НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

08.08.2016 / 09:10
13142
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Діють знижені ставки акцизного податку на вживані авто

1 серпня набув чинності Закон 1389-VІІІ "Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів", який передбачає зниження ставки акцизу на ввезення вживаних транспортних засобів.

Закон передбачає до 31 грудня 2018 року пільгові умови ввезення автомобілів для громадян України.

Найбільше зниження ставки акцизу передбачено на автомобілі з об'ємом циліндра двигуна 1-1,5 л: їх знизили майже в 22 рази – до EUR 0,063 за 1 куб. см об'єму двигуна. Ставка акцизу для автівок з двигуном 1,5-2,2 л знижується в 6,2 раза – до EUR 0,267, з двигуном 2,2-3 л – до EUR 0,276 (в 8 разів), з двигуном понад 3 л – до EUR 2,209 (в 1,5 раза).

Знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони:

- мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;

- вироблені до 1 січня 2010 року;

- ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

При цьому у разі відчуження (зокрема перепродажу) протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані знижені ставки акцизного податку, платник податку буде зобов’язаний сплатити акцизний податок за стандартними (підвищеними) ставками, передбаченими Податковим кодексом.

Однак зауважимо, що раніше Президент та депутати домовились по внесення до прийнятого Закону змін. Відповідний законопроект № 4905 вже зареєстровано у Верховній Раді , який стосується уточнення положень Закону про стимулювання ринку вживаних авто. Зміни стосуватимуться чіткого регламентування дії закону, а саме – одна машина до кінця дії закону, введення заборони перепродажу та за умови, що власник авто має завезти його в Україну особисто. 

Набув чинності Закон, що врегульовує правовий режим Чорнобильської зони

4 серпня набув чинності Закон № 1472-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом врегулювано проблемні питання правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, щодо особливостей землекористування, спеціального водокористування, здійснення містобудівної діяльності, охорони атмосферного повітря на території зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення та компетенції центральних та місцевих органів влади щодо здійснення владних повноважень на території зони відчуження. Так, видача дозволів на спеціальне водокористування водних об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи належить до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

У свою чергу, Кабінет Міністрів України передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому якщо земельна ділянка надається у користування за рішенням Кабінету Міністрів України або за погодженням з Кабінетом Міністрів України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (крім проектів землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк подають зазначений проект зі своїми пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації до Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

Однак не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть здійснюватися науково-технічна діяльність, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень для визначення ступеня впливу іонізуючого випромінювання на людину та екологічні системи, шляхів мінімізації наслідків цього впливу.

З метою здійснення наукових досліджень у сфері охорони навколишнього природного середовища, збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища у зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення відповідно до законодавства можуть створюватися території та об’єкти природно-заповідного фонду.

КСУ просять скасувати обмеження на виплату пенсій працюючим пенсіонерам

48 народних депутатів подали на розгляд Конституційного Суду України подання щодо неконституційності окремих положень законодавчих актів України, які регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення, зокрема щодо тимчасового обмеження на виплату пенсій працюючим пенсіонерам.

На переконання суб’єктів конституційного подання, потребують перевірки на відповідність Основному Закону України окремі положення законодавчих актів, якими для працюючих пенсіонерів призначена раніше за законом пенсія не буде виплачуватися до 31 грудня 2016 року, або її розмір буде зменшений до 85 відсотків від призначеного. Зокрема, народні депутати оскаржують положення частини 4 статті 85 Закону № 1788

Як зазначається у конституційному поданні, йдеться про скасування існуючого блага (право на отримання пенсії) та зменшення його розміру (розмір встановленої пенсії).

Звуження існуючих прав працюючих пенсіонерів, на думку авторів конституційного подання, полягає у скасуванні абзацами першим-третім частини четвертої статті 85 Закону № 1788 права на пенсію, отримання якої раніше не ставилося в залежність від одержуваного заробітку (прибутку), що встановлено частиною першою статті 85 цього ж Закону.

«Скасування на період до 31 грудня 2016 року виплати пенсії всім працюючим особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також встановлення обмеженого розміру (85% від розміру) пенсій працюючим пенсіонерам, що обчислюються із заробітних плат, з яких було повністю сплачено податки і страхові внески, є абсолютним порушенням принципів пенсійного забезпечення та приписів статті 22 Конституції України», - йдеться у поданні.

Крім того, звертається увага, що обмеження та припинення виплати пенсії розповсюджується на громадян з низькими доходами, які вимушено працюють за такі ж мізерні заробітки, що призвело до втрати ними повністю або частково своєї пенсії та подальшого їх зубожіння.

Оскільки до теперішнього часу в Україні не введено воєнного або надзвичайного стану, припинення виплати або обмеження розміру пенсій працюючим пенсіонерам, є порушенням гарантованих Конституцією України прав громадян. Обмеження права на соціальний захист з підстав усунення загроз економічній безпеці України не є конституційно допустимим, оскільки згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Автори подання просять Конституційний Суд визнати провадження за цим конституційним поданням невідкладним і розглянути його у місячний строк.

Для правників планують ввести єдиний кваліфікаційний іспит

Для юристів планують ввести єдиний зовнішній кваліфікаційний іспит, який після закінчення магістратури здаватимуть всі правники. Передбачається, що лише за результатами цього іспиту випускники зможуть отримати диплом та допуск до професійної діяльності.

«Складання єдиного кваліфікаційного іспиту має стати першим кроком у доступі до професії. Тобто за результатами цього іспиту має оголошуватися конкурс на основні правничі професії: суддя, адвокат,  прокурор і нотаріус. Зараз для доступу до суддівської професії є два іспити – відбіркові іспити та на відповідність кваліфікаційним вимогам. Так от, цей відбірковий іспит має замінити єдиний кваліфікаційний іспит. Наприклад, припустимо, що оцінювання проводитиметься за 100 бальною системою, і судді оголошують конкурс на заміщення посади судді і встановлюють, що на цей конкурс можуть подаватися ті випускники, що отримали за результатами кваліфікаційного іспиту не менше 90 балів. Так само порогові бали зможуть встановлюватись й на інші правничі професії», - зазначила заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.

Планується, що успішне складання  кваліфікаційного іспиту стане перепусткою до посад в органах державної влади та місцевого самоврядування, де потрібна вища юридична освіта.

Згідно з робочим варіантом концепції, заочна форма навчання для юристів має зникнути взагалі.

Крім того, пропонується обмежити кількість контрактних місць. Експерти пропонують встановити максимальний поріг – щоб гранична чисельність контрактників не перевищувала обсяг місць держзамовлення. Таким чином, спочатку формуватиметься держзамовлення – його обсяг ставатиме орієнтиром для визначення кількості контрактників.

Експерти зазначають, що зараз університети використовують попит на юридичні спеціальності для заробітку, приймаючи абітурієнтів з вкрай низькими балами ЗНО. Подібне ставлення дискредитує професію і може призводити до зменшення якості освіти, тому потреба у механізмі, який би допоміг вирішити ці проблеми, виник вже  давно.

Це не остаточний перелік змін,  робота над концепцією триває. В робочу групу, що працює над концепцією вдосконалення юридичної освіти для фахової підготовки правника, входять представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Вищої ради юстиції, Асоціації правників України, проекту USAID «Справедливе правосуддя», Координатора проектів ОБСЄ в України та юридичних факультетів українських вишів. 

Уряд планує підвищити середній розмір пенсій восени

Кабінет Міністрів України планує підвищити середній розмір пенсій у жовтні - листопаді 2016 року. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

«Ми зараз розробляємо програму осучаснення пенсій . Адже пенсії від 1300 грн до 3000 грн не підвищувалися останні 3 - 4 роки. Ми зараз шукаємо ресурс для того, щоб з жовтня-листопада провести осучаснення для цих категорій громадян», - зазначив Віце-прем’єр-міністр.

За словами Павла Розенка, весь додатковий ресурс, який дає економіка, уряд спрямовує на підвищення соціальних стандартів, в тому числі пенсій. 

«Як тільки ми отримали додатковий ресурс, одразу прийняли рішення, що розмір мінімальної пенсії буде підвищений двічі протягом року – з 1 травня 2016 року і з 1 грудня 2016 року. Більше того, з 1 грудня підвищення відбудеться не на 5% як планувалося раніше, а на 10%», - зазначив він, додавши, що за попередні 2 роки соцстандарти підвищувалися лише 1 раз.

Павло Розенко нагадав, що з 1 липня було скасовано оподаткування пенсій для більш ніж 300 тисяч пенсіонерів. Щодо оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів, Віце-прем’єр зауважив, що ця програма діє до кінця 2016 року. «Якщо ми побачимо, що фінансовий стан Пенсійного фонду дає нам можливість відмовитися від цієї програми, ми це зробимо», - підкреслив він.

ЄСПЛ виніс перші рішення у справах щодо порушення прав людини у зв’язку з подіями на Донбасі

На сайті Європейського суду з прав людини опубліковано перші рішення у справах, пов’язаних з подіями в Донецькій та Луганській областях.

Так,у рішенні «Половинко та інші проти України і Росії», яке стосується заяв «Половинко проти України і Росії» (заява № 52061/14), «Осейко проти України і Росії» (заява № 52494/14), «Букало проти України і Росії» (заява № 63713/14), «Кобренюк проти України і Росії» (заява № 25354/15), ЄСПЛ прийняв рішення про вилучення цих заяв з реєстру справ. Вказані заяви стосувались скарг заявників про захоплення їхніх родичів у полон незаконними військовими формуваннями у 2014 році.

Приймаючи рішення про вилучення заяв з реєстру справ, ЄСПЛ прямо спирався на клопотання заявників, висловлене у листі їхнього представника, щодо їхнього небажання підтримувати відповідні заяви та припинення провадження у справі.

Крім того, ЄСПЛ було прийнято рішення «Лісний та інші проти України і Росії» стосовно заяв «Лісний проти України і Росії» (заява № 5355/15), «Півень проти України і Росії» (заява № 44913/15), «Анохін проти України і Росії» (заява № 50853/15).

У цих заявах заявники скаржились на порушення статей 2, 6, 8 § 1, 10 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на неможливість держави гарантувати їхні права за вказаними статтями Конвенції. Також заявники скаржились за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції стосовно знищення їхнього майна під час обстрілів у 2014 році.

Розглянувши вказані заяви, ЄСПЛ відхилив вимоги заявників як очевидно необґрунтовані.

Європейський суд зазначив, зокрема, що заявники, які були представлені адвокатами, не надали доказів для підтвердження будь-якого юридичного зв’язку із нібито зруйнованим майном, крім копій паспорту та фотографій зруйнованих будинків, а також, в одному випадку, доповідей ОБСЄ стосовно ситуації на сході України та роздруківок з Інтернету стосовно того ж предмету.

Раніше в Українській Гельсінській спілці з прав людини консультували, яким чином особам звернутися з питаннями захисту права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО, до Європейського суду з прав людини. Зокрема, зверталася увага на те, що при підготовці заяви до ЄСПЛ особливу увагу слід приділити встановленню фактів, доказам та доказуванню.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика