити, чи означає положення "на наступній черговій сесії Верховної Ради України", що законопроект про внесення змін до Конституції України може бути прийнятий лише на безпосередньо наступній (за номером) сесії Верховної Ради України після сесії, на якій такий законопроект попередньо схвалений, чи прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України можливо на будь-якій наступній сесії (тобто такій, що має місце пізніше за часом) після сесії, на якій відбулося попереднє схвалення такого законопроекту.

Поряд з юридичним аспектом у цьому питанні, багато політиків вже висловилися щодо внесення подання через відсутність необхідної кількості голосів у парламенті для підтримки цих змін до Конституції. Зокрема, один із підписантів подання народний депутат від БПП Віктор Чумак таким чином пояснив зміст цього подання: "Ми там вже скільки років живемо і вважаємо, що чергова сесія – це та яка поточна, але в Конституції є класні слова – кожна чергова сесія починається у перший вівторок лютого, перший вівторок вересня. Тобто черговими є тільки ті сесії, які в лютому і березні, а ті, які діють – треба задавати інший термін, наприклад, поточна сесія. Тут гра термінології".

На запитання, чи такі дії депутатів є затягуванням прийняття змін до Конституції, народний депутат зазначив: "Ні, це не затягування, це навпаки продовження часу на дипломатичні перемовини в рамках мінського процесу, а з іншого – це спроба не втратити певні розділи по децентралізації".

Разом з тим Чумак зауважив, що наразі голосів щодо голосування за зміни до Конституції не вистачає. Адже раніше фракції "Батьківщина" і "Самопоміч" рішуче виступили проти однієї нової норми цього законопроекту - щодо особливостей здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької і Луганської областей. Тепер і "Радикальна партія Олега Ляшка" заявила про непідтримку конституційних змін в частині децентралізації.

Тим часом високопоставлене джерело в Адміністрації Президента України повідомило, що глава держави ініціював через свою парламентську фракцію звернення до Конституційного Суду, яке дозволить відкласти голосування по Конституції, аби домогтися від Росії виконання ключових пунктів Мінських угод.

Варто зазначити, що попереднє голосування в парламенті щодо змін до Конституції заплановано на 2 лютого. Однак є підстави вважати, що вже найближчим часом судді КСУ, розглянувши звернення депутатів, внесуть в ці плани свої корективи.

З огляду на те, що раніше це формулювання не викликало у парламентарів питань, ми  вирішили поцікавитись компетентною думкою у кандидата юридичних наук, доцента Павла Богуцького щодо конституційного подання.

- Павле Петровичу, з юридичної точки зору, чи дійсно формулювання Конституції "на наступній черговій сесії Верховної Ради України" є неоднозначним?

- Юридична термінологія має бути чіткою, зрозумілою, містити однозначні формулювання, відповідати вимогам визначеності - це правила законотворчого процесу. Практика української правотворчості наразі засвідчує, що не завжди так відбувається, не завжди законодавці дотримуються загальних правил законодавчої техніки. Стосовно формулювання у Конституції про внесення змін до Основного Закону "на наступній черговій сесії" упродовж майже двадцяти років питань не виникало. Після розгляду Конституційним Судом і прийняття позитивного рішення проект закону про зміни до Конституції виносився на розгляд наступної чергової сесії. Відтак така сесія парламенту (Верховної Ради України) мала бути наступною після тієї, де розглядалися пропозиції у вигляді проекту стосовно змін, а також черговою , тобто, не позачерговою, якою може бути сесія Верховної Ради, а виключно черговою. Чи є проблема у розумінні зазначених положень Конституції? На запитання ми маємо знайти відповідь у конституційному поданні. Якщо визначеній кількості народних депутатів положення Конституції для їхнього застосування незрозумілі, вони мають право звернутися до Конституційного Суду, що й сталося.

- У разі відкриття КСУ конституційного провадження щодо цього подання, чи можливо говорити про відтермінування конституційних змін в частині децентралізації?

- Конституційне подання не зупиняє дію законодавчого акта. У цьому ж випадку йдеться про проект змін до Конституції, який необхідно винести на розгляд народних депутатів. Але такий законопроект у своїй реалізації зі значним ступенем ймовірності залежить від результатів розгляду конституційного подання. Отже, логічним є  відтермінування розгляду законопроекту про зміни до Конституції, хоча конституційна процедура безпосередньо цього не вимагає.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Довіра до суду donum auctoris Довіра до суду
Довіра до суду не існує окремо від довіри до влади. Наше внутрішнє ставлення до рішень, які виносить суддя, отото...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика